3.4.4 Економічна думка Давнього Рима: Катон, Варрон, Колумелла

Марк Порцій Катон Старший (234-149 рр. до н. е.) - римський державний діяч і письменник. Його перу належить трактат «Про землеробство», у якому детально викладені поради й наставляння з організації великого землеробського рабовласницького господарства. Ідеалом Катона є відносно невеликий маєток (який можна обійти за день), у якому ведеться натуральне господарство.

Катоновська вілла є багатогалузевим господарством, у якому жоден клаптик землі не простоює без справи. Крім основної культури (оливкового саду або винограднику) Катон згадує й хлібне поле, і город, і фруктовий сад, і верболіз (для плетива кошиків), і дубовий гай, жолудями якої можна годувати свиней. Катоновська вілла повинна була забезпечувати себе всім необхідним і продавати на ринку надлишки (вино, олію, зерно).

Катон приводить не тільки точний розрахунок кількості рабів для робіт у малиннику або винограднику, але й рецепти ліків, і точні слова змов від хвороб. Він докладно перераховує, у яких містах можна купити необхідні товари за найменшою ціною, при цьому часто називає конкретних майстрів. Автор дає поради, як уникнути розкрадання майна несумлінним керуючим.

Катон був прихильником суворого поводження з рабами, яких уважав «знаряддями, що розмовляють». Він рекомендує підтримувати строгу дисципліну й карати рабів за провини. «Раб повинен або працювати, або їсти, або спати», - говориться в трактаті. Раб не повинен перебувати без справи, тому що це приносить збитки хазяїнові. Годувати рабів треба найпростішою їжею, одяг видавати раз на рік, а з обносок робити ковдри. Катон рекомендував купувати рабів різного походження й підтримувати між ними. Разом з тим Катон був супротивником безпричинних покарань рабів, він вважав, що раби повинні бути одягнені, нагодовані й здорові, тому що в такому випадку вони працюють краще.

Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н. е.) - римський письменник і вчений- енциклопедист. Автор трактату «Про сільське господарство». Варрон ремствував на те, що землевласники живуть у містах, у те час як їхньої вілли занепадають. Він давав поради зі збільшення прибутковості вілл, рекомендуючи використовувати передову агрономічну науку, інтенсифікацію виробництва й збільшення матеріальної зацікавленості рабів у результатах їхньої праці. Однієї з рекомендацій зі створення умов для більш ефективної праці рабів був дозвіл рабу мати дружину, дітей і власне майно. Головним шляхом до збільшення прибутковості господарства Варрон уважав розвиток товарності виробництва й збільшення орієнтованості на ринок. Варрон ділив всі сільськогосподарські знаряддя на три категорії: німі (інвентар), що мукають (худоба), що говорять (раби).

Луцій Юній Модерат Колумелла (4-70 рр. н. е.) - римський письменник. Його трактат «Про сільське господарство», що складається з 12 книг, описує рабовласницьке господарство, що відноситься до періоду кризи рабовласницького суспільства. Головну причину кризи Колумелла бачив у недоліках господарювання, насамперед, у несумлінному відношенні до праці рабів. У своєму маєтку Колумелла заборонив тілесні покарання й радився з рабами з різних господарських питань.

Колумелла віддавав перевагу праці вільних працівників, пропонував відмовитися від праці рабів і використовувати колонів на віддалених ділянках. На прилеглих до міста ділянках необхідно впроваджувати поділ праці й спеціалізацію рабів на конкретних видах праці.