Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці

Розгортання процесів індустріалізації в Європі і Північній Америці. Національні особливості процесу індустріалізації. Посилення класового антагонізму. Економічні доктрини періоду розгортання індустріалізації. Дж. ст. Міль - завершувач класичної традиції в політекономії. Вчення Ф. Ліста - національна політекономія - альтернатива класичному лібералізму. Історична школа і нова історична школа політекономії. Виникнення марксизму. Робітничий рух і популяризація марксизму в кінці ХІХ ст.

Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичного капіталізму (друга половина XIX - початок XX ст.)

Маржиналістська революція в політекономії. Австрійська школа маржиналізму. Кембриджська школа і формування неокласичного напрямку в економічній теорії. Американська та лозаннська школи маржиналізму. Технологічні та економічні успіхи країн - світових економічних лідерів в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Перехід у нову фазу розвитку капіталізму - імперіалізм.

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)

Загострення імперіалістичних протиріч на початку ХХ ст. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Повоєнна відбудова народного господарства в європейських країнах. Розвиток економіки США у 20-ті роки ХХ ст.: посилення тенденцій монополізації. Велика депресія 1929-1933 рр. «Новий курс» Рузвельта. Кейнсіанська революція в економічній теорії. Вихід з кризи європейських країн. Економічне становище Німеччини за Веймерської республіки. Мілітаризація економіки Німеччини в умовах гітлерівської диктатури. Фашистські економічні концепції. Розвиток економіки Радянського Союзу в 20-30-ті рр. ХХ ст. Воєнний комунізм. НЕП. Соціалістична індустріалізація. Колективізація сільського господарства. Культурна революція. Мілітаризація радянської економіки. Економічна ситуація в Європі напередодні Другої світової війни. Економічні наслідки Другої світової війни. Повоєнна відбудова господарства в Європі. Панівне становище кейнсіанства у розвитку економічної теорії в 40 - 50-х рр. ХХ ст.

Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці

1. Національні особливості процесу індустріалізації

2. Посилення класового антагонізму

3. Економічне вчення Джона Стюарта Мілля

4. Німецька історична школа

5. Марксизм

7.1 Національні особливості процесу індустріалізації

7.1.1 Англія

У середині XIX ст. Англія виробляла половину промислової продукції у світі й панувала на світових ринках. За рахунок більш раннього переходу до фабричного виробництва, англійські товари були дешевше, ніж аналогічні товари інших країн, де все ще панувала мануфактура.

Збільшення промислового виробництва викликало стрімке зростання міського населення. В 1850 р. у сільському господарстві було зайнято 30% населення, в 1871 - 14%. У той же час англійське сільськогосподарське виробництво переживає підйом, обумовлений зростанням попиту городян на продукти харчування. Збільшується виробництво м'яса, молока, овочів, які стали самими вигідними сільськогосподарськими товарами, скорочується вівчарство.

Збільшення ролі інтенсивних галузей сільського господарства (стійлове тваринництво, овочівництво), які не вимагали багато землі, зате мали потребу в постійній хазяйській участі, зробило великі земельні господарства відносно неефективними, тому землевласники (лендлорди) починають роздавати свою землю в оренду селянам. Сільськими капіталістами в Англії стали не власники землі, а орендарі.

За час капіталізму орендна плата зросла в 5-10 разів. Фермери, що вели натуральне господарство, не могли платити стільки й розорялися. У числі орендарів залишилися лише ті, хто застосовували передову агротехніку, сільськогосподарські машини, мінеральні добрива, селекцію порід тварин і сортів рослин. Для одержання прибутку фермерське господарство вимагало значних капітальних вкладень: якщо на початку XIX ст. на 1 акр (0,4 га) було потрібно вкласти 5 фунтів стерлінгів, то до середини XIX ст. - уже 10-12. У результаті переходу до капіталізму продуктивність англійського сільського господарства була набагато вище, ніж в інших країнах. До середини XIX ст. урожайність зернових перевершувала аналогічний показник у Франції в 2 рази, а продуктивність м'ясного тваринництва - в 2,5 рази.

Англія була найбільшою колоніальною державою. До середини XIX ст. під її владою перебували Індія, Канада, ряд африканських територій, Австралія. Колонії ставали джерелом сировини й аграрним придатком метрополії. Наприклад, Індія стала постачальником бавовни, Австралія - центром вівчарства, Канада поставляла зерно.

Колонії були й ринком збуту для англійської індустрії. Вивозячи з колоній продукцію сільського господарства, Англія насичувала їхній ринок промисловою продукцією, тим самим гальмуючи розвиток місцевої промисловості. Англія середини XIX ст. була не лише передовою промисловою, але й провідною торговельною державою, «володаркою морів». Їй належало 60% світового торговельного флоту, що перевозив не тільки продукцію англійської промисловості, але й товари інших країн.

Змінилася й торговельна політика англійського уряду. Тепер головним завданням був не захист внутрішніх ринків від іноземної конкуренції, а захоплення іноземних ринків. В 40-х рр. XIX ст. на зміну протекціонізму прийшла вільна торгівля (фритредерство). В 1845 р. були скасовані «хлібні закони» і дозволений необмежений ввіз зерна в країну. В 1849 р. було скасовано Навігаційний акт. В 1850-х рр. були скасовані монопольні права.

З 1860 р. Англія уклала торговельні договори з рядом країн. При укладанні торговельного договору з іншою державою, Англія демонстративно скасовувала всі мита на товари цієї держави й вимагала відповідного кроку - скасування мит на англійські товари.