- •Історія економіки та економічної думки
- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та періодизація історії економіки і економічної думки Зміст теоретичного матеріалу модуля 1
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (уііі ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Предмет історії економіки й економічної думки
- •Методологія історії економіки й економічної думки
- •1.3 Періодизація господарського розвитку й розвитку економічної думки
- •1.4 Методологічні підходи до вивчення історії економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх
- •2.1 Матеріальна культура кам'яного віку
- •2.2 Неоліт (7-4 тис. Рр. До н. Е.)
- •Епоха бронзи (ііі-і тисячоріччя до н. Е.)
- •Залізний вік
- •2.5 Виникнення й розвиток давньоєгипетської цивілізації
- •2.6 Шумерська культура
- •2.7 Вавилонське царство
- •Кодекс царя Хамурапі
- •Арійська експансія в Індо-Гангську долину й формування давньоіндійської цивілізації
- •2.10 Особливості східного рабства
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •3.1 Господарство та економічна думка Стародавньої Індії
- •3.1.1 Держава Маур'єв і її господарство (іу-іі ст. До н. Е.)
- •3.1.2 Соціально-економічний устрій Індії II ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.
- •3.1.3 Вплив релігійних вчень Давньої Індії на економічну думку
- •3.1.4 Трактат «Артхашастра»
- •3.2 Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю
- •3.2.1 Процес формування деспотичної централізованої держави в Стародавньому Китаї
- •3.2.2 Господарство Стародавнього Китаю
- •3.2.3 Розвиток економічної думки Давнього Китаю, вплив релігійно- філософських систем (конфуціанства, легізму, даосизму, моїзму) на неї
- •3.2.4 Трактат Гуань-Цзи
- •3.3 Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •3.3.1 Формування Давньогрецької цивілізації
- •3.3.2 Виникнення полісів
- •3.3.3 Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів
- •Господарство Спарти
- •Господарство Афін
- •3.3.6 Класичне рабство
- •3.3.7 Колонізація Причорномор'я (уііі-уі ст. До н. Е.)
- •3.3.8 Розвиток економічної думки в Давній Греції
- •3.4 Господарство та економічна думка Стародавнього Риму
- •3.4.1 Розвиток господарства Стародавнього Риму
- •Розвиток Римської держави, її піднесення й розкол
- •Криза рабовласництва, виникнення колонату
- •3.4.4 Економічна думка Давнього Рима: Катон, Варрон, Колумелла
- •3.5 Розвиток господарства на території України в античні часи
- •3.5.1 Скіфо-сармато-антична культура
- •Пшеворська й зарубінецька культура
- •Черняхівська культура
- •Модуль 2. Розвиток господарства світу в доіндустріальний період Зміст теоретичного матеріалу модуля 2
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (у-х ст.)
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в
- •4.1 Еволюція економічних відносин у середньовічній Європі
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичного капіталізму (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •7.1 Національні особливості процесу індустріалізації
- •7.1.1 Англія
- •7.1.2 Франція
- •7.1.3 Німеччина
- •7.2 Посилення класового антагонізму
- •7.3 Економічне вчення Джона Стюарта Мілля
- •7.4 Німецька історична школа
- •7.5 Марксизм
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період
- •8.1 Друга технологічна революція
- •8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •8.2.1 Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •8.2.5 Японія
- •8.3 Загальна характеристика маржиналізму
- •8.4 Попередники маржиналізму
- •8.5 Австрійська школа граничної корисності
- •8.6 Становлення неокласичних традицій. Кембриджська школа
- •8.7 Американська школа неокласики
- •8.8 Швейцарська (Лозаннська) школа
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.1 Економічні наслідки Першої світової війни. План Дауеса
- •9.2 Господарство розвинутих країн у міжвоєнний період
- •9.2.1 Розвинуті країни у 1920-ті рр.
- •9.2.2 Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •9.2.3 Господарство розвинутих країн світу в 1930-х р.
- •9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.
- •9.3.1 Наслідки Другої світової війни
- •9.3.2 План Маршалла
- •9.3.3 Розвиток Німеччини та Японії
- •9.4 Ранній інституціоналізм
- •9.4.1 Загальна характеристика інституціоналізму
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх 9
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.). 25
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах 67
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.) 81
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) 161
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 197
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.) 211
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.) 223
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.) 224
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга 224
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі 248
9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.
9.3.1 Наслідки Другої світової війни
Як уже зазначалося, наприкінці 1930-х рр. загострилися суперечності між двома групами країн. Цьому сприяла економічна криза 1929-1933 рр., яка не лише призвела до краху фінансових систем, падіння виробництва, зростання безробіття, кризи інститутів влади, поляризації політичних сил усередині індустріальних країн, а й збільшила розрив між багатими й бідними державами, посилила агресивність останніх. В 1939 р. розпочалася Друга світова війна, в яку було втягнуто 72 держави світу. За роки війни загинуло 55 млн. осіб, понад 100 млн. залишились інвалідами. Кошти, витрачені на ведення війни і вартість руйнувань досягли 4 трл. дол.
Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, бойової техніки стало пріоритетним. Це повною мірою стосувалось Німеччини, де виробництво військової продукції стимулювало розвиток важкої промисловості. Легка промисловість набагато відставала від неї.
Успіхи Німеччини на початковому етапі Другої світової війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країн. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за рахунок примусової праці військовополонених та депортованих з окупованих країн.
Економіка Німеччини втратила ознаки ринкової, перетворилась на індустріально-мілітаризовану економічну систему, націлену на виготовлення озброєнь. Але німецька економіка була неспроможна повністю задовольнити потреби фронту. З квітня 1943 року з'являються серйозні труднощі у всіх галузях господарства. Відчувається нестача сировини, палива, людських ресурсів, фінансових засобів. З другої половини 1944 р. промислове і сільськогосподарське виробництво різко знижується. Настає економічний крах. Після масованих бомбардувань країна лежала в руїнах. Лише вбитими Німеччина втратила 6,5 млн. осіб.
Сполучені Штати Америки вступили в війну у грудні 1941 р. після нападу Японії на Перл-Харбор. Ще до вступу в війну США надавали в позику чи оренду зброю, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз (Іепгі - давати в борг, 1еа§е - здавати в оренду), так називалась широкомасштабна система допомоги США країнам-союзницям, став одним з найбільших джерел збагачення держави в роки Другої світової війни. Ленд-ліз забезпечував масовий збут американських товарів на зовнішньому ринку. Унаслідок цього в період з 1939 по 1944 рр. частка США у світовому виробництві зросла з 14% до 33%. Наприкінці війни в США було сконцентровано 2/3 світових запасів золота, що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних відносин. У 1944 році американський долар став головною валютою міжнародних платежів і розрахунків.
За роки війни ще більше посилилась роль держави, яка стала найбільшим замовником на виробництво зброї. Різко збільшився державний сектор економіки за рахунок будівництва за державні кошти нових, в першу чергу військових, підприємств.
Велика Британія постраждала в роки Другої світової війни більше ніж США. Хоч її людські втрати були порівняно невеликими (245 тис. убитими), внаслідок німецьких бомбардувань, блокувань морських комунікацій, окупації деяких колоній, промислове і сільськогосподарське виробництво в Англії скоротилось. Державний борг Англії за роки Другої світової війни збільшився втричі. Загальні втрати Англії в Другій світовій війні становили чверть національного багатства.
У роки війни і після неї активізувався національно-визвольний рух у колоніях Британської імперії. З її складу вийшли Індія, Цейлон, Бірма, та інші колонії, що ускладнило економічне становище метрополії. У багатьох районах, що були сферою впливу Англії, утверджувався американський капітал.
Безпосереднім наслідком війни для Англії стало посилення залежності від США, які за воєнні роки здійснили великі поставки озброєння і продовольства (на 10 млрд. дол.).
Франція в 1940 р. була окупована Німеччиною і понад 4 роки її економікою розпоряджались окупанти. За воєнні роки Франція втратила 1,1 млн. вбитими. Рівень промисловості в 1944 р. становив 38% довоєнного. Більшість заводів, шахт, електростанцій буда зруйнована. Франція втратила весь військово-морський і торговий флот. Незалежність здобули В'єтнам, Сирія, Ліван. Девальвувалася національна валюта франк, в 10 разів зменшилися капіталовкладення за кордоном.
Японія у Другій світовій війні виступила на боці гітлерівської коаліції і на початку війни мала певні успіхи захопивши Філіппіни. Бірму, Індонезію, В'єтнам та інші території. Проте витримати тривале військово-економічне суперництво з США не змогла. Унаслідок поразки Японія втратила всі колонії, іноземні капіталовкладення, мала сплатити репарації. Японія втратила вбитими 2 млн. осіб. Випуск промислової продукції впав до 28,5% від довоєнного рівня. Ще одним результатом поразки було те, що Японія опинилась в повній економічній і політичній залежності від США.
Таким чином, результатом війни було знищення індустріальних господарств Німеччини, Франції, Японії і ряду інших країн Європи, часткове знищення господарства Англії. Єдиною країною, яка під час Другої світової війни (як і під час Першої) пережила економічне піднесення, стали США. В роки Другої світової війни в США було здійснено технологічний прорив. Який забезпечив їм лідерство в наступні десятиліття.
Після Другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих Європейських країн шляхом їхньої американізації. Вона мала наступні напрями:
американізація світової валютної системи;
вивезення американських товарів;
широкомасштабне державне і приватне кредитування;
інвестуванні відбудовчих процесів;
перебудова індустріальних структур, особливо в Німеччині і Японії, під безпосереднім контролем США;
розвиток світової торгівлі за лідируючої ролі США.
Наслідком війни і важливим кроком на шляху відновлення індустріального світового господарства стали міжнародні валютні угоди, підписані в 1944 р. представниками 44 країн на конференції в Бреттон-Вудсі (США). Там було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ) і були вироблені основні правила міжнародних валютних відносин:
долар США поряд з золотом мав відігравати функцію резервної валюти;
встановлювалась незмінна ціна золота (в доларах), а США брали на себе зобов'язання обмінювати долари на золото по цій ціні;
всі країни встановлювали вартість своєї валюти в золоті (або доларах). Курс валют мав бути твердим і контрольованим.
МВФ і створений тоді ж Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) зобов'язались забезпечити виконання рішень конференції і мали виконувати функції міжнародного кредитного центру.