- •Історія економіки та економічної думки
- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та періодизація історії економіки і економічної думки Зміст теоретичного матеріалу модуля 1
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (уііі ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки й економічної думки
- •Предмет історії економіки й економічної думки
- •Методологія історії економіки й економічної думки
- •1.3 Періодизація господарського розвитку й розвитку економічної думки
- •1.4 Методологічні підходи до вивчення історії економічної думки
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх
- •2.1 Матеріальна культура кам'яного віку
- •2.2 Неоліт (7-4 тис. Рр. До н. Е.)
- •Епоха бронзи (ііі-і тисячоріччя до н. Е.)
- •Залізний вік
- •2.5 Виникнення й розвиток давньоєгипетської цивілізації
- •2.6 Шумерська культура
- •2.7 Вавилонське царство
- •Кодекс царя Хамурапі
- •Арійська експансія в Індо-Гангську долину й формування давньоіндійської цивілізації
- •2.10 Особливості східного рабства
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.).
- •3.1 Господарство та економічна думка Стародавньої Індії
- •3.1.1 Держава Маур'єв і її господарство (іу-іі ст. До н. Е.)
- •3.1.2 Соціально-економічний устрій Індії II ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.
- •3.1.3 Вплив релігійних вчень Давньої Індії на економічну думку
- •3.1.4 Трактат «Артхашастра»
- •3.2 Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю
- •3.2.1 Процес формування деспотичної централізованої держави в Стародавньому Китаї
- •3.2.2 Господарство Стародавнього Китаю
- •3.2.3 Розвиток економічної думки Давнього Китаю, вплив релігійно- філософських систем (конфуціанства, легізму, даосизму, моїзму) на неї
- •3.2.4 Трактат Гуань-Цзи
- •3.3 Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •3.3.1 Формування Давньогрецької цивілізації
- •3.3.2 Виникнення полісів
- •3.3.3 Особливості господарського розвитку давньогрецьких полісів
- •Господарство Спарти
- •Господарство Афін
- •3.3.6 Класичне рабство
- •3.3.7 Колонізація Причорномор'я (уііі-уі ст. До н. Е.)
- •3.3.8 Розвиток економічної думки в Давній Греції
- •3.4 Господарство та економічна думка Стародавнього Риму
- •3.4.1 Розвиток господарства Стародавнього Риму
- •Розвиток Римської держави, її піднесення й розкол
- •Криза рабовласництва, виникнення колонату
- •3.4.4 Економічна думка Давнього Рима: Катон, Варрон, Колумелла
- •3.5 Розвиток господарства на території України в античні часи
- •3.5.1 Скіфо-сармато-антична культура
- •Пшеворська й зарубінецька культура
- •Черняхівська культура
- •Модуль 2. Розвиток господарства світу в доіндустріальний період Зміст теоретичного матеріалу модуля 2
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (у-х ст.)
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 4. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в
- •4.1 Еволюція економічних відносин у середньовічній Європі
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичного капіталізму (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •Тема 7. Процес індустріалізації в Європі й Північній Америці
- •7.1 Національні особливості процесу індустріалізації
- •7.1.1 Англія
- •7.1.2 Франція
- •7.1.3 Німеччина
- •7.2 Посилення класового антагонізму
- •7.3 Економічне вчення Джона Стюарта Мілля
- •7.4 Німецька історична школа
- •7.5 Марксизм
- •Тема 8. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період
- •8.1 Друга технологічна революція
- •8.2 Особливості становлення монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •8.2.1 Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •8.2.5 Японія
- •8.3 Загальна характеристика маржиналізму
- •8.4 Попередники маржиналізму
- •8.5 Австрійська школа граничної корисності
- •8.6 Становлення неокласичних традицій. Кембриджська школа
- •8.7 Американська школа неокласики
- •8.8 Швейцарська (Лозаннська) школа
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.1 Економічні наслідки Першої світової війни. План Дауеса
- •9.2 Господарство розвинутих країн у міжвоєнний період
- •9.2.1 Розвинуті країни у 1920-ті рр.
- •9.2.2 Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •9.2.3 Господарство розвинутих країн світу в 1930-х р.
- •9.3 Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1950 рр.
- •9.3.1 Наслідки Другої світової війни
- •9.3.2 План Маршалла
- •9.3.3 Розвиток Німеччини та Японії
- •9.4 Ранній інституціоналізм
- •9.4.1 Загальна характеристика інституціоналізму
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.)
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі
- •Тема 2. .Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх 9
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н. Е.). 25
- •Тема 5. Формування умов для створення ринкової економіки в країнах 67
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII ст. - перша половина XIX ст.) 81
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) 161
- •Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 197
- •Тема 12. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. XX ст.) 211
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.) 223
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.) 224
- •Тема 13. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга 224
- •Тема 14. Світове господарство й основні напрямки економічної думки на етапі 248
3.3.7 Колонізація Причорномор'я (уііі-уі ст. До н. Е.)
Розвиток економіки Давньої Греції породило таке явище як Велика грецька колонізація - виселення греків з материкової Греції в колонії на узбережжя Середземного й Чорного морів. У цілому було виведено кілька сотень колоній з населенням до 2,5 млн. чоловік.
Одним з головних напрямків колонізації було північно-східне - на береги Чорного моря. Спочатку засновувалися колонії на західному й південному узбережжі: Синопа, Гераклея Понтійська, Аполонія Понтійська, Одесос, Томи (Констанца), Калатія. На східних берегах Чорного моря були засновані Пітіунт (Піцунда), Діоскуріада (Сухумі), Фасис (Поті).
В VI ст. до н. е. колонізатори досягли Північного Причорномор'я. Одним з найдавніших поселень стала Ольвія, заснована в першій половині VI ст. до н. е. на берегах Дніпро-Бузького лиману. На рубежі УП-УГ ст. до н. е. біля десятка різних поселень і городків з'явилися на обох сторонах Керченської протоки, найбільш великими з них стали Пантікапей (сучасна Керч) і Фанагорія. На початку V ст. до н. е. грецькі колонії Керченської протоки об'єдналися під владою Пантікапея, і це об'єднання стало називатися Боспорською державою (або Боспором).
Найбільш значимими колоніями Північного Причорномор'я також були Тиру (Білгород-Дністровський), Феодосія (Феодосія), Херсонес (Севастополь), Горгипія (Анапа).
Причин колонізації було декілька.
Зростання населення, розвиток ремесел і торгівлі. Грецькі поліси постійно зазнавали труднощів із продовольством і не могли прокормити стрімко зростаюче населення. Переселення частини населення в місця, сприятливі для землеробства, допомагало налагодити постачання метрополії зерном і сировиною для ремісничого виробництва. В обмін на продовольство й сировину колонії купували вироби ремісників.
Політична й соціальна боротьба. У колонії звичайно йшли безземельні селяни, ремісники, що розорилися, представники потерпілих поразку політичних угруповань. Всі вони прагнули на нове місце, сподіваючись досягти успіху й добробуту в колоніях.
Колонії завжди виводилися в заздалегідь розвідане місце. Звичайно вибиралася ділянка на морському узбережжі, з родючими землями, джерелами прісної води, зручною гаванню. Після цього призначався ойкіст - офіційний глава партії колоністів. Він проводив запис бажаючих переселитися в колонію, остаточно вибирав місце поселення і його планування, визначав місце для міських стін, храмів, агори.
Після переселення колоністи повинні були налагодити торговельні контакти з місцевими племенами. В обмін на вино, олію, вироби з металів і предмети розкоші місцеві племена надавали зерно, м'ясо, молочні продукти, шкіри, вовну. Переселенці підтримували самий тісний контакт і з метрополією, однак колонія завжди засновувалася як самостійний поліс. Залежно від складу колоністів, місцевих умов, відносин з метрополією колонія ставала або землеробським центром, або виступала як торговельний посередник у торгівлі метрополії з місцевими племенами.
Багато грецьких колоній, спочатку невеликі й бідні поселення, перетворюються в процвітаючі багатолюдні, багаті міста з розвиненою економікою, активним соціально-політичним і культурним життям.