Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕтаЕД конспект лекций.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
611.11 Кб
Скачать

8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу

8.2.1 Великобританія

Англійський імперіалізм прийнято називати «колоніальним». Колонії забезпечували Англії переваги перед іншими країнами, але саме ці переваги загальмували ріст англійської економіки. Це пояснюється наступним:

  1. Англійська промисловість виявилася в привілейованому положенні. Вона мала в колоніях монопольні джерела дешевої сировини й монопольні ринки збуту. Це забезпечувало англійським промисловцям гарантовані прибутки, тому вони не мали стимулів до технічного вдосконалювання своїх підприємств. Це сприяло технологічному відставанню від заводів США й Німеччини.

  2. Найбільш вигідним напрямком застосування капіталу був вивіз його в колонії, тому що там була більш висока норма прибутку (одна з причин - більш низька оплата праці тубільних робітників). Тому капітали вивозилися, а не вкладалися усередині країни.

  3. Головним ринком збуту були колонії, але вони споживали в основному споживчі товари. Тому у Великобританії провідну роль зберігає легка промисловість, тоді як у Німеччині й США вже посилено розвивалося машинобудування.

Ці обставини привели до втрати Англією статусу «фабрики світу». По обсягу промислового виробництва Англія відходить на третє місце у світі. Її обганяють США й Німеччина.

Уповільненими темпами в Англії йде й концентрація виробництва, а отже й утворення монополій. Монополії вищого типу (трести й концерни) раніше всього виникають у воєнній промисловості. В інших галузях утворення монополій сповільнювала політика вільної торгівлі (споживачі купували б більше дешеві імпортні товари, а не продукцію монополій).

Але особливо загальмувала колоніальна імперія розвиток сільського господарства Англії. Дешеві продовольчі товари з колоній привели до знищення англійських фермерів. У результаті англійське сільське господарство зберегло значення тільки в якості приміського (поставка в міста свіжих овочів і продукції тваринництва). Значні території землі в Англії виділялися під заповідники для полювання, площадки для гри в гольф і т. п.

Але, одержуючи величезні доходи від колоній, Англія стала найбагатшою країною світу. Англійська грошова одиниця - фунт стерлінгів - стала основною одиницею міжнародного обігу. Англія посідала перше місце у світі по вивозу капіталу. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від англійської промисловості. Англія тепер могла взагалі не мати свого господарства, тому що на неї працювало господарство колоній.

  1. Франція

Світове промислове виробництво за період 1870-1913 рр. зросло в п'ять разів, а французьке - тільки в три рази. Причина відставання полягала в тому, що значна частина французької промисловості як і раніше виготовляла модні товари, предмети розкоші. Французькі товари, незважаючи на високі ціни, залишалися поза конкуренцією. Але ці вироби тому і цінувалися, що виготовлялися кустарним способом. Технічне вдосконалювання, концентрація такого виробництва були неможливі.

Однак у Франції почала розвиватися важка промисловість (автомобілебудування - перше місце в Європі й друге у світі). Великі успіхи зробила воєнна промисловість (наприклад, кулемет «Максим») Самі великі монополістичні об'єднання у Франції, як і в інших європейських країнах, виникають у воєнній промисловості.

У сільському господарстві Франції головною фігурою залишається дрібний парцелярний селянин (40% французьких селян мали ділянки землі менше гектара). Наслідком парцеллювання землі був уповільнений ріст населення Франції (щоб не дробити землю при передачі в спадщину, селяни воліли не мати багато дітей). У результаті, якщо в першій половині XIX століття Франція посідала перше місце по чисельності населення, то наприкінці сторіччя вона поступалася Німеччині й Англії.

Величезну роль грав вивіз капіталу. Хоча Франція вивозила капіталу менше, ніж Англія, саме Францію прийнято називати світовим лихварем. Це пояснюється тім, що англійці вивозили капітал переважно в продуктивній формі (самі їхали з ним у колонії й там вкладали в господарство). А Франція вивозила капітали переважно в лихварській формі, у формі кредиту (позичала іншим державам). Зокрема 80% позик царського уряду Росії було зроблено у Франції.