Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Товарознавство непродовольчих товарів (ч.2).doc
Скачиваний:
1138
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
17.12 Mб
Скачать

Самостійна робота 9 Визначення сортності шовкових і вовняних тканин

Самостійна робота з визначення сортності шовкових і вовняних тканин є продовженням виконання попереднього завдання і зводиться до наступного:

  • вивчають правила визначення сорту шовкових (ГОСТ 187) і вовняних (ГОСТ 358) тканин і вирішують ситуаційні завдання – 5,6,7,8;

  • визначають сорт торгових кусків шовкової і вовняної тканини.

Результати роботи оформляють у вигляді реферату. Реферат захищають у викладача.

Ситуаційні завдання з визначення сортності тканин

  1. Визначити сорт бавовняної тканини – ситець вибивний шириною 80 см, код 17.30.30.300 (за ДКПП). У сувої довжиною 42 м виявлено: накладки по всій довжині тканини і брудні плями довжиною до 1 см – 3 випадки.

  2. Визначити сорт лляної тканини – платтяно-костюмна льнолавсанова тканина гладко фарбована, шириною 90 см, код 17.20.10.620 (за ДКПП). У сувої довжиною 30 м виявлено: потовщення нитки основи до п’ятикратної товщини загальною довжиною 4 м; забруднена нитка довжиною до 2 см – 4 випадки; зліт утоку у чотири нитки – 2 випадки.

  3. Визначити сорт шовкової тканини – креп-жоржет вибивний із штучного шовку шириною 90 см, код 17.20.31.720 (за ДКПП). У сувої довжиною 35 м виявлено: перекіс до 3,5%, штриф довжиною 50 см, щелчки шириною до 0,5 см і довжиною до 4 см – 6 випадків.

  4. Визначити сорт вовняної тканини – креп костюмний гладкофорбований чисто вовняний шириною 142 см, код 17.20.10.320 (за ДКПП). У сувої довжиною 30 м виявлено: усунення дефекту – 2 випадки, проліт у одну нитку по всій ширині тканини, проскубки – 3 випадки.

Питання для самоконтролю:

  1. Що означає поняття „визначення сортності тканин”?

  2. На скільки сортів поділяються тканини: бавовняні, лляні, шовкові, вовняні?

  3. Які фізико-механічні показники тканин враховують при визначенні їх сорту?

  4. Групування бавовняних тканин для визначення сорту.

  5. Групування лляних тканин для визначення сорту.

  6. Групування шовкових тканин для визначення сорту.

  7. Чому однакові дефекти у різних тканинах оцінюють по різному?

  8. Чому вовняні тканини не поділяються на групи для визначення сорту?

  9. Що таке умовна довжина (площа) тканин і при сортуванні яких тканин вона використовується?

  10. Вкажіть формулу перерахунку місцевих дефектів на умовну довжину тканин.

  11. Вкажіть формулу перерахунку місцевих дефектів лляних тканини на умовну площу.

  12. Як оцінюють місцеві дефекти?

  13. Як оцінюють поширені дефекти?

  14. Як оцінюють фізико-механічні показники тканин?

  15. За яким кінцевим показником тканин встановлюють сорт тканин?

  16. Назвіть дефекти, що не допускають у 1-му сорті тканин.

  17. Назвіть дефекти, що не допускають у сортовій продукції тканин.

Маркування, пакування та зберігання тканин

Маркування – це нанесення клейма контрастною фарбою, що змивається зі зворотнього боку тканини так, щоб фарба не перейшла на лицьовий бік. Клеймо повинно бути чітким, мати прямокутну форму розміром 7530 мм (для вовняних тканин 30100 мм) і вміщувати назву підприємства – виробника та номер контролера ВТК.

До куска тканини пришивають ярлик із світлого щільного картону прямокутної форми розміром не більше 80100 мм. Ярлик повинен бути художньо оздобленим і вміщувати такі відомості: назву підприємства – виробника, його товарний знак і місце знаходження; назву тканини, артикул; назву нормативно-технічної документації, згідно з якою виготовлено тканину, номінальну ширину тканини (см); назву волокон та їх вміст (%); вид обробки, ступінь стійкості фарбування; номер кольору, номер і вид малюнка; сорт; номер куска; довжину тканини в куску, кількість відрізків у куску; дату випуска; номер контролера; характеристику тканини за оздобленням (незминальна, малоусадкова тощо).

До кожного куска тканини із хімічних волокон додається пам’ятка з умовними позначками способів догляду за нею.

Пакування. Текстильні товари піддаються первинному (внутрішньому) і зовнішньому пакуванню. Для первинного пакування тканин і поштучних виробів застосовують папір, поліефірну прозору плівку, конверти із целофану. Для транспортування і зберігання тканини та поштучні вироби пакують у тару. Маса спакованих текстильних матеріалів не повинна перевищувати 80 кг.

Зберігання. Спаковані тканини та поштучні ткані вироби необхідно зберігати в сухому, чистому приміщенні відповідно до правил протипожежної безпеки в умовах, які виключають забруднення, механічні пошкодження й дію прямих сонячних променів. Відносна вологість у приміщенні для зберігання повинна бути 65  5 %, температура 10-250С.

Текстильні товари слід розташовувати на підтоварниках і стелажах на відстані від підлоги не менше 20 см.