- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Тематичний план з дисципліни
- •Програма курсу
- •I модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •II модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •III модуль «товарознавство швейних товарів»
- •IV модуль
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей штучних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Лабораторне заняття 1. Розпізнавання та вивчення будови і властивостей текстильних волокон
- •Питання для підготовки:
- •Дія хімічних препаратів на текстильні волокна
- •Індивідуальне заняття 1 Аналіз волокнистого складу непаспортизованого зразка тканини.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.2. Нитки як фактор формування властивостей текстильних виробів
- •Лабораторне заняття 2. Асортимент і властивості пряжі і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 1 Вивчення властивостей пряжі і ниток
- •Методика визначення показників властивостей (якості) пряжі та ниток
- •1.3. Формування властивостей тканин у процесі ткацтва
- •Лабораторне заняття 3. Будова тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 2 Аналіз складних переплетень тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальне заняття 2
- •Будова тканин (продовження)
- •Методики визначення основних показників будови тканин
- •1.4. Формування властивостей тканин у процесі обробок та оздоблення
- •Лабораторне заняття 4. Обробка та естетичне оформлення тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 3 Вивчення обробки та естетичного оформлення тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальна робота 3 (під керівництвом викладача) Властивості тканин
- •Тестові завдання до і модуля
- •II модуль «Товарознавство текстильних товарів»
- •2. Склад та властивості тканин
- •2. 1. Асортимент текстильних товарів
- •2.2. Асортимент бавовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 5. Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 4 Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3. Асортимент лляних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 6. Асортимент лляних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 6 Асортимент лляних тканин
- •2.4. Асортимент шовкових тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 7. Асортимент тканин шовкових та із хімічних волокон і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 7 Асортимент шовкових тканин і тканин із хімічних волокон і ниток.
- •2.5. Асортимент вовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 2.4. Асортимент вовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 8 Асортимент вовняних тканин
- •3. Вимоги до якості тканин. Оцінка якості тканин
- •Лабораторне заняття 9 Дефекти тканин
- •Питання для підготовки:
- •Зміст завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття 9 Визначення сортності тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 9 Визначення сортності шовкових і вовняних тканин
- •Ситуаційні завдання з визначення сортності тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Маркування, пакування та зберігання тканин
- •Методичні поради до вивчення дисципліни модуль III – «Товарознавство швейних товарів»
- •3.1 Поняття про одяг, вимоги, які висуваються до одягу, його призначення і властивості
- •Методичні поради до вивчення теми
- •2. Сучасний стан швейної промисловості України
- •3. Вимоги, що висуваються до одягу і його властивості
- •Питання для самоперевірки та
- •Індивідуальне заняття 1.
- •Самостійна робота 2
- •3.3 Формування властивостей одягу в процесі його виготовлення
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1.Моделювання швейних виробів
- •2.Конструювання одягу
- •Залежно від характеру опорної поверхні на фігурі і ступеня покриття тіла людини одяг поділяється на п’ять груп.
- •3. Розмірна типологія населення
- •4.Розкрій матеріалів. Деталі швейних виробів
- •5. Пошивний процес, способи з’єднання деталей і вузлів швейних виробів.
- •6.Класифікація і характеристика ручних і машинних стібків, строчок і швів.
- •Машинні стібки за способом переплетення ниток поділяються на човникові та ланцюгові.
- •Лабораторне заняття 2 Тема: Основні виміри фігури людини, визначення зросту, розміру, повноти, осанки фігури людини
- •Робота1. Вивчення розмірних стандартів
- •Робота 2. Вивчення розміру, зросту, повноти та фігури людини
- •Питання для самоперевірки та
- •Лабораторне заняття 3 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 4 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 4 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 5 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.4 Асортимент швейних виробів
- •1.Класифікація швейного одягу
- •Лабораторне заняття 5 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 6 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 6 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу.
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 7 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.5 Якість одягу, зберігання якості одягу
- •1. Вимоги до виготовлення одягу.
- •3. Контроль якості швейних виробів
- •4. Визначення сорту швейних виробів
- •5. Маркування швейних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів
- •Робота 1. Зовнішній огляд виробів
- •Робота 2. Контроль лінійних вимірів виробів
- •Робота 3. Контроль якості та сортності виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів Індивідуальна робота 2
- •Індивідуальні ситуаційні завдання
- •Самостійна робота 8
- •Методичні поради до вивчення дисципліни Модуль IV – «Товарознавство трикотажних товарів»
- •4.1 Трикотажні товари і вимоги до них
- •2. Пряжа і нитки для трикотажного виробництва
- •3. Процес в’язання трикотажу
- •4. Класифікація і характеристика трикотажних переплетень
- •Характеристика властивостей трикотажних полотен
- •Індивідуальна робота 3
- •Тема 4.1. Будова і властивості трикотажних полотен
- •Самостійна робота 8 Тема: Вивчення механічних властивостей трикотажних полотен
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Робота1. Асортимент трикотажних полотен
- •Робота 1. Вивчення класифікації і асортименту поперечнов’язаних трикотажних полотен.
- •Самостійна робота 9
- •Індивідуальне заняття 4 (під керівництвом викладача)
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Як класифікуються трикотажні полотна за переплетенням?
- •4.2 Асортимент трикотажних товарів
- •1.Класифікація трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 9
- •Робота 2. Вивчення асортименту верхніх трикотажних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота Тема: Асортимент верхніх трикотажних товарів
- •3.Білизняні вироби
- •Лабораторне заняття 10 Тема: Асортимент трикотажної білизни.
- •Робота1. Вивчення нормативної документації на білизняні трикотажні вироби.
- •Самостійна робота 11
- •4. Панчішно-шкарпеткові вироби
- •Головні убори, хустки і шарфові вироби
- •Індевідуальна робота 5
- •Тема: Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів
- •Питання для самоконтролю та перевірки засвоєння знань
- •Самостійна робота 12 Тема: Асортимент рукавичкових виробів, головних уборів і шарфів
- •4.3 Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Маркування і пакування трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 11 Тема: Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 12 Тема: Контроль якості і визначення сортності трикотажних виробів
- •Робота 1. Вивчення правил приймання і методів відбору зразків трикотажних виробів
- •Робота 3. Визначення сортності верхніх трикотажних виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 13
- •Діагональ - щільна тканина з бавовняної або шерстяної крученої пряжі, для якої характерні різко виражені рубчики на поверхні, розташовані під кутом більшого 45° до кромки тканини.
- •Кевлар - поліамідне волокно.
- •Матлассе - шовк штучний або натуральний, з жаккардовим, немов вишитим малюнком.
- •Муар - (франц. Moire), щільна шовкова або напівшовкова тканина, з муаровим візерунком, що переливається на світлі різними відтінками. Служить для пошиття та обробки платтів й виготовлення стрічок.
Залежно від характеру опорної поверхні на фігурі і ступеня покриття тіла людини одяг поділяється на п’ять груп.
1. Плечовий – одяг, що лягає на горішньо-опорну поверхню тіла (плечовий пояс) фігури. Вкриває тулуб, руки, шию, частково або цілком ноги (пальта, плащі, піджаки, сукні, блузки, сорочки тощо).
2. Поясний – одяг, що лягає на нижню опорну поверхню тіла, обмежену вгорі лінією талії, а внизу – лінією стегна, вкриває цілком або частково нижню частину тулуба і ноги (штани, шорти, рейтузи, спідниці, труси, повзунки).
3. Головні убори – вироби, якими вкривають голову (шапки, вушанки, кепі, капелюхи, берети, шоломи, пілотки тощо).
4. Рукавичні вироби – вироби, що вдягають безпосередньо на кінцівки рук та частково або повністю на передпліччя (рукавиці, рукавички).
5. Панчішно-шкарпеткові вироби – трикотажні вироби, що вдягають безпосередньо на тіло і які вкривають нижню частину тулуба і ноги із ступнями або без них (підслідники, шкарпетки, панчохи, напівпанчохи, колготки).
Кожна група одягу має свою конструктивну схему, деталі й вузли певної форми.
Деталь швейного виробу – частина швейного виробу суцільна або складова.
Вузол швейного виробу – складне з’єднання деталей швейного виробу.
Рис. 2. Деталі верху пальто: а – пілочка; б – спинка; в – підборт; г – верхня половинка рукава; д – нижня половинка рукава; е – комір; є – підкомір; ж – клапан; и – обтачка кишені; к – підзор кишені; л – обтачка петлі.
Конструктивна схема плечових виробів (рис. 3) включає такі деталі: основні – пілочки, спинка, рукава, бочок, комір; похідні – підборт, деталі кишень (клапан, підзор, лісточка), застібки, кокетка, деталі підкладки, оздоблення, прокладки.
Поясні вироби включають такі деталі: верхню і нижню половину штанів, полотнища спідниці, відкосок, гульфик, пасок, лею. Конструктивна схема головних уборів (рис. 3) включає такі деталі: головку, денце, стінку, бортик, козирок, крису, начільник, навушник.
Рис. 3. Деталі головних уборів:
а – денце; б – четвертинки; в – околиш; г – козирок; д – ремінець; е - шлейка; є – ґудзик.
Деталі оздоблення: бейка, пати, погони, хлястик, рюші, волани, жабо, краватка, вставка, аплікації.
Визначення деталей одягу наведено у ДСТ України 2023-91 "Деталі швейних виробів. Терміни та визначення".
Залежно від призначення деталі одягу групуються: деталі верху, підкладки, прокладки.
Деталі підкладки аналогічні за назвами деталям верху виробів.
Деталі прокладки (рис.4) включають бортову і волосяну прокладки, плечові накладки, прокладку коміра, під петлі, пасок,бортову кромку, поздовжники під кишені.
Вироби, що входять у четверту і п’яту групи, виготовляють трикотажним способом. Вони можуть бути суцільнов’язаними або зшитими з окремих деталей.
Залежно від моделі деталі можуть мати різну форму і розміри, бути суцільними або складовими (з кількох частин).
Рис. 4. Види прокладок:
а – бортова кромка; б – бортова прокладка; в – прокладка під петлі; г – окантовка волосяної тканини; д – волосяна прокладка; е – прокладка лацкана; є – прокладка коміра; ж - дольовик під кишеню.
Розміри і форма деталей залежать від крою і фасону одягу. Наприклад, пальта і костюми різняться між собою за видом одягу, за силуетом, за різною довжиною, за різним приляганням по лінії талії. Саме тому і форма однойменних деталей у них різна (рис. 15). Форму деталям надають за рахунок виточок, допоміжних швів або примусовою деформацією (розпрасуванням, відтягуванням, спрасуванням).
Пілочка – передня деталь швейного виробу з розрізом донизу(див. рис. 5, г). Виготовляють таких фасонів: прямі або із заокругленими краями знизу, з верхньою кишенею, з накладними або прорізними боковими кишенями (з клапаном або лісточкою). Пілочки форми "фантазі" можуть бути з відрізними бочками, відрізними по лінії талії, прямими або фігурними з (настрочними, пришивними або відлітними) кокетками. Передній край пілочки називається бортом. До краю борта пришивають підборт (із основної тканини). Верхню частину борта з підбортом відвертають назовні по лінії перегину. Ця частина борта називається лацканом. Лацкани можуть бути вузькими або широкими, з прямими, заокругленими, тупими або гострими кінцями. Залежно від виду виробів одна пілочка закриває другу на певну кількість сантиметрів. Так, у однобортних виробів величина півзаносу становить 4 – 5 см (у пальт), 2 – 3 см (у піджаків); у двобортних виробів величина півзаносу – 10 – 12 см.
Рис. 5. Види покрою:
а – спинки; б – рукава; в – спідниці; г – пілочок.
Спинка може бути зі швом посередині, суцільна, відрізна по лінії талії, зі складками, хлястиком, із шліцею посередині, на кокетці (див. рис. 5, а).
Рукава – вшивні, реглан – суцільнокроєні зі спинкою або пілочками; одно-, дво- або тришовні (див. рис. 15, б). Низ рукавів може бути прямим, звуженим, з манжетами, складками, зборками, шліцею.
Комір складається із верхнього та нижнього (підкоміра), може бути суцільнокроєним із підбортами, відкладним, пристібним, широким, вузьким з напівокруглими або гострими кінцями.
Кишені – прорізні, накладні, зовнішні, внутрішні, передні, задні, бокові, з клапанами або лісточками, в рамку.
Допоміжні деталі верху: вставки, підборти, планки, кокетки, манжети, підзор, хлястики, пати, погони, бейки, пілкотримач, вішалка тощо.
Краї борта пілочок, низа виробу, коміра, клапанів кишень можуть бути оздоблені машинною строчкою, розпушкою або оброблені "в чистий край".
Штани складаються з деталей верху, підкладки і докладу. Деталі верху штанів: передня половина штанів, задня половина штанів, пояс, гульфік, відкосок, клапани, лісточки, манжети, шльовки (рис. 16).
Рис.6. Креслення основи (пілочок і спинки):
а – жіночого жакета; б – чоловічого піджака.
За конструкцією і призначенням штани бувають таких видів: навипуск (носять поверх взуття); у чоботи (звужені нижче коліна); спортивні – шорти, гольф.
Штани навипуск можуть мати деякі конструктивні й декоративні відмінності. Так, розрізняють штани з відрізним і суцільнокроєним поясом, із звичайним і подовженим спереду кінцем пояса, з хлястиками різних видів, з манжетами внизу і без манжет, з різними кишенями (бокові, задні), можуть бути різними за шириною, а передні половини – мати шовкову підкладку.
Половина штанів – деталь штанів (ліва та права), що вкриває нижню частину тулуба й ногу.
Відкосок – деталь штанів для обробки потаємної застібки передньої частини штанів, на яку пришиваються ґудзики для застібки, застібки-блискавки, кнопки.
Гульфік – деталь штанів для обробки застібки, на якій зроблено петлі для потаємної застібки.
Шльовки – деталь штанів для закріплення паска на поясі штанів. Залежно від моделі штани можуть мати чотири – шість шльовок.
Пояс – деталь штанів для фіксації виробу на талії; може бути пришивним або настрочним.
Назва деталей підкладки аналогічна деталям верху. Підкладку передніх половин штанів викроюють вужчою за тканину верху на 0,5 – 0,7 см і коротшою на 10 – 15 см.
Деталі підкладки клапанів, шльовок, хлястиків, гульфіка і обшивки банта, підзори, а також обшивки для низу штанів викроюють із підкладкової тканини під колір верху, а підкладку пояса, відкоска – з тканини рукавної підкладки (піджака).
При розробці конструкції одягу використовують розмірні ознаки тіла людини, наведені в розмірно-зростовних стандартах, і припуски. Внутрішня форма одягу та її лінійні розміри визначаються формою і розмірами тіла людини. Як правило, будь-який вимір одягу, більший за відповідну розмірну ознаку фігури на деяку величину, називається припуском. Форма одягу, силует, відповідність моделі значною мірою залежать від того, наскільки правильно вибрані й встановлені величини припусків при розробці її конструкції.
Припуски на вільне облягання передбачені як за шириною виробу (за лініями шиї, грудей, талії, стегон, пройми горловини), так і за довжиною. Величини припусків на вільне облягання на різних ділянках одягу неоднакові і залежать від виду одягу, моделі (силуету, форми, художнього оздоблення), властивостей матеріалу (розтяжності, пружності, формувальних властивостей). Величини припусків на вільне облягання на різних частинах одягу наводяться в методиках конструювання. При розробці конструкції обов’язково передбачають припуск на товщину матеріалів одягу (основних, докладних, теплозахисних).
Композиційні припуски складаються із суми припусків на вільне облягання (за лінією грудей, талії, стегон) і припусків на товщину матеріалу. Крім композиційних припусків, у конструкції одягу передбачають припуски на шви, на підгинання країв одягу, обов’язково враховують зсідання матеріалів у процесі виготовлення одягу.
На рис. 6 представлено графічний рисунок основи (пілочки і спинки) жіночого жакета і чоловічого піджака. Загальні розміри виробу і розміри його деталей на різних ділянках (за лінією грудей, талії, стегон, низу) закладено у базисній сітці рисунка основи. Найважливішими лініями сітки є: горизонтальні – лінії горловини спинки, грудей (глибина пройми); талії, стегон, низу виробу; вертикальні – лінії середини спинки, лінії, що визначають ширину спинки, пілочки, лінія півзаносу, що співпадає з віссю симетрії торса людини. Відстань між цими лініями на рисунку визначається використаними розмірними ознаками окремих частин тіла із галузевих стандартів і відповідних припусків. При побудові рисунка основи на одержану сітку наносять контури ліній деталей, виточок, розрізів, кишень тощо.
Верхніми контурними лініями основи є: горловина спинки (лінія з’єднання коміра зі спинкою виробу), плечові зрізи спинки і пілочки, пройми (лінії з’єднання рукавів з виробом), горловини (лінія з’єднання коміра із пілочкою). Від правильності побудови цих ліній залежить посадка виробу на фігурі.