- •Передмова
- •1.3. Цілі та завдання
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2.Пізнання, його різновиди і форми. 3.Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення, базові різновиди. 2.Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями). 3. Складне судження, його різновиди. 4. Модальність суджень.
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів).
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •Умовно-розділові
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила. 2. Спростування, його різновиди. 3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. 4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила.
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди.
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Тест 2. (Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
- •Підсумковий тест
- •Література для самопідготовки:
- •1. Навчальна:
- •2. Науково-популярна:
- •Питання до заліку з курСу «Логіка»
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий список логічних символів
- •Післямова
- •Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
Міністерство освіти і науки України
Донецький національний університет
Кафедра філософії
Г.В.Камаралі, В.В.Білецький, В.В.Волошин
Логіка
Навчально-методичний посібник
Донецьк
2008 рік
ББК 87.4(4 Укр)
Б 43
Камаралі Г.В., Білецький В.В., Волошин В.В., Попов В.Ю. Логіка: навчально-методичний посібник – Донецьк: ДонНУ, 2008. - 83 с.
Книга є навчально-методичним посібником, орієнтованим на програму викладання дисципліни «Логіка» у вузах, зокрема у Донецькому національному університеті. Вона також може бути використана у гімназіях, ліцеях і коледжах, в яких ця наукова дисципліна викладається факультативно. Специфіка компонування посібника пояснюється прагненням дотримуватися міждисциплінарного принципу вітчизняної освіти, а також поліфаховістю ДонНУУ.
This educational manual is lectures Course of logic, which orient on teaching program of this scientific discipline in higher institutes, in particular in Donetsk national university. The book also can be used as an educational manual in high schools, lyceums and colleges, in which given scientific discipline teaches. Specific of lectures course character is accounted by aspiring to employ interdisciplinary approach in teaching of students, and also by profile of Donetsk national university.
Учебно-методическое пособие ориентировано на программу преподавания дисцитплины «Логика» в вузах, в частности в Донецком национальном университете. Книга также может быть использована в качестве учебного пособия в гимназиях, лицеях и колледжах, в которых данная научная дисциплина преподается факультативно. Специфика компоновки пособия объясняется стремлением применить междисциплинарный подход в обучении студентов, а также многопрофильностью ДонНУ.
Рецензенти:
О.В. Білокобильський, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії Донецького державного інституту штучного інтелекту
Н.Г.Діденко, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького державного університету управління
© Камаралі Г.В., Білецький В.В., Волошин В.В., Попов В.Ю. 2008
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 4
Конспект лекцій
Тема 1. Предмет і мова формальної логіки 6
Тема 2. Поняття 14
Тема 3. Судження 30
Тема 4. Закони логіки 43
Тема 5. Умовивід 50
Тема 6. Доведення і спростування 58
навчально-методичні матеріали
Модульне планування дисципліни
Плани семінарських занять
Організація самостійної роботи студента
Тести для модульного і підсумкового контролю
Перелік типових задач за темами курсу
Стислий словник логічних термінів 75
Стислий словник логічних символів 76
ПІСЛЯМОВА 70
Передмова
1.3. Цілі та завдання
Мета вивчення курсу «Логіка». Логіка є однією з найбільш значимих дисциплін теоретичного гуманітарного циклу і сприяє формуванню раціональних параметральних засад мислення. Саме культивація цих якостей є метою вивчення курсу “Логіка”, бо знання та практичні навички вірного мислення потрібні не лише на теоретичному рівні, але і на широкому практичному, світоглядному рівні, на рівні повсякденної практики свідомої розвиненої людини.
Проблема засвоєння формальної логіки є тим більш необхідною у контексті транзитивних, інтеґраційних, глобалізаційних процесів сучасного, зокрема, українського суспільства. Курс фокусує увагу на розвиткові раціональних засад мислення, які є визначальними для розвиненої європейської людини-громадянина взагалі, а також фахівця у царині економіки зокрема.
Завдання вивчення курсу «Логіка». Базовим завданням є засвоєння теоретичних засад вірного мислення, тобто з’ясування закономірного зв’язку між поняттями, судженнями, умовиводами. Окремими завданнями є:
-
засвоєння теоретичних положень традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку;
-
засвоєння навичок точного визначення термінів, класифікації понять, аргументованого проведення діалогу;
-
формування у студентів здатності самостійно вирішувати логічні задачі, які безпосередньо пов’язані з майбутньою практичною діяльністю;
-
засвоєння сучасних методів перевірки правильності будови міркування, перевірки гіпотез.
Навчальна дисципліна „Логіка” належить до обов’язкових для вивчення студентами всіх факультетів та спеціальностей.
Метою пізнання у науці та повсякденному житті є отримання істинних знань для повноцінного використання їх на практиці. Саме завдяки здобутій та належним чином впорядкованій інформації людина набуває здатності прогнозувати явища, найкращим чином планувати свою діяльність, максимально передбачати можливі наслідки, висувати різноманітні гіпотези та обстоювати власні позиції. Іншими словами, формування багатого на знання інтелекту, дисциплінованого і вірного мислення для сучасної молодої людини є нагальною потребою, бо відкриває перед нею безмежні перспективи прогресу як у професійній діяльності, так і у повсякденному житті загалом.
Необхідність формування раціональних параметрів мислення студентів актуалізується реаліями вітчизняного суспільства, вектор розвитку якого зокрема спрямований на інтеґрацію до цивілізованої ринкової економіки, для чого необхідною є поява відповідної висококультурної особистості, мислення якої є розвиненим, багатим, гнучким і дисциплінованим.
Авторський колектив вважає, що логіка, яка є однією з найдавніших та класичних раціональних дисциплін, спроможна створити умови для появи і зростання критичного бачення дійсності і допомогти молодій людині засвоїти європейську культуру раціонального мислення.
У навчально-методичному посібнику автори простежують базові етапи становлення логіки, і, зокрема, формальної логіки, дотримуючись класичної структури цього навчального курсу, використовуючи методологічні принципи сходження від абстрактного до конкретного, від простого до складного, принцип єдності історичного та логічного. Зміст посібника не обмежується реконструкцією головних традиційних положень формальної логіки. Натомість автори прагнули актуалізувати творчу розумову діяльність студента, піддаючи аналізові суперечності сучасних форм мислення.
Особливості компонування навчально-методичного посібника визначаються специфікою фахової підготовки студентів Донецького державного університету управління. Зважуючи на цю обставину, автори намагалися відбити два головних завдання: адаптувати дисципліну «Логіка» до вимог сьогодення і сприяти підвищенню рівня розумової, зокрема, економічної гуманітарної культури майбутніх фахівців з менеджменту та екноміки. З цього випливає намагання приблизити науку до повсякденного життя та професійної діяльності працівників економічних та соціальних галузей господарського комплексу України.
Будучи відкритим до критичних зауважень і порад, авторський колектив сподівається на творчу співпрацю.