9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.

9.3.1 Наслідки Другої світової війни

Як уже зазначалося, наприкінці 1930-х рр. загострилися суперечності між двома групами країн. Цьому сприяла економічна криза 1929-1933 рр., яка не лише призвела до краху фінансових систем, падіння виробництва, зростання безробіття, кризи інститутів влади, поляризації політичних сил усередині індустріальних країн, а й збільшила розрив між багатими й бідними державами, посилила агресивність останніх. В 1939 р. розпочалася Друга світова війна, в яку було втягнуто 72 держави світу. За роки війни загинуло 55 млн. осіб, понад 100 млн. залишились інвалідами. Кошти, витрачені на ведення війни і вартість руйнувань досягли 4 трл. дол.

Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, бойової техніки стало пріоритетним. Це повною мірою стосувалось Німеччини, де виробництво військової продукції стимулювало розвиток важкої промисловості. Легка промисловість набагато відставала від неї.

Успіхи Німеччини на початковому етапі Другої світової війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країн. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за рахунок примусової праці військовополонених та депортованих з окупованих країн.

Економіка Німеччини втратила ознаки ринкової, перетворилась на індустріально-мілітаризовану економічну систему, націлену на виготовлення озброєнь. Але німецька економіка була неспроможна повністю задовольнити потреби фронту. З квітня 1943 року з'являються серйозні труднощі у всіх галузях господарства. Відчувається нестача сировини, палива, людських ресурсів, фінансових засобів. З другої половини 1944 р. промислове і сільськогосподарське виробництво різко знижується. Настає економічний крах. Після масованих бомбардувань країна лежала в руїнах. Лише вбитими Німеччина втратила 6,5 млн. осіб.

Сполучені Штати Америки вступили в війну у грудні 1941 р. після нападу Японії на Перл-Харбор. Ще до вступу в війну США надавали в позику чи оренду зброю, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз (Іепгі - давати в борг, 1еа§е - здавати в оренду), так називалась широкомасштабна система допомоги США країнам-союзницям, став одним з найбільших джерел збагачення держави в роки Другої світової війни. Ленд-ліз забезпечував масовий збут американських товарів на зовнішньому ринку. Унаслідок цього в період з 1939 по 1944 рр. частка США у світовому виробництві зросла з 14% до 33%. Наприкінці війни в США було сконцентровано 2/3 світових запасів золота, що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних відносин. У 1944 році американський долар став головною валютою міжнародних платежів і розрахунків.

За роки війни ще більше посилилась роль держави, яка стала найбільшим замовником на виробництво зброї. Різко збільшився державний сектор економіки за рахунок будівництва за державні кошти нових, в першу чергу військових, підприємств.

Велика Британія постраждала в роки Другої світової війни більше ніж США. Хоч її людські втрати були порівняно невеликими (245 тис. убитими), внаслідок німецьких бомбардувань, блокувань морських комунікацій, окупації деяких колоній, промислове і сільськогосподарське виробництво в Англії скоротилось. Державний борг Англії за роки Другої світової війни збільшився втричі. Загальні втрати Англії в Другій світовій війні становили чверть національного багатства.

У роки війни і після неї активізувався національно-визвольний рух у колоніях Британської імперії. З її складу вийшли Індія, Цейлон, Бірма, та інші колонії, що ускладнило економічне становище метрополії. У багатьох районах, що були сферою впливу Англії, утверджувався американський капітал.

Безпосереднім наслідком війни для Англії стало посилення залежності від США, які за воєнні роки здійснили великі поставки озброєння і продовольства (на 10 млрд. дол.).

Франція в 1940 р. була окупована Німеччиною і понад 4 роки її економікою розпоряджались окупанти. За воєнні роки Франція втратила 1,1 млн. вбитими. Рівень промисловості в 1944 р. становив 38% довоєнного. Більшість заводів, шахт, електростанцій буда зруйнована. Франція втратила весь військово-морський і торговий флот. Незалежність здобули В'єтнам, Сирія, Ліван. Девальвувалася національна валюта франк, в 10 разів зменшилися капіталовкладення за кордоном.

Японія у Другій світовій війні виступила на боці гітлерівської коаліції і на початку війни мала певні успіхи захопивши Філіппіни. Бірму, Індонезію, В'єтнам та інші території. Проте витримати тривале військово-економічне суперництво з США не змогла. Унаслідок поразки Японія втратила всі колонії, іноземні капіталовкладення, мала сплатити репарації. Японія втратила вбитими 2 млн. осіб. Випуск промислової продукції впав до 28,5% від довоєнного рівня. Ще одним результатом поразки було те, що Японія опинилась в повній економічній і політичній залежності від США.

Таким чином, результатом війни було знищення індустріальних господарств Німеччини, Франції, Японії і ряду інших країн Європи, часткове знищення господарства Англії. Єдиною країною, яка під час Другої світової війни (як і під час Першої) пережила економічне піднесення, стали США. В роки Другої світової війни в США було здійснено технологічний прорив. Який забезпечив їм лідерство в наступні десятиліття.

Після Другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих Європейських країн шляхом їхньої американізації. Вона мала наступні напрями:

• американізація світової валютної системи;

• вивезення американських товарів;

• широкомасштабне державне і приватне кредитування;

• інвестуванні відбудовчих процесів;

• перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії, під безпосереднім контролем США;

• розвиток світової торгівлі за лідируючої ролі США.

Наслідком війни і важливим кроком на шляху відновлення індустріального світового господарства стали міжнародні валютні угоди, підписані в 1944 р. представниками 44 країн на конференції в Бреттон-Вудсі (США). Там було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ) і були вироблені основні правила міжнародних валютних відносин:

• долар США поряд з золотом мав відігравати функцію резервної валюти;

• встановлювалась незмінна ціна золота (в доларах), а США брали на себе зобов'язання обмінювати долари на золото по цій ціні;

• всі країни встановлювали вартість своєї валюти в золоті (або доларах). Курс валют мав бути твердим і контрольованим.

МВФ і створений тоді ж Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) зобов'язались забезпечити виконання рішень конференції і мали виконувати функції міжнародного кредитного центру.