- •Міністерство освіти і науки
- •Донецьк, ДонНу 2010
- •Передмова
- •Розділ і Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки) Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
- •Предмет і завдання криміналістики
- •2. Методи криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з іншими науками та її значення у професіональній підготовці фахівців для правоохоронних органів
- •Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації
- •2. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •3. Види, суб’єкти, форми криміналістичної ідентифікації
- •4. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми встановлення групової належності
- •5. Загальна характеристика етапів (стадій) ідентифікації та встановлення групової належності
- •6. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми криміналістичної діагностики
- •7. Значення криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики в кримінальному судочинстві, використання їх даних у інших сферах юридичної практики
- •Розділ іі кримінАлістична техніка тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
- •1. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки
- •2. Поняття, класифікація техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів; правова регламентація і значення їх застосування в кримінальному судочинстві
- •3. Техніко-криміналістичні засоби, прийоми, методи збирання інформації про злочини та їх учасників; комплекти зазначених засобів
- •4. Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів
- •Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис
- •1. Поняття криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису; сфера їх застосування, значення для розслідування злочинів, судового розгляду справ
- •2. Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії та відеозапису
- •3. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування
- •4. Експертизи: фототехнічна, криміналістична матеріалів та засобів відеозапису
- •Тема 5. Криміналістична трасологія
- •1. Поняття, завдання, наукові засади криміналістичної трасології; поняття сліду в широкому розумінні, класифікація матеріальних слідів
- •2. Характеристика слідів-відображень, слідів-предметів, слідів-речовин; мікрооб’єктів
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання матеріальних слідів
- •4. Трасологічні дослідження: види, питання, які ними вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення матеріальних слідів, результатів їх дослідження для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
- •2. Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •4. Дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 7. Криміналістичне документознавство
- •1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
- •2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами
- •3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
- •Почеркознавча і авторознавча експертизи.
- •Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів
- •Тема 8. Криміналістична габітологія
- •1. Поняття, природничо-наукові засади криміналістичної габітології, її значення для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Поняття, елементи, ознаки зовнішнього вигляду людини, їх класифікація, властивості та ідентифікаційне значення
- •3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини, способи її одержання
- •4. Загальна характеристика криміналістичних методів, засобів і прийомів фіксації ознак зовнішнього вигляду людини
- •5. Криміналістична фотопортретна експертиза
- •Тема 9. Криміналістичний облік
- •2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
- •3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
- •Розділ III. КримінАлістична тактика тема 10. Загальні положення КриміналістичнОї тактикИ
- •1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики
- •2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
- •3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
- •4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики
- •Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій, планування розслідування
- •1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності
- •Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
- •Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування
- •Техніка планування. Форми планів
- •Тема 12. Тактика допиту
- •Поняття, види, завдання допиту, значення показань для розкриття і розслідування злочину
- •Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях).
- •Особливості тактики допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітньої особи.
- •Поняття, завдання очної ставки, її тактика.
- •Тема 13. Тактика пред’явлення для впізнання
- •1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
- •3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів
- •Тактичні прийоми на робочому етапі спрямовані на забезпечення додержання процесуального порядку проведення пред’явлення для впізнання, його результативності й доказового значення.
- •4. Заключний етап пред’явлення для впізнання
- •Тема 14. Тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття і завдання обшуку та виїмки, значення їх результатів для розкриття і розслідування злочинів, види та функції обшуку
- •2. Тактичні прийоми підготовчого, робочого етапів обшуку.
- •3. Тактика підготовки і провадження виїмки.
- •4. Фіксація перебігу і результатів обшуку і виїмки.
- •Тема 15. Тактика огляду і освідування
- •1. Поняття, завдання, види та принципи (загальні тактичні положення) огляду
- •2. Тактика огляду місця події
- •3. Тактика огляду трупа
- •4. Особливості тактики огляду предметів, документів (речових доказів)
- •5. Тактика освідування
- •6. Фіксація ходу і результатів огляду й освідування
- •Тема 16. Тактика відтворення обстановки та обставин події
- •1. Поняття, сутність, цілі відтворення обстановки і обставин події, значення результатів для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Сутність відтворення обстановки і обставин події у формі перевірки показань на місці й тактика його підготовчого та робочого етапів
- •3. Сутність та види відтворення обстановки і обставин події у формі слідчого експерименту, тактика його підготовчого та робочого етапів
- •4. Заключний етап відтворення обстановки і обставин події
- •Тема 17. Тактика використання спеціальних знань
- •1. Поняття, сутність, мета і форми використання спеціальних знань у судочинстві; їх значення
- •2. Поняття, сутність, види судової експертизи; поняття експерта, судово-експертні установи в Україні
- •3. Тактика призначення експертизи
- •4. Оцінка висновку експерта і використання отриманих даних в кримінальному та інших видах судочинства
- •Тема 18. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •1. Поняття, цілі, значення взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації під час розслідування злочинів
- •2. Принципи взаємодії
- •3. Організаційні форми і тактичні прийоми взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •Розділ IV. Криміналістична методика тема 19. Загальні положення криміналістичної методики
- •1. Поняття криміналістичної методики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики, значення для практики розкриття й розслідування злочинів
- •2. Сутність та класифікація окремих криміналістичних методик
- •3. Структура окремих криміналістичних методик
- •3.1. Криміналістична характеристика
- •3.2. Обставини, що підлягають установленню, доказуванню в розглядуваній категорії злочинів
- •3.3. Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування
- •3.4. Наступний етап розслідування
- •3.5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •3.6. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів
- •Тема 20. Методика розслідування вбивства
- •1. Криміналістична характеристика вбивства, її елементи та значення для розслідування вбивства
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивство. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування вбивства
- •3. Типові слідчі ситуації і версії початкового та наступного етапів розслідування вбивств
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій
- •Тема 21. Методика розслідування крадіжки
- •1. Криміналістична характеристика крадіжки
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про крадіжки. Обставини, які підлягають встановленню
- •3. Типові слідчі ситуації та версії початкового та наступного етапів розслідування крадіжки
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні крадіжки
- •Тема 22. Методика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •1. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Тема 23. Методика розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •1. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки виробництва
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •Тема 24. Методика розслідування злочинів, що полягають у незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •1.Криміналістична характеристика злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •2.Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •3.Типові дослідчі ситуації і програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації і програми розслідування початкового та наступного етапів.
- •5.Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •Видавничий центр економіко-правового факультету, 83050, Донецьк,
Тема 17. Тактика використання спеціальних знань
План лекції
1. Поняття, сутність, мета і форми використання спеціальних знань у судочинстві; їх значення.
2. Поняття, сутність, види судової експертизи; поняття експерта, судово-експертні установи в Україні.
3. Тактика призначення експертизи.
4. Оцінка висновку експерта і використання отриманих даних в кримінальному та інших видах судочинства.
1. Поняття, сутність, мета і форми використання спеціальних знань у судочинстві; їх значення
Спеціальні знання – це категорія, що означає таку сукупність знань, з якою учасники процесу доказування, як правило, не знайомі (адже неможливо осягнути неосяжне).
Метою використання спеціальних знань є: отримання за їх допомогою доказів, іншої інформації, що має значення для правильного вирішення справи. Зокрема, у кримінальному судочинстві метою є: допомога в збиранні (виявленні, фіксації, вилученні, забезпеченні схоронності), дослідженні доказів (зокрема слідів, речових доказів). На підставі результатів застосування спеціальних знань будуються версії, планується розслідування, перевіряються докази, обирається тактика окремих слідчих дій.
Дані, що містяться в протоколі слідчих дій, а також у висновках експерта (ст. 65 КПК України), сприяють встановленню всіх обставини у справі (ст. ст. 64, 23 КПК України). Цим визначається вагомість використання спеціальних знань у кримінальному, цивільному (ст. 27 ЦПК України), господарському судочинстві (ст. 32 ГПК України).
Суб’єктами застосування спеціальних знань є слідчий, спеціаліст і експерт.
Незалежно від відомчої приналежності слідчі мають однакові процесуальні права і ведуть розслідування у певному процесуальному порядку. Власні спеціальні знання, зокрема в галузі криміналістики, слідчий зобов’язаний застосовувати, насамперед, з метою кваліфікованого керівництва перебігом розслідування, для правильного обрання тактики розслідування, з метою використання необхідних технічних засобів, оцінки доказів, отриманих у результаті проведення слідчих дій, поміж іншим і за допомогою спеціалістів.
Спеціаліст – це не зацікавлена в результатах справи особа, що володіє спеціальними знаннями та навичками і залучувана слідчим до процесу досудового розслідування для надання консультаційної, технічної та іншої допомоги, для розв’язання спеціальних питань, пов’язаних зі збиранням і дослідженням доказів, що містять інформацію про подію злочину. Спеціаліст залучають до процесу проведення окремих слідчих дій згідно зі ст. 1281 КПК України.
Судовим експертом є особа, яка має спеціальними знаннями, набуті внаслідок вищої професійної підготовки, науково-практичної діяльності, які потрібні для надання висновку з досліджуваних питань, якій постановою органу дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду доручено провести експертизу й дати за її результатами висновок. Відповідно до закону, судовим експертом може бути як штатний працівник державної установи, так і приватна особа, що має вищу освіту, пройшла відповідну підготовку й атестацію як судовий експерт за певними видами експертиз.
Правову основу діяльності судового експерта на стадії досудового розслідування у кримінальних справах, поряд із загальною законодавчою базою, що регулює діяльність державних органів у розслідуванні злочинів, становлять норми Закону України «Про судову експертизу» за №4038-XII від 25 лютого 1994 року, які регламентують організацію й основні напрямки діяльності судових експертів. Крім того, необхідно зазначити, що така діяльність експерта повинна бути скоординованою відповідно до регулюючих її чинних нормативних актів: Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» за № 8 від 30 травня 1997 року, Інструкції про призначення й проведення судових експертиз і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз, затверджених Постановою Міністерства юстиції України за № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України за № 682 від 30 серпня 1999 року.
Використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві має такі форми:
1) непроцесуальні: використання слідчим власних спеціальних знань; отримання консультації від спеціалістів; попереднє дослідження;
2) процесуальні: призначення ревізій та інших перевірок (ст.66 КПК України); участь спеціаліста у слідчих діях (ст. 1281 КПК України) – у певних випадках ця участь є обов’язковою (огляд трупа, допит неповнолітніх (до 14-ти років)); судова експертиза – зазначена форма притаманна і цивільному (ст. 57 ЦПК України), і господарському (ст. 41 ГПК України) судочинству, допит експерта.
Під час проведення слідчих дій слідчий повинен розв’язати низку проблемних питань, а саме: що шукати, де шукати, як фіксувати та вилучати, який інформаційно-доказовий потенціал містить у собі виявлене і яким чином його використовувати у процесі доказування у справі. Найчастіше слідчий не знає про інформаційно-доказовий потенціал слідів (об’єктів), які на перший погляд здаються йому абсолютно звичними у певній обстановці, а також не має достатніх знань про джерела, що містять інформацію про злочинну подію й особу злочинця.
У процесі попереднього дослідження найчастіше визначається відносність виявлених слідів до розслідуваної події, встановлюється механізм їхнього утворення, ознаки слідоутворюючих об’єктів, визначається можливість ідентифікаційного дослідження.
Особливе місце в опосередкованому застосуванні спеціальних знань відведене консультаціям довідкового характеру. Довідкові дані – відомості про факти, які містяться в спеціальній літературі, довідниках, інструкціях, положеннях, статутах, номенклатурних документах тощо. До таких даних віднесено: посадові інструкції щодо прав та обов’язків посадових осіб, відомості про вартість товарно-матеріальних цінностей, правила техніки безпеки на виробництві, дані про технологію виробництва певних промислових товарів, відносно схеми реалізації товарів тощо.
Експертне дослідження – це використання спеціальних знань експерта для виявлення та пояснення таких, що мають значення для справи, фактів у об’єктах, направлених на експертизу. Значення висновків експерта неможливо переоцінити, адже в певних випадках вони використовуються в оперативно-розшукових цілях, для розв’язання тактичних завдань, побудови версій, планування розслідування, обґрунтування віднесеності об’єктів до розслідуваної події та реалізації їх доказової функції.