- •Історія економіки та економічної думки
- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та періодизація історії економіки і економічної думки Зміст теоретичного матеріалу модуля 1
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (уііі ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Предмет історії економіки й економічної думки
- •Методологія історії економіки й економічної думки
- •1.3 Періодизація господарського розвитку й розвитку економічної думки
- •1.4 Методологічні підходи до вивчення історії економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх
- •2.1 Матеріальна культура кам'яного віку
- •2.2 Неоліт (7-4 тис. Рр. До н. Е.)
- •Епоха бронзи (ііі-і тисячоріччя до н. Е.)
- •Залізний вік
- •2.5 Виникнення й розвиток давньоєгипетської цивілізації
- •2.6 Шумерська культура
- •2.7 Вавилонське царство
- •Кодекс царя Хамурапі
- •Арійська експансія в Індо-Гангську долину й формування давньоіндійської цивілізації
- •2.10 Особливості східного рабства
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •3.1 Господарство та економічна думка Стародавньої Індії
- •3.1.1 Держава Маур'єв і її господарство (іу-іі ст. До н. Е.)
- •3.1.2 Соціально-економічний устрій Індії II ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.
- •3.1.3 Вплив релігійних вчень Давньої Індії на економічну думку
- •3.1.4 Трактат «Артхашастра»
- •3.2 Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю
- •3.2.1 Процес формування деспотичної централізованої держави в Стародавньому Китаї
- •3.2.2 Господарство Стародавнього Китаю
- •3.2.3 Розвиток економічної думки Давнього Китаю, вплив релігійно- філософських систем (конфуціанства, легізму, даосизму, моїзму) на неї
- •3.2.4 Трактат Гуань-Цзи
- •3.3 Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •3.3.1 Формування Давньогрецької цивілізації
- •3.3.2 Виникнення полісів
- •3.3.3 Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів
- •Господарство Спарти
- •Господарство Афін
- •3.3.6 Класичне рабство
- •3.3.7 Колонізація Причорномор'я (уііі-уі ст. До н. Е.)
- •3.3.8 Розвиток економічної думки в Давній Греції
- •3.4 Господарство та економічна думка Стародавнього Риму
- •3.4.1 Розвиток господарства Стародавнього Риму
- •Розвиток Римської держави, її піднесення й розкол
- •Криза рабовласництва, виникнення колонату
- •3.4.4 Економічна думка Давнього Рима: Катон, Варрон, Колумелла
- •3.5 Розвиток господарства на території України в античні часи
- •3.5.1 Скіфо-сармато-антична культура
- •Пшеворська й зарубінецька культура
- •Черняхівська культура
- •Модуль 2. Розвиток господарства світу в доіндустріальний період Зміст теоретичного матеріалу модуля 2
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (у-х ст.)
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в
- •4.1 Еволюція економічних відносин у середньовічній Європі
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичного капіталізму (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •7.1 Національні особливості процесу індустріалізації
- •7.1.1 Англія
- •7.1.2 Франція
- •7.1.3 Німеччина
- •7.2 Посилення класового антагонізму
- •7.3 Економічне вчення Джона Стюарта Мілля
- •7.4 Німецька історична школа
- •7.5 Марксизм
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період
- •8.1 Друга технологічна революція
- •8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •8.2.1 Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •8.2.5 Японія
- •8.3 Загальна характеристика маржиналізму
- •8.4 Попередники маржиналізму
- •8.5 Австрійська школа граничної корисності
- •8.6 Становлення неокласичних традицій. Кембриджська школа
- •8.7 Американська школа неокласики
- •8.8 Швейцарська (Лозаннська) школа
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.1 Економічні наслідки Першої світової війни. План Дауеса
- •9.2 Господарство розвинутих країн у міжвоєнний період
- •9.2.1 Розвинуті країни у 1920-ті рр.
- •9.2.2 Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •9.2.3 Господарство розвинутих країн світу в 1930-х р.
- •9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.
- •9.3.1 Наслідки Другої світової війни
- •9.3.2 План Маршалла
- •9.3.3 Розвиток Німеччини та Японії
- •9.4 Ранній інституціоналізм
- •9.4.1 Загальна характеристика інституціоналізму
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх 9
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.). 25
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах 67
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.) 81
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) 161
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 197
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.) 211
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.) 223
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.) 224
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга 224
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі 248
Пшеворська й зарубінецька культура
Першими праслов'янськими племенами на території України були представники двох культур раннього залізного віку: пшеворської і зарубинецької.
Пшеворська культура (II ст. до н. е. - IV ст. н. е.) була поширена на території між Одером і Віслою, а також у басейні Західного Бугу. У її склад входили німецькі й слов'янські племена (венеди). Зарубінецька культура (III ст. до н. е. - II ст. н. е.) родинна пшеворській культурі. Була поширена на території західної й центральної України й південної Білорусії. У її склад також входили слов'янські племена, відомі давнім авторам під ім'ям антів і склавинів.
Представники зарубінецької культури займалися в основному орним землеробством. Вирощували ячмінь, пшеницю, просо, коноплі й льон. Землю орали сохою, урожай збирали серпами й косами. Розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней. Важливе місце в житті давніх слов'ян займало полювання. Високого рівня досягала обробка металів: заліза, бронзи. Залізо добували з болотних руд у сиродутних горнах. Розвивалися гончарство й ткацтво. Зарубинці активно торгували із племенами південно-західної Європи й античних міст Причорномор'я. Вивозили продукти тваринництва й полювання, увозили кераміку, вироби з металів і скла.
До початку нашої ери зарубинецька культурна спільність розпалася, почали виділятися окремі племена. В IV ст. н. е. на базі племінного союзу антів утворилося Антське державне об' єднання, що займало землі в лісостеповій зоні від Дону до Дунаю.
Черняхівська культура
З Антським державним об'єднанням зв'язують основну частину пам'ятників черняхівської культури (II-V ст. н. е.) - археологічної культури залізного віку, розповсюдженої на території України, Польщі, Словаччини, Болгарії Румунії, Угорщини. Етнічний склад черняхівської культури був неоднорідним: крім антів у неї входили готи, даки, фракійці, гепіди, сармати.
Черняхівські племена жили в великих неукріплених поселеннях. Будинками служили хатини з жердин, обмазаних глиною й землянки. Основним заняттям було землеробство. До традиційних ячменю, проса й пшениці додалася нова поживна культура - гречка. Землю орали сохою із залізним сошником, пізніше поширився плуг із залізним лемешем. Тягловою силою служили воли й коні. Продукцію землеробства зберігали в господарських ямах або спеціальних керамічних посудинах. Зерно мололи жорнами. Розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней, птаха. Займалися полюванням і рибальством.
У черняхівців уже відбувся другий суспільний поділ праці - ремесло виділилося із сільського господарства. Збільшилася кількість ремісників, які працювали на замовлення, і для яких землеробство було допоміжним заняттям. Обробляли залізо, бронзу, кістку, камінь, дерево, глину. Виготовляли прикраси (застібки-фібули, скроневі кільця, браслети, гривні) із золота, срібла, бронзи, янтарю, скла. Важливу роль грала торгівля з античними містами, про що свідчать знахідки амфор для вина й масла у всіх пам'ятниках черняхівської культури.
В 602 р. анти зазнали поразки від аварів і їхнє державне об'єднання розпалося. Центр слов'янської культури змістився в Середнє Подніпров'я, де виникла Давня Русь.
Семінар 2. Господарський розвиток та розвиток економічної думки давньосхідних цивілізацій
Господарський розвиток та особливості суспільного устрою Стародавньої
Індії.
Розвиток економічної думки Стародавньої Індії. Трактат Артхашастра.
Формування централізованої держави у Давньому Китаї та її економіка.
Вплив давньокитайських філософських систем на розвиток економічної думки. Трактат Гуань-цзи.
Реферати
«Закони Ману» про давньоіндійську економіку.
Роль варно-кастової системи в господарському житті Стародавньої Індії.
Таємниця індійського булата.
Феномен китайського чиновництва.
Висловлення Конфуція про економіку.
Гробниця Цинь Шихуанді - відбиття економічного розвитку своєї епохи.
Будівництво Великої Китайської стіни: економічний аспект.
Семінар 3. Господарський розвиток та розвиток економічної думки античної цивілізації
Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів. Класичне рабство.
Розвиток економічної думки у Стародавній Греції: Ксенофонт, Платон, Аристотель.
Розвиток господарства в Стародавньому Римі.
Розвиток економічної думки в Стародавньому Римі.
Скіфсько-сармато-антична культура.
Реферати
Реформа Солона і її роль у становленні афінської демократії.
Роль моря в економіці Стародавньої Греції.
Ксенофонт: воїн і мислитель.
Економіка й хрематистика Аристотеля.
Передумови земельної реформи братів Гракхів та її проведення.
Відбиття еволюції рабовласницької системи в працях Катона, Варрона й Колумели.
Грошова система античного світу.
Комплексний тест з матеріалу 1-го модуля
Складається з 10 запитань (загальна оцінка - максимум 10 балів)
Якщо економічні ідеї й теорії розглядаються у хронологічному порядку, то можна сказати, що в дослідженні застосовується:
Який перелік економічних теорій перераховано у правильному хронологічному порядку їх виникнення:
Різке потепління, що супроводжувалося вимиранням великих тварин, сталося на початку епохи:
«Неолітична революція» - це:
Зародження давньоіндійської цивілізації пов'язане із племенами:
Перший давньоіндійський трактат, у якому висвітлювалися економічні питання називається:
Головний предмет китайського експорту:
Аристотель вважав, що торгівля з метою примноження багатства:
Основу господарства в Стародавньому Римі становило:
Вільний селянин-орендар у Стародавньому Римі:
Який перелік економічних теорій відповідає сучасному етапу розвитку економічної науки:
Якщо досліджується еволюція економічних концепцій без урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями або історичними умовами, то такий метод дослідження називається:
Техніка шліфування й пиляння каменю широко поширилася в цю епоху:
Перший суспільний поділ праці - це:
Першими представниками залізної доби на території України були:
Замкнуті співтовариства з родин одного соціального статусу в межах певної місцевості в Стародавній Індії називалися:
Принцип верховенства закону у Китаї був висунутий:
За Аристотелем хрематистика - це:
Латифундія - це:
Найважливішими експортними товарами в Стародавній Греції були:
Якщо досліджується еволюція економічних концепцій в одній країні, то такий метод дослідження називається:
Заселення Європи кроманьйонцями відбулося в цю епоху:
Який із цих винаходів було зроблено в епоху неоліту:
Перші укріплені поселення в Західній Європі з'явилися:
Перше державне утворення на території України було створене:
«Людинолюбство» і «взаємність» були основою соціальної етики:
Головною причиною кризи рабовласницької системи в Стародавньому Римі
було:
Принцип невтручання в природний хід подій (принцип «недіяння») проголосив:
Займатися ремеслами й торгівлею в Спарті могли:
Методологічний підхід до вивчення історії економіки, що представляє її як процес зміни нижчих суспільних форм вищими, називається:
Поява перших укріплених поселень відноситься до епохи:
Яке із цих винаходів було зроблено не в епоху неоліту:
Першим цільним твором господарського права є:
«Закони Ману» - це:
Що з нижчепереліченого не відносилося до предметів китайського експорту:
Праця рабів у Стародавньому Римі в основному застосовувався:
Економічна наука виникла як наука:
Хто з нижчеперелічених авторів не писав трактатів з економічних питань:
Винахід гончарного кола й ткацького верстата відбулося в цю епоху:
Основою господарства Стародавнього Вавилона було:
Вищою варною в Індії була варна:
Що з нижчепереліченого не відноситься до причин Великої грецької колонізації:
У Стародавньому Римі найменш престижною галуззю господарства вважали:
У Стародавньому Китаї з осудом рабства й ідеєю природної рівності людей виступав:
Спарта була прикладом:
Техніка мікролітів набула широкого застосування в цю епоху:
Господарське життя Стародавнього Єгипту контролювали:
Основою господарства Стародавньої Індії було:
Пекулій - це:
Термін «економія» увів у науковий вжиток:
Праця рабів у Стародавній Греції в основному застосовувалася:
Методологічний підхід до вивчення історії економіки, заснований на теорії «виклику й відповіді» називається:
Перехід до орного землеробства відбувся в цю епоху:
Другий суспільний поділ праці - це:
Головним багатством в епоху бронзи вважали:
Якщо боржник належав до більш високої варни, ніж кредитор, то:
Правитель, що створив першу загальнокитайську державу:
Вілла - це:
Перша археологічна культура, яку асоціюють зі слов'янськими племенами:
Перехід від збирання до мотичного землеробства відбувся в цю епоху:
Археологічною культурою залізного віку в Європі є:
Рабська праця у східних цивілізаціях:
У Давньому Римі «царського періоду» виділилися наступні соціальні групи:
Хто із древніх авторів уперше вказав на більшу ефективність праці вільних працівників у порівнянні з рабами:
Першою теоретичною економічною школою була школа:
Першим ремеслом в історії людства є:
В епоху палеоліту людина в основному добувала засоби до існування:
Вся земля в Стародавньому Єгипті належала:
Давньокитайський трактат, присвячений економічним питанням:
Для «гомерівського періоду» було характерне:
«Сільськогосподарськими знаряддями, що говорять» вважав рабів:
Вільні люди в Стародавній Греції, які не мали цивільних прав:
Перехід до полювання на дрібних й середніх тварин, винахід лука й стріл відбулося в цю епоху:
Нижчою варною в Індії була варна:
Що з нижчепереліченого не було предметом давньоіндійського експорту:
Давньокитайська цивілізація зародилася в басейні ріки:
Ойкос - це: