- •Передмова
- •1.3. Цілі та завдання
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2.Пізнання, його різновиди і форми. 3.Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення, базові різновиди. 2.Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями). 3. Складне судження, його різновиди. 4. Модальність суджень.
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів).
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •Умовно-розділові
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила. 2. Спростування, його різновиди. 3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. 4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила.
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди.
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Тест 2. (Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
- •Підсумковий тест
- •Література для самопідготовки:
- •1. Навчальна:
- •2. Науково-популярна:
- •Питання до заліку з курСу «Логіка»
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий список логічних символів
- •Післямова
- •Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
Правила поділу понять
1. Поділ повинен бути пропорційним (співмірним), тобто об’єм поняття, яке ділиться, повинен дорівнювати сукупному об’єму членів поділу.
Порушення цього правила призводить до двох помилок:
-
неповний поділ, коли перераховані не всі члени поділу. Наприклад, «Арифметичні дії бувають: множення та віднімання» (забутими лишилися: складання, ділення, зведення у ступінь, вилучення з кореня), «слов’янські мови поділяються на сіхнослов’янські та західнослов’янські»;
-
поділ з зайвими членами. Наприклад, «люди діляться на чоловіків, жінок і дітей»; «хімічні елементи поділяються на метали, неметали і сплави»; «кермо можна крутити вправо, вліво та в інші сторони», «слов’янські мови поділяються на сіхнослов’янські, західнослов’янські, південнослов’янські та північнослов’янські»;
2. Поділ повинен проводитися лише за однією основою. Це означає, що треба брати не більше однієї ознаки і за нею проводити поділ. Порушення цього правила наведене вище з поняттям «студент» і «викладач».
3. Члени поділу повинні виключати одне одного – тобто не бути тотожними, частково співпадаючими і підлеглими поняттями. Порушення – «люди бувають чоловіками, жінками, мужчинами, дівчатами», «арифметичні дії бувають: складання, плюсування, визначення суми».
4. Поділ повинен бути неперервним і не містити стрибків через найближчі види понять. Буде помилкою, якщо ми скажемо «тварини бувають: горобцями, карасями, кішками», або «електроприлади бувають елекропрасками, холодильниками і телевізорами» – тут спочатку поняття «електроприлад» доцільно поділити на побутові і промислові, а далі – за призначенням.
Подібно до різновидів визначення, існують також принципово різні види поділу обсягу:
- Дихотомічний поділ - ділене поняття розділяють на два члени поділу, які знаходяться у відношенні протилежності або протиріччя.
Наприклад: люди бувають високими і невисокими; футбольні судді бувають кваліфікованими і некваліфікованими, кольори бувають темними і світлими, організми бувають одноклітинними і бататоклітинними, студент або запізнився на заняття або ні.
Дихотомічний поділ є вірним і логічним, крім того він завжди пропорційний і цим зручний для вживання. Разом з цим, дихотомія іноді буває абсурдною і тому неприпустимою, скажімо у таких випадках: «кольори бувають червоний і не червоний», «картини бувають красивими і некрасивим» тощо. Абсурдність виникає тоді, коли у якості основи поділу береться неістотна, а довільна і випадкова ознака. Така дихотомія, зрозуміло, неприпустима у логічному міркуванні, побудові думок.
У випадках, коли дихотомія не відбиває повної картини об’єму поняття, застосовують поділ за видоутворюючою ознакою. Найбільш розгорнутий тип такого поділу називається класифікацією – він є поступовим і поетапним, при цьому на кожному з етапів існує своя видоутворююча ознака.
Класифікація широко вживана у науковій і практичній діяльності. Застосовуючи її людина прагне врахувати і висвітлити всі існуючі члени поділу, розміщуючи їх від родових до видових.
З окремими випадками застосування класифікації студенти зустрічаються, вивчаючи численні наукові дисципліни.
Класифікація цінних паперів
Класифікація складових ПЕОМ (за Зарецькою І.Т.)