4. Модальність суджень

Досі ми розглядали прості і складні судження, в яких щось безапеляційно стверджувалося або заперечувалося про атрибути предметів або взаємовідношення між ними – вони називаються асерторичні. У них не встановлюється характер взаємодії між суб’єктом та предикатом (або між простими судженнями – у складних), не відбиваються часові, імовірнісні, ціннісні, інші нюанси.

Саме тому ПКС, як ми вказували раніше, є майже завжди неповністю істинним – почасти знайдеться полярне за значенням судження, яке піддавало б сумніву смак, політичний погляд, спортивний чи інший інтерес людини.

Існує особливий різновид суджень, у яких такі моменти відбиваються. Вони мають назву модальних (від латинського moda - стан).

Модальні судження не просто заперечують або стверджують щось – натомість вони дають оцінку стосунків між S i P з певної точки зору. Можна доповнити і уточнити ПКС, зо зв’язок між S і P є необхідним, чи випадковим, добре це чи погано, чи є доведеним зв’язок, чи ні.

В результаті таких уточнень ми отримуємо модальні судження різних видів – завдяки так званим група модальних операторів. Вони вивчаються у модальній логіці, у якій є такі розділи: епістемологія, деонтична логіка, логіка дії, логіка прийняття рішення, логіка надання переваги та інші – у кожній з них існують свої модальності. Нижче у таблиці подаються деякі найбільш вивчені їх різновиди.

Види модальностей (за О.Д.Гетьмановою)

Логічні Модальності					Онтологічні модальності
Логічно необхідно					Онтологічно необхідно
Логічно випадково					Онтологічно випадково
Логічно неможливо					Онтологічно неможливо
Логічно можливо					Онтологічно можливо
Епістемічні модальності
Знання			Впевненість		Абсолютні			Порівняльні
Верифіковано			Впевненість		Істинно			Імовірніше
Невиріфіковано			Сумнів		Не істинно			Менш імовірніше
Спростовано (фальсифіковано)			Відкидання		Не визначено			Рівноімовірно
			Припущення
Деонтичні модальності (нормативні)	Аксіологічні модальності (оціночні)						Темпоральні модальності (часові)
	Абсолютні			порівняльні			Абсолютні		порівняльні
Обов’язково	Добре			Краще			Завжди		Раніше
Нормативно (байдуже)	Аксіологічно байдуже			Рівноцінно			Тільки іноді		Одночасно
Заборонено	Погано			Гірше			Ніколи		Пізніше
Дозволено

До кожної з груп модальностей входять основних модальних поняття абсолютного і відносного значення. Наприлад сосовно аксіологічної модальності, абсолютне – не «добре» - «погано», всі інші модальні функтори утворюють відносний континуум між ними.

Зазначимо, що логічні модальності вивчалися ще Аристотелем і середньовічними логіками. Детальне дослідження численних груп модальностей почалося у 50-ті роки ХХ ст., хоча перші згадки про них належать до пізньої античності і Середньовіччя.