- •Передмова
- •1.3. Цілі та завдання
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2.Пізнання, його різновиди і форми. 3.Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення, базові різновиди. 2.Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями). 3. Складне судження, його різновиди. 4. Модальність суджень.
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів).
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •Умовно-розділові
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила. 2. Спростування, його різновиди. 3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. 4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила.
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди.
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Тест 2. (Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
- •Підсумковий тест
- •Література для самопідготовки:
- •1. Навчальна:
- •2. Науково-популярна:
- •Питання до заліку з курСу «Логіка»
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий список логічних символів
- •Післямова
- •Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
Різновиди доказів
Поділ доведення на види є певною умовністю, бо надзвичайно рідко людина оперує суто одним, “чистим” різновидом доведення. Разом з цим виділяють такі їх види:
- пряме доведення – істинність тези випливає безпосередньо з істинності продемонстрованих аргументів. Простий приклад: «Анатолій Карпов – видатний шахіст світу тому, що він виграв понад 150 турнірів та матчів».
- непряме доведення - істинність тези виводиться шляхом демонстрації хибності антитези, абсурдних її наслідків.
Непряме доведення має два різновиди: власне апагогічне доведення (від протилежного) і доведення методом поділу.
Апагогічне, як зазначено вище, полягає в тому, що спочатку умовно істинною приймається теза, протилежна вихідній. Далі людині демонструються несумісні з об’єктивною реальністю наслідки цієї антитеза. Таким чином, антитеза виявляється хибною, а теза - істинною.
Непряме доведення методом поділу (виключення) полягає в тому, що з кількох можливих тез методом виключення менш імовірних доводиться одна. Наприклад, юристові відомо, що даний кримінальний злочин здійснили або Іванов, або Петров, або, скажімо, Бендер-Задунайський (і ніхто інший). Задача правознавця полягає в тому, щоб поступово відсікати хибні тези для встановлення однієї особи, винної у даному злочині – шляхом встановлення наявності мотиву, спроможності тощо.
Правила доказу
Правила тези
Теза - центральний пункт доказу і вимоги пред’являються насамперед до неї.
-
Теза може бути доведена лише тоді, коли вона істинна. В доведенні істинність тези не народжується, а лише встановлюється, виявляється. Іншими словами, невірно буде намагатися доводити істинність завідома хибної тези (це називається софістика).
-
Теза має бути чітко визначена - суб’єкти, предикати, модальність, квантори тези як судження мають бути чіткими і недвозначними.
-
Теза має залишатися однією (тотожною) протягом всього доведення.
Правила аргументів
-
Аргументи мають бути істинними.
-
Істинність аргументів має бути (за потреби) обґрунтована незалежно від істинності тези. Це значить, що, по перше, у аргументів мають бути власні докази і, по друге, невірно відволікатися з процесу доведення істинності тези на доведення істинності аргументів. Доведення тези слід довести до кінця, а потім (за потреби) – доводити істинність аргументів.
-
Аргументи не повинні бути суперечливими, бо одночасне ствердження або спростування є неможливим за законами логіки.
-
Кожен з аргументів має бути необхідним, а їх сукупність - достатньою для обґрунтування тези. Іншими словами, у доведенні не повинно бути нічого зайвого і нічого випущеного з уваги.
Правило щодо форми доведення:
8. Теза повинна з логічною необхідністю (за законами логіки) узгоджуватися з аргументами як висновок з засновків. Таким чином, мистецтво проводити доведення полягає у демонстрації достатньої кількості логічних і несуперечливих аргументів. Теза буде слідувати з них як висновок, а співрозмовникові, між іншим, пропонується його сформулювати.