- •Міністерство освіти і науки
- •Донецьк, ДонНу 2010
- •Передмова
- •Розділ і Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки) Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
- •Предмет і завдання криміналістики
- •2. Методи криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з іншими науками та її значення у професіональній підготовці фахівців для правоохоронних органів
- •Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації
- •2. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •3. Види, суб’єкти, форми криміналістичної ідентифікації
- •4. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми встановлення групової належності
- •5. Загальна характеристика етапів (стадій) ідентифікації та встановлення групової належності
- •6. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми криміналістичної діагностики
- •7. Значення криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики в кримінальному судочинстві, використання їх даних у інших сферах юридичної практики
- •Розділ іі кримінАлістична техніка тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
- •1. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки
- •2. Поняття, класифікація техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів; правова регламентація і значення їх застосування в кримінальному судочинстві
- •3. Техніко-криміналістичні засоби, прийоми, методи збирання інформації про злочини та їх учасників; комплекти зазначених засобів
- •4. Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів
- •Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис
- •1. Поняття криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису; сфера їх застосування, значення для розслідування злочинів, судового розгляду справ
- •2. Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії та відеозапису
- •3. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування
- •4. Експертизи: фототехнічна, криміналістична матеріалів та засобів відеозапису
- •Тема 5. Криміналістична трасологія
- •1. Поняття, завдання, наукові засади криміналістичної трасології; поняття сліду в широкому розумінні, класифікація матеріальних слідів
- •2. Характеристика слідів-відображень, слідів-предметів, слідів-речовин; мікрооб’єктів
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання матеріальних слідів
- •4. Трасологічні дослідження: види, питання, які ними вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення матеріальних слідів, результатів їх дослідження для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
- •2. Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •4. Дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 7. Криміналістичне документознавство
- •1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
- •2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами
- •3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
- •Почеркознавча і авторознавча експертизи.
- •Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів
- •Тема 8. Криміналістична габітологія
- •1. Поняття, природничо-наукові засади криміналістичної габітології, її значення для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Поняття, елементи, ознаки зовнішнього вигляду людини, їх класифікація, властивості та ідентифікаційне значення
- •3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини, способи її одержання
- •4. Загальна характеристика криміналістичних методів, засобів і прийомів фіксації ознак зовнішнього вигляду людини
- •5. Криміналістична фотопортретна експертиза
- •Тема 9. Криміналістичний облік
- •2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
- •3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
- •Розділ III. КримінАлістична тактика тема 10. Загальні положення КриміналістичнОї тактикИ
- •1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики
- •2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
- •3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
- •4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики
- •Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій, планування розслідування
- •1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності
- •Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
- •Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування
- •Техніка планування. Форми планів
- •Тема 12. Тактика допиту
- •Поняття, види, завдання допиту, значення показань для розкриття і розслідування злочину
- •Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях).
- •Особливості тактики допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітньої особи.
- •Поняття, завдання очної ставки, її тактика.
- •Тема 13. Тактика пред’явлення для впізнання
- •1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
- •3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів
- •Тактичні прийоми на робочому етапі спрямовані на забезпечення додержання процесуального порядку проведення пред’явлення для впізнання, його результативності й доказового значення.
- •4. Заключний етап пред’явлення для впізнання
- •Тема 14. Тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття і завдання обшуку та виїмки, значення їх результатів для розкриття і розслідування злочинів, види та функції обшуку
- •2. Тактичні прийоми підготовчого, робочого етапів обшуку.
- •3. Тактика підготовки і провадження виїмки.
- •4. Фіксація перебігу і результатів обшуку і виїмки.
- •Тема 15. Тактика огляду і освідування
- •1. Поняття, завдання, види та принципи (загальні тактичні положення) огляду
- •2. Тактика огляду місця події
- •3. Тактика огляду трупа
- •4. Особливості тактики огляду предметів, документів (речових доказів)
- •5. Тактика освідування
- •6. Фіксація ходу і результатів огляду й освідування
- •Тема 16. Тактика відтворення обстановки та обставин події
- •1. Поняття, сутність, цілі відтворення обстановки і обставин події, значення результатів для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Сутність відтворення обстановки і обставин події у формі перевірки показань на місці й тактика його підготовчого та робочого етапів
- •3. Сутність та види відтворення обстановки і обставин події у формі слідчого експерименту, тактика його підготовчого та робочого етапів
- •4. Заключний етап відтворення обстановки і обставин події
- •Тема 17. Тактика використання спеціальних знань
- •1. Поняття, сутність, мета і форми використання спеціальних знань у судочинстві; їх значення
- •2. Поняття, сутність, види судової експертизи; поняття експерта, судово-експертні установи в Україні
- •3. Тактика призначення експертизи
- •4. Оцінка висновку експерта і використання отриманих даних в кримінальному та інших видах судочинства
- •Тема 18. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •1. Поняття, цілі, значення взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації під час розслідування злочинів
- •2. Принципи взаємодії
- •3. Організаційні форми і тактичні прийоми взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •Розділ IV. Криміналістична методика тема 19. Загальні положення криміналістичної методики
- •1. Поняття криміналістичної методики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики, значення для практики розкриття й розслідування злочинів
- •2. Сутність та класифікація окремих криміналістичних методик
- •3. Структура окремих криміналістичних методик
- •3.1. Криміналістична характеристика
- •3.2. Обставини, що підлягають установленню, доказуванню в розглядуваній категорії злочинів
- •3.3. Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування
- •3.4. Наступний етап розслідування
- •3.5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •3.6. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів
- •Тема 20. Методика розслідування вбивства
- •1. Криміналістична характеристика вбивства, її елементи та значення для розслідування вбивства
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивство. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування вбивства
- •3. Типові слідчі ситуації і версії початкового та наступного етапів розслідування вбивств
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій
- •Тема 21. Методика розслідування крадіжки
- •1. Криміналістична характеристика крадіжки
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про крадіжки. Обставини, які підлягають встановленню
- •3. Типові слідчі ситуації та версії початкового та наступного етапів розслідування крадіжки
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні крадіжки
- •Тема 22. Методика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •1. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Тема 23. Методика розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •1. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки виробництва
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •Тема 24. Методика розслідування злочинів, що полягають у незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •1.Криміналістична характеристика злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •2.Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •3.Типові дослідчі ситуації і програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації і програми розслідування початкового та наступного етапів.
- •5.Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •Видавничий центр економіко-правового факультету, 83050, Донецьк,
5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
Огляд місця події. Під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва огляд місця події має певні особливості проведення, передусім пов’язані з характером події та виробничою обстановкою. До того ж, умови роботи підприємства вимагають невідкладного відновлення виробничого процесу й усунення наслідків події. Тому обов’язковими тактичними правилами огляду місця події на виробництві, а надто у випадках, коли наявні людські жертви, є невідкладність, організованість і всебічність.
Питання щодо визначення складу слідчо-оперативної групи на етапі підготовки до огляду заслуговує на окрему увагу. До огляду, окрім обов’язкових понятих, представників органу Держнаглядохоронпраці, працедавця, особи, відповідальної за дотримання техніки безпеки, в необхідних випадках залучають спеціалістів: інженера-механіка або технолога, хіміка, інженера з техніки безпеки та інших. Важливо, щоб за службою вони не були пов’язані з підприємством, на якому стався нещасний випадок.
В початковій стадії огляду визначають межі огляду, основні його вузли і об’єкти, якими можуть бути: а) територія місця події; б) агрегати, механізми, верстати, машини, інше устаткування, в момент користування яким відбувся нещасний випадок; в) контрольні й вимірювальні прилади, трубопроводи, інші системи, пов'язані з джерелом травми; г) інструменти, засоби індивідуального захисту, огорожі, матеріали, якими користувався потерпілий, а також готові вироби з метою з’ясування їх особливостей, відповідності вимогам правил техніки безпеки тощо; д) сліди події; е) труп і його речі.
Оглядаючи верстати, механізми та інше устаткування, важливо встановити їх справність, наявність огорож валів і трансмісій, що обертаються, положення важелів управління, наявність на них слідів, технічний стан, показники приладів та ін.; ознайомитися з функціонуванням інших таких самих верстатів або механізмів у процесі роботи, а іноді вивчити й агрегати, установки, що становлять єдину технологічну лінію, дослідити підведені кабелі, трубопроводи, інше спорядження. У процесі огляду робочого місця потерпілого важливо з’ясувати, які інструменти й засоби захисту було застосовано при операціях, пов’язаних із настанням нещасного випадку, їх справність, відповідність вимогам техніки безпеки.
Навіть якщо повідомлення про подію надійшло через деякий час, а його обстановка змінилася або взагалі не збереглася, огляд усе ж необхідний. Адже саме огляд такої ділянки або робочого місця дозволить слідчому отримати додаткові відомості про виробничу обстановку, особливості технологічного процесу, травмуючий об’єкт та інші обставини, що стосуються механізму події та його причин.
Допит свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених). Допит свідків, потерпілих і обвинувачених (підозрюваних) – найпоширеніша слідча дія.
Під час підготовки до допиту свідків-очевидців, потерпілих події слідчий повинен ознайомитися з документами, що відбивають особливості виробничої обстановки й виду робіт, робочого місця, на якому стався нещасний випадок, визначити стан техніки безпеки на визначеній ділянці, вивчити відповідні інструкції та накази з техніки безпеки на об’єкті, отримати консультації фахівців з організаційно-технічних та інших питань, на які необхідно отримати відповіді в ході майбутнього допиту.
На об’єктивність свідчень потерпілого впливає стан його здоров’я, а іноді й зацікавленість у неточному висвітленні окремих обставин і причин нещасного випадку. Все це повинен ураховувати слідчий, допитуючи очевидців і потерпілого, обираючи момент і тактику допиту, визначаючи що підлягає з’ясуванню в його перебігу. Якщо отримані пошкодження не є небезпечними для життя і здоров’я потерпілого, його може бути допитано на місці події. У випадках, коли потерпілого до прибуття слідчого відправили до лікарні, необхідно довідатися про його стан і отримати згоду лікаря на допит.
Як свідків зазвичай допитують робочих зміни, членів бригади, в якій працював потерпілий, майстрів, бригадирів, виконробів, начальника цеху, інженера з техніки безпеки, адміністративний та інженерно-технічний персонал, представників органу Держнаглядохоронпраці та ін.
Питання, що підлягають з’ясуванню під час допиту свідків, можуть стосуватися виробничої обстановки й безпосередньо нещасного випадку, організації техніки безпеки, поведінки потерпілого на робочому місці, виявлення інших свідків події тощо. Допитуючи очевидця, необхідно з’ясувати якомога більше подробиць про нез’ясовані обставини події, причини, дії осіб, що стали її учасниками. Під час допиту свідків із числа працівників підприємства важливо також з’ясувати питання, пов’язані з організацією технологічних процесів і видів роботи, у процесі виконання якої стався нещасний випадок, станом техніки безпеки на досліджуваній ділянці, періодичністю інструктажів, забезпеченням інструментами, засобами індивідуального захисту тощо.
Виїмка і огляд документів. При здійсненні обшуку або виїмки при розслідуванні злочинів проти безпеки виробництва рекомендована участь спеціаліста в галузі техніки безпеки, який допоможе виявити вагомі для справи документи.
Виїмці обов’язково підлягають: а) акти, в яких зафіксовані обставини нещасного випадку та його причини; б) доповідні записки, протоколи та інші документи, що відбивають стан робочого місця і устаткування, пов’язаного з травмуванням; в) журнали обліку інструктажу або навчання безпечним методам роботи; г) наряди на виконання робіт, під час виконання яких трапився нещасний випадок; д) посвідчення, накази про привласнення кваліфікації потерпілому, що дають право працювати на механізмі, який послугував джерелом травми; е) посадові інструкції (або інструкції для цієї професії), правила роботи на механізмі або виконання певних видів роботи; ж) накази про призначення осіб, відповідальних за забезпечення дотримання правил безпеки на ділянці й цеху та вжиття заходів щодо техніки безпеки; з) технічні регламенти, стандарти на виготовлення виробів, під час якого стався нещасний випадок. І це не вичерпний перелік об’єктів вилучення
Призначення експертиз. При розслідуванні злочинів проти безпеки виробництва найбільш поширеним є призначення судово-технічної експертизи. Її призначають у випадках, коли без спеціальних знань у сфері експлуатації певних установок, машин і механізмів, техніки безпеки певних технологічних процесів, будівельних, монтажних та інших видів робіт неможливо з’ясувати обставини події та їх причини. Назва цієї експертизи є родовою, об’єднуючи різні за характером галузі професійних знань із техніки безпеки сучасного виробництва. Різновидами судово-технічної експертизи є гірничотехнічна, промислово-санітарна, будівельно-технічна, електротехнічна, пожежно-технічна, вибухотехнічна, техніко-технологічна та інші.
У таких справах найчастіше призначають судово-медичну експертизу. В цей момент слідчий повинен ураховувати положення Інструкції, затвердженої Міністерством охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. за № 6 «Про провадження судово-медичної експертизи».
Залежно від обставин події на її розгляд можуть бути винесені такі питання: причина смерті або ступінь тяжкості тілесних пошкоджень; чи є тілесні пошкодження прижиттєвими, який їх вплив на настання смерті; механізм виникнення тілесних пошкоджень (яким складником агрегату або машини), в якому положенні відносно нього перебував потерпілий, послідовність утворення пошкоджень тощо); чи відповідають пошкодження на тілі пошкодженням на одязі; чи міг після отримання пошкоджень потерпілий виконувати які-небудь цілеспрямовані дії (пересуватися, зупинити верстат та ін.); чи не перебував він у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; чи немає у потерпілого медичних протипоказань для виконання конкретного виду роботи тощо. Важливою умовою, що забезпечує повноту судово-медичних досліджень і обґрунтованість висновку експерта, є ознайомлення його з результатами огляду місця події та трупа. Бажано також, щоб судово-медичний експерт, котрий брав участь у огляді трупа на місці події, надалі проводив експертизу.
У разі необхідності встановити індивідуальні особливості потерпілого (інтелектуальні, емоційно-вольові, мотиваційні тощо), які могли впливати на його поведінку в досліджуваній виробничій ситуації, може бути призначено психологічну або психіатричну експертизи.