- •Передмова
- •1.3. Цілі та завдання
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2.Пізнання, його різновиди і форми. 3.Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення, базові різновиди. 2.Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями). 3. Складне судження, його різновиди. 4. Модальність суджень.
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів).
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •Умовно-розділові
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила. 2. Спростування, його різновиди. 3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. 4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила.
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди.
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Тест 2. (Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
- •Підсумковий тест
- •Література для самопідготовки:
- •1. Навчальна:
- •2. Науково-популярна:
- •Питання до заліку з курСу «Логіка»
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий список логічних символів
- •Післямова
- •Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
3. Логіка та мова
Як було з’ясовано, що опосередкований характер мислення виявляється у тому, що людина, як правило, маніпулює не самими предметами, а їх знаками –посередниками. Мова – типова інформаційна знакова система.
Таким чином мислення виражається через мовлення і діяльність людини. Однак діяльність надто різнорідна і жодна з наук не в змозі відслідкувати її в комплексі і розмаїтті проявів. Натомість мовлення набагато простіше може бути проаналізоване. Іншими словами, логіка, досліджуючи мислення, відстежує досконалість саме мовних конструкцій.
Отже, мовою називають будь-яку знакову систему, що виконує функції формування, збереження та передачі знань і є засобом спілкування між людьми.
Розглянемо поняття про знак стосовно мовлення докладніше.
Знак – це матеріальний предмет (явище, подія), що виступає як представник деякого іншого предмета. Існує специфічна наука, яка набагато більш детально вивчає різноманітні знаки – семіотика.
Розрізняють три різновиди знаків за характером їх відношення до об’єктів:
- значення знаків-копій повністю визначається тим предметом, якому вони відповідають. Наприклад, фотографії, відбитки пальців, репродукції тощо.
- знаки-символи фізично не пов’язані з відповідними об’єктами. Їх значення встановлюється переважно за умовною згодою. Наприклад, дорожні знаки, переважна білдьшість слів будь-якої мови.
- значення знаків-індексів повністю визначається тим контекстом у якому вони виявляються. Наприклад, стрілка годинника, показання термометра, положення флюгера, займенники («тут», «зараз»).
За іншим підходом, знаки поділяють на мовні і немовні. Як бачимо, мовні знаки, які, власне, і розглядає логіка, можуть бути або знаками-символами або знаками-індексами.
Одна з найважливіших функцій мовних знаків складається в позначенні ними предметів. Для цього слугують імена.
Ім'я – це слово або словосполучення, що позначає певний предмет. Предмет розуміється в широкому змісті. Ним може буди об’єкт, властивість, відношення, процес природний, суспільний, психічний тощо.
Кожне ім’я має значення (денотат) і зміст.
Значенням ім’я є предмет, який ім’ям позначається.
Зміст імені – це спосіб, яким ім’я позначає предмет. Спосіб реалізує всі суттєві ознаки предмета у даному контексті імені.
Наприклад, одне і те ж значення (предмет - конкретна людина) може виражатися різними іменами «Іванов І.М.», «мій викладач з логіки». Відповідно, значення матиме різний зміст – перше ім’я буде актуальне для, скажімо, бухгалтерії, бо воно є суто формальним, а друге – для студентів цього викладача.
Така схема може бути застосована до будь-якого мовного знаку.
Отже, характеризуючи загалом логіку, слід зауважити, що ця наука прагне дослідити структурні компоненти мислення, які відбиваються у мовленні, взаємозв’язок між ними, віднайти закони цього взаємозв’язку, ознаки саме вірного мислення і простежити спектр застосування цих теоретичних знань на практиці.
Стислі висновки за лекцією
-
Поняття «логіка» широко застосовується у повсякденному житті, але у науковому сенсі воно означає окрему наукову дисципліну, яка спрямована на власний унікальний предмет - форми і закони вірного мислення (теоретичного пізнання).
-
Логіка, принаймні формальна, є частиною філософії. На тлі Європи вона формується за часів античного полісу. Засновником логіки як окремої науки вважається Аристотель.
-
Логіка традиційно опікується аналізом мовлення, яке є чітким індикатором дисциплінованості, багатства, гнучкості, розвиненості мислення.
-
У свою чергу, мовлення є типовою знаковою системою, за допомогою якої людина володіє теоретичним пізнанням, на відміну від інших істот.