Взаємовідношення між обсягами понять

Обсяг понять легко і наочно може бути зображений графічно у вигляді кола (кола Ейлера). Скажімо, змальовуючи поняття «банк», ми можемо виділити у ньому різновиди: комерційний, центральний, крові тощо.

У такому випадку, ми можемо говорити, що існує родове поняття і видові – його представники, різновиди.

Таким чином, родове поняття об’єднує у собі певну кількість (множину) видових – включає в себе їх обсяг.

Тут слід пам’ятати, по-перше про те, що видових понять не існує в одиничних за обсягом, а по-друге про те, що видові поняття є не частинами, а різновидами родового.

Як вже було зазначено вище, у різних понять бувають загальні істотні ознаки – те, що їх об’єднує або відрізняє. Скажімо «студент» і «спортсмен» мають загальну ознаку – це люди – тоді це поняття є відносно них родовим.

Якщо у понять немає загальних істотних ознак, то їх називають непорівнюваними – співставляти їх об’єми абсурдно.

Такими є, скажімо, поняття «герань» та «доменна піч» – відносин між ними бути не може. Графічне зображення таких понять нескладне – їх об’єми розташовані відокремлено.

Взаємовідношення є між обсягами понять, які мають загальні істотні ознаки - такі поняття називають порівнюваними.

Між обсягами таких понять існують взаємовідношення сумісності – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісності - об’єми їх не співпадають в жодному з елементів.

Наведемо нижче варіанти типів взаємовідношень між сумісними поняттями:

1. тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: «Аристотель» = «Стагирит» = «Творець формальної логіки»; «М.В.Гоголь» = «Український письменник, який написав твір «Мертві душі»; «юрист» = «правознавець»;

2. перетину (часткового співпадіння або перехрещення) – їх-об’єми частково співпадають: «студент», «поет», «спортсмен», «турист», «колекціонер» – може бути одна і та ж людина;

3. підлеглості (субординації, підпорядкування) – об’єм одного поняття повністю входить до об’єму іншого, але менше його. Наприклад: «студент» – «студент-заочник», «викладач» – «викладач логіки», «дерево» – «дуб»; «менеджер» – «менеджер у непромисловій сфері», «ссавець» - «дельфін» тощо.

Між несумісними поняттями, у свою чергу, є такі види відношення:

1. співпідлеглість (суборждинація або співпідпорядкування) – декілька видових понять входять до одного родового поняття, їх об’єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: «людина» – «чоловік», «жінка»; «вчений» – «аспірант», «кандидат наук», «доктор наук», «санкція» - «догана», «штраф»;

2. протилежними називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: «біле» - «чорне», «добрий» – «злий», «відкритий» - «закритий»;

3. у протиріччі (суперечності) знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші – «чорне» – «не чорне», «добрий» – «не добрий», «розумний» – «нерозумний», «комерційний» - «некомерційний»;

Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно.