Самостійна робота 4 Асортимент бавовняних тканин

З метою більш повного вивчення асортименту бавовняних тканин, необхідно за лабораторною методикою лабораторного заняття 2.1. та складеною на занятті класифікацією, самостійно продовжити вивчення тих груп, підгруп і видів тканин, що не встигли вивчити на занятті. При цьому користуються альбомами, наборами зразків, нормативною документацією.

Необхідно вивчити правила кодування бавовняних тканин за ДКПП та розшифрувати коди: 17.20.20.120; 17.20.40.700.

Результати роботи записують у довільній формі.

Питання для самоконтролю:

1. За якими ознаками і як класифікують бавовняні тканини?

2. Торгова класифікація бавовняних тканин.

3. Характеристика білизняних бавовняних тканин.

4. Дайте характеристику та обґрунтуйте призначення ситців, бязей, сатинів.

5. Характеристика асортименту платтяних бавовняних та змішаних тканин.

6. Характеристика асортименту сорочкових бавовняних та змішаних тканин.

7. Асортимент костюмно-пальтових і плащових бавовняних та змішаних тканин.

8. Назвіть і охарактеризуйте ворсові бавовняні тканини.

9. Асортимент меблево-декоративних та тикових бавовняних та змішаних тканин.

10. Асортимент підкладкових та прокладкових (докладних) бавовняних тканин

2.3. Асортимент лляних тканин та ткано-поштучних виробів

Методичні поради до вивчення теми. При вивченні асортименту лляних тканин необхідно звернути увагу на їх класифікацію та характеристику за сировинним складом, будовою, обробкою та оздобленням і призначенням.

Загальні відомості. Сучасна лляна промисловість України виготовляє лляні тканини, які умовно можна поділити на: побутові (білизняні, костюмно-платтяні, рушникові, декоративні); технічні (брезенти, парусини, ревентуки, двунитки, сурові тканини та ін.); тарні (мішкові, пакувальні тощо).

Для виготовлення лляних тканин застосовують лляну пряжу таких груп: екстра лляна (ЕЛ), спеціальна лляна (СЛ), висока лляна (ВЛ), середня лляна (СерЛ), підвищена лляна (ПЛ), звичайна лляна (ЗЛ), спеціальна пачосна (СП), висока пачосна (ВП), середня пачосна (СерП), підвищена пачосна (ПТ) та звичайна пачосна (ЗП). За обробкою пряжу поділяють на варену білу, фарбовану, сурову, а за способом прядіння – мокрого і сухого.

Лляна пряжа може бути чистолляною і в суміші з іншими волокнами і нитками.

Більшість лляних тканин виробляється полотняним переплетенням, значну частку складають також тканини жаккардового і дрібно візерункового переплетень, обмежено застосовуються саржеві та атласні переплетення. Особливістю будови багатьох видів лляних тканин (насамперед білизняного призначення) є те, що в них використовується однакова за лінійною густиною пряжа в основі й утоку, а також однакова в обох системах щільність ниток на 10 см.

За обробкою лляні тканини бувають суровими, вареними, кислованими, напівбілими, білими, гладко фарбованими, пістряво тканими, меланжевими та вибивними.

Застосовуються у лляному виробництві різноманітні способи основної, кінцевої та спеціальної обробок – малоусадкової, незминальної, водовідштовхувальної, біостійкої, вогнезахисної, брудовідштовхувальної та ін.

За ДСТУ 3047-95 лляні тканини поділяються за сировинним складом на: чистолляні (вміст льоноволокна – 100 %), лляні (вміст льоноволокна – не менше 92 %), напівлляні (вміст льоноволокна – не менше 50 %) і змішані лляні (вміст льоноволокна – не менше 50 %) та призначенням (для одягу, білизняні і столові, меблево-декоративні). Очевидно, що стандартна класифікація лляних тканин розрахована тільки на побутові тканини, асортимент яких складає не більше 40 % загального об’єму їх виробництва.

За торговою класифікацією лляні тканин поділяються на 16 груп: 01 – жаккардові і кареткові широкі; 02 – жаккардові і кареткові вузькі; 03 – полотна і рушники гладенькі; 04 – вузькі білі і напівбілі; 05 – широкі білі і напівбілі; 06 – костюмно-платтяні; 07 – сурові тонкі; 08 – пістряво ткані; 09 – сурові грубі; 10 – бортові; 11 – парусини; 12 – двунитки; 13 – ревентухи; 14 – пакувальні; 15 – мішкові; 16 – мішки. Перші вісім груп (01 – 08) – побутові тканини; наступні (09 – 16) – технічні і тарні.