2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва

Під час розслідування будь-якого злочину встановленню підлягають обставини, що становлять предмет доказування та визначаються за змістом ст. ст. 64 і 23 УПК України. Враховуючи диспозицію злочинів проти безпеки виробництва, передбачених ст. 271-275 УК України, обставини, зазначені в УПК, набувають певної специфіки.

У криміналістиці виділяють групи обставин, що підлягають установленню під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва.

1. Щодо події злочину: а) характер події – чи стався нещасний випадок, професійне захворювання, стихійне лихо, аварія, злочин; б) якщо такого роду діяння є суспільно небезпечним, то чи кваліфікується воно як злочин проти безпеки виробництва або інше (диверсія, злочин проти життя і здоров’я особи). Встановлення цієї обставини в повному обсязі можливе тільки після того як будуть доведені всі інші обставини, передбачені ст. 64 УПК.

2. Щодо інших обставин учинення злочину: а) час учинення злочину; б) місце вчинення злочину; в) спосіб учинення злочину; г) положення яких конкретно нормативно-правових актів, що містять загальні, міжгалузеві, галузеві, підгалузеві та спеціальні правила охорони праці та безпеки виробництва, порушено.

3. Щодо суспільно небезпечних наслідків: а) чи виникла загроза загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; б) чи наявне спричинення реальної шкоди, зокрема якої шкоди завдано здоров’ю потерпілого; скільки загинуло людей (щодо ч. 2 ст. 271-275), характеристика інших тяжких наслідків.

4. Щодо особи потерпілого: яка кількість потерпілих, їх стосунок до підприємства (постійні чи тимчасові учасники виробничого процесу), характеристика особових якостей потерпілих, серед них і тих, що мають значення для розслідування злочину тощо).

5. Щодо винності конкретної особи та мотивів злочину: а) хто вчинив злочин (припустився порушення правил безпеки виробництва); б) хто конкретно був зобов’язаний дотримуватися правил безпеки виробництва і хто конкретно припустився порушення цих правил; в) які риси є характерними для такої особи; г) форма вини особи (чи лише необережність); д) мотиви порушення правил безпеки виробництва.

6. Шодо обставин, що пом’якшують покарання;

7. Щодо обставин, що обтяжують покарання: злочинець перебував у стані алкогольного сп’яніння чи в стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів під час учинення злочину.

8. Щодо характеру та розміру шкоди, заподіяної злочином.

9. Щодо причин та умов, що сприяли скоєнню злочину.

3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи

Враховуючи специфіку злочинів проти безпеки виробництва, поширеними слід вважати такі приводи порушення кримінальної справи.

1. Повідомлення керівників або власників підприємств, де відбулися нещасний випадок, аварія, що бувають трьох видів:

а) повідомлення про нещасний випадок, окрім випадків зі смертельним результатом або групової загибелі людей, засноване на результатах проведеною створеної підприємством комісією розслідування відповідно до розділу «Розслідування і облік нещасних випадків» (п. 7-39) і конкретно п. 10-13 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. за № 111;

б) повідомлення про нещасні випадки зі смертельними наслідками, яке, відповідно до п. 41 наведеного вище положення, працедавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку за встановленою формою відповідному органу прокуратури на місці;

в) повідомлення про нещасні випадки зі смертельними наслідками, засновані на результатах спеціального розслідування, проведеного комісією, призначеною рішенням Кабінету Міністрів України, наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці або керівника його територіального органу.

2. Повідомлення державних органів, що здійснюють нагляд за дотриманням вимог законодавства про охорону безпеки праці, лікувальних установ, куди були доставлені або звернулись потерпілі від нещасного випадку, аварії, внаслідок професійного захворювання.

3. Заяви потерпілого або його родичів.

4. Повідомлення, опубліковані в пресі.

Певний привід щодо порушення кримінальної справи зумовлює характер дослідчих ситуацій. Виділяють такі типові дослідчі ситуації:

1. Перевірка розпочинається на підставі повідомлення про нещасний випадок, окрім випадків зі смертельним результатом або групової загибелі людей, заснованого на результатах проведеного створеною підприємством комісією розслідування, або на підставі повідомлення про нещасні випадки зі смертельними наслідками.

2. Перевірка розпочинається на підставі повідомлення про нещасні випадки із смертельними наслідками, що має підставою результати спеціального розслідування, проведеного комісією, призначеного рішенням Кабінету Міністрів України, наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці або керівника його територіального органу.

3. Перевірка розпочинається на підставі повідомлення державних органів, що здійснюють нагляд за дотриманням вимог законодавства про охорону безпеки праці, лікувальних установ, куди були доставлені або звернулись потерпілі від нещасного випадку, аварії, внаслідок професійного захворювання.

Якщо в результаті попередньої перевірки встановлено достатньо даних, що вказують на ознаки злочину проти безпеки виробництва, ухвалюється рішення про порушення кримінальної справи і початок розслідування.