- •Історія економіки та економічної думки
- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та періодизація історії економіки і економічної думки Зміст теоретичного матеріалу модуля 1
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (уііі ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Предмет історії економіки й економічної думки
- •Методологія історії економіки й економічної думки
- •1.3 Періодизація господарського розвитку й розвитку економічної думки
- •1.4 Методологічні підходи до вивчення історії економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх
- •2.1 Матеріальна культура кам'яного віку
- •2.2 Неоліт (7-4 тис. Рр. До н. Е.)
- •Епоха бронзи (ііі-і тисячоріччя до н. Е.)
- •Залізний вік
- •2.5 Виникнення й розвиток давньоєгипетської цивілізації
- •2.6 Шумерська культура
- •2.7 Вавилонське царство
- •Кодекс царя Хамурапі
- •Арійська експансія в Індо-Гангську долину й формування давньоіндійської цивілізації
- •2.10 Особливості східного рабства
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •3.1 Господарство та економічна думка Стародавньої Індії
- •3.1.1 Держава Маур'єв і її господарство (іу-іі ст. До н. Е.)
- •3.1.2 Соціально-економічний устрій Індії II ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.
- •3.1.3 Вплив релігійних вчень Давньої Індії на економічну думку
- •3.1.4 Трактат «Артхашастра»
- •3.2 Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю
- •3.2.1 Процес формування деспотичної централізованої держави в Стародавньому Китаї
- •3.2.2 Господарство Стародавнього Китаю
- •3.2.3 Розвиток економічної думки Давнього Китаю, вплив релігійно- філософських систем (конфуціанства, легізму, даосизму, моїзму) на неї
- •3.2.4 Трактат Гуань-Цзи
- •3.3 Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •3.3.1 Формування Давньогрецької цивілізації
- •3.3.2 Виникнення полісів
- •3.3.3 Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів
- •Господарство Спарти
- •Господарство Афін
- •3.3.6 Класичне рабство
- •3.3.7 Колонізація Причорномор'я (уііі-уі ст. До н. Е.)
- •3.3.8 Розвиток економічної думки в Давній Греції
- •3.4 Господарство та економічна думка Стародавнього Риму
- •3.4.1 Розвиток господарства Стародавнього Риму
- •Розвиток Римської держави, її піднесення й розкол
- •Криза рабовласництва, виникнення колонату
- •3.4.4 Економічна думка Давнього Рима: Катон, Варрон, Колумелла
- •3.5 Розвиток господарства на території України в античні часи
- •3.5.1 Скіфо-сармато-антична культура
- •Пшеворська й зарубінецька культура
- •Черняхівська культура
- •Модуль 2. Розвиток господарства світу в доіндустріальний період Зміст теоретичного матеріалу модуля 2
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (у-х ст.)
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в
- •4.1 Еволюція економічних відносин у середньовічній Європі
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичного капіталізму (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •7.1 Національні особливості процесу індустріалізації
- •7.1.1 Англія
- •7.1.2 Франція
- •7.1.3 Німеччина
- •7.2 Посилення класового антагонізму
- •7.3 Економічне вчення Джона Стюарта Мілля
- •7.4 Німецька історична школа
- •7.5 Марксизм
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період
- •8.1 Друга технологічна революція
- •8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •8.2.1 Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •8.2.5 Японія
- •8.3 Загальна характеристика маржиналізму
- •8.4 Попередники маржиналізму
- •8.5 Австрійська школа граничної корисності
- •8.6 Становлення неокласичних традицій. Кембриджська школа
- •8.7 Американська школа неокласики
- •8.8 Швейцарська (Лозаннська) школа
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.1 Економічні наслідки Першої світової війни. План Дауеса
- •9.2 Господарство розвинутих країн у міжвоєнний період
- •9.2.1 Розвинуті країни у 1920-ті рр.
- •9.2.2 Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •9.2.3 Господарство розвинутих країн світу в 1930-х р.
- •9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.
- •9.3.1 Наслідки Другої світової війни
- •9.3.2 План Маршалла
- •9.3.3 Розвиток Німеччини та Японії
- •9.4 Ранній інституціоналізм
- •9.4.1 Загальна характеристика інституціоналізму
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх 9
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.). 25
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах 67
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.) 81
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) 161
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 197
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.) 211
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.) 223
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.) 224
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга 224
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі 248
8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
8.2.1 Великобританія
Англійський імперіалізм прийнято називати «колоніальним». Колонії забезпечували Англії переваги перед іншими країнами, але саме ці переваги загальмували ріст англійської економіки. Це пояснюється наступним:
Англійська промисловість виявилася в привілейованому положенні. Вона мала в колоніях монопольні джерела дешевої сировини й монопольні ринки збуту. Це забезпечувало англійським промисловцям гарантовані прибутки, тому вони не мали стимулів до технічного вдосконалювання своїх підприємств. Це сприяло технологічному відставанню від заводів США й Німеччини.
Найбільш вигідним напрямком застосування капіталу був вивіз його в колонії, тому що там була більш висока норма прибутку (одна з причин - більш низька оплата праці тубільних робітників). Тому капітали вивозилися, а не вкладалися усередині країни.
Головним ринком збуту були колонії, але вони споживали в основному споживчі товари. Тому у Великобританії провідну роль зберігає легка промисловість, тоді як у Німеччині й США вже посилено розвивалося машинобудування.
Ці обставини привели до втрати Англією статусу «фабрики світу». По обсягу промислового виробництва Англія відходить на третє місце у світі. Її обганяють США й Німеччина.
Уповільненими темпами в Англії йде й концентрація виробництва, а отже й утворення монополій. Монополії вищого типу (трести й концерни) раніше всього виникають у воєнній промисловості. В інших галузях утворення монополій сповільнювала політика вільної торгівлі (споживачі купували б більше дешеві імпортні товари, а не продукцію монополій).
Але особливо загальмувала колоніальна імперія розвиток сільського господарства Англії. Дешеві продовольчі товари з колоній привели до знищення англійських фермерів. У результаті англійське сільське господарство зберегло значення тільки в якості приміського (поставка в міста свіжих овочів і продукції тваринництва). Значні території землі в Англії виділялися під заповідники для полювання, площадки для гри в гольф і т. п.
Але, одержуючи величезні доходи від колоній, Англія стала найбагатшою країною світу. Англійська грошова одиниця - фунт стерлінгів - стала основною одиницею міжнародного обігу. Англія посідала перше місце у світі по вивозу капіталу. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від англійської промисловості. Англія тепер могла взагалі не мати свого господарства, тому що на неї працювало господарство колоній.
Франція
Світове промислове виробництво за період 1870-1913 рр. зросло в п'ять разів, а французьке - тільки в три рази. Причина відставання полягала в тому, що значна частина французької промисловості як і раніше виготовляла модні товари, предмети розкоші. Французькі товари, незважаючи на високі ціни, залишалися поза конкуренцією. Але ці вироби тому і цінувалися, що виготовлялися кустарним способом. Технічне вдосконалювання, концентрація такого виробництва були неможливі.
Однак у Франції почала розвиватися важка промисловість (автомобілебудування - перше місце в Європі й друге у світі). Великі успіхи зробила воєнна промисловість (наприклад, кулемет «Максим») Самі великі монополістичні об'єднання у Франції, як і в інших європейських країнах, виникають у воєнній промисловості.
У сільському господарстві Франції головною фігурою залишається дрібний парцелярний селянин (40% французьких селян мали ділянки землі менше гектара). Наслідком парцеллювання землі був уповільнений ріст населення Франції (щоб не дробити землю при передачі в спадщину, селяни воліли не мати багато дітей). У результаті, якщо в першій половині XIX століття Франція посідала перше місце по чисельності населення, то наприкінці сторіччя вона поступалася Німеччині й Англії.
Величезну роль грав вивіз капіталу. Хоча Франція вивозила капіталу менше, ніж Англія, саме Францію прийнято називати світовим лихварем. Це пояснюється тім, що англійці вивозили капітал переважно в продуктивній формі (самі їхали з ним у колонії й там вкладали в господарство). А Франція вивозила капітали переважно в лихварській формі, у формі кредиту (позичала іншим державам). Зокрема 80% позик царського уряду Росії було зроблено у Франції.