Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис

План лекції

1. Поняття криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису; сфера їх застосування, значення для розслідування злочинів, судового розгляду справ.

2. Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії та відеозапису.

3. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування.

4. Експертизи: фототехнічна, криміналістична матеріалів та засобів відеозапису.

1. Поняття криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису; сфера їх застосування, значення для розслідування злочинів, судового розгляду справ

Термін «фотографія» (із грецьк. «світло» та «зображую») вперше використав В. Геншель 14 березня 1939 року. Значний внесок у становлення і розвиток криміналістичної фотографії в аспекті практики боротьби зі злочинністю зробили А. Бертільон та Є. Буринський.

Криміналістична фотографія і відеозапис як галузь криміналістичної техніки – це система наукових положень і таких, що базуються на них, фотографічних, відеографічних засобів, методів (способів, прийомів), видів, застосовуваних для збирання та дослідження доказової інформації з метою набуття процесом розкриття, розслідування і профілактики злочинів якості, всебічності та об’єктивності.

Із визначення випливає призначення, мета використання криміналістичної фотографії та відеозапису: збирання і дослідження інформації про злочин і його учасників, тобто доказів. Своєю чергою, це визначає сферу застосування криміналістичної фотографії та відеозапису: в процесі оперативно-розшукових заходів; в перебігу слідчих дій, судових дій; під час судових експертиз (та деяких інших); для ведення криміналістичних обліків, попередженні злочинів.

Система криміналістичної фотографії складається з двох розділів: судово-оперативної фотографії (використовують оперативний працівник, дізнавач, слідчий, спеціаліст, суд) та судово-дослідницької або експертної фотографії (використовують спеціалісти та експерти). Отже, в судово-оперативній фотографії застосовують методи фіксуючої зйомки, у експертній – дослідницькі методи, але це досить узагальнено, тому що чітке розмежування методів, прийомів і засобів криміналістичної фотозйомки неможливе.

Фотозйомка має передувати будь-якому засобу фіксації слідчої дії та відповідати криміналістичним рекомендаціям.

Значення криміналістичної фотографії та відеозапису важко переоцінити. У перебігу кримінального судочинства фотографії та відеозапис наочнообразно відбивають те, що зафіксовано в протоколах слідчих дій, судового розгляду і оперативно-службових документах, висновку експерта; фотографія відображає статику об’єкта, а відеозапис дозволяє зафіксувати об’єкт у русі; фотографія і відеозапис – це різновид документів, які, відповідно до ст.85 КПК України, є додатком до протоколу і разом із ним набувають доказового значення (ст. ст. 64, 23 КПК України). Фотозйомки оформлюється у вигляді фототаблиці. Фототаблиця – це додаток до протоколу, і має доказове значення у справі.