- •Міністерство освіти і науки
- •Донецьк, ДонНу 2010
- •Передмова
- •Розділ і Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки) Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
- •Предмет і завдання криміналістики
- •2. Методи криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з іншими науками та її значення у професіональній підготовці фахівців для правоохоронних органів
- •Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації
- •2. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •3. Види, суб’єкти, форми криміналістичної ідентифікації
- •4. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми встановлення групової належності
- •5. Загальна характеристика етапів (стадій) ідентифікації та встановлення групової належності
- •6. Поняття, об’єкти, види, суб’єкти, форми криміналістичної діагностики
- •7. Значення криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики в кримінальному судочинстві, використання їх даних у інших сферах юридичної практики
- •Розділ іі кримінАлістична техніка тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
- •1. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки
- •2. Поняття, класифікація техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів; правова регламентація і значення їх застосування в кримінальному судочинстві
- •3. Техніко-криміналістичні засоби, прийоми, методи збирання інформації про злочини та їх учасників; комплекти зазначених засобів
- •4. Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів
- •Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис
- •1. Поняття криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису; сфера їх застосування, значення для розслідування злочинів, судового розгляду справ
- •2. Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії та відеозапису
- •3. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування
- •4. Експертизи: фототехнічна, криміналістична матеріалів та засобів відеозапису
- •Тема 5. Криміналістична трасологія
- •1. Поняття, завдання, наукові засади криміналістичної трасології; поняття сліду в широкому розумінні, класифікація матеріальних слідів
- •2. Характеристика слідів-відображень, слідів-предметів, слідів-речовин; мікрооб’єктів
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання матеріальних слідів
- •4. Трасологічні дослідження: види, питання, які ними вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення матеріальних слідів, результатів їх дослідження для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
- •2. Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •4. Дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 7. Криміналістичне документознавство
- •1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
- •2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами
- •3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
- •Почеркознавча і авторознавча експертизи.
- •Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів
- •Тема 8. Криміналістична габітологія
- •1. Поняття, природничо-наукові засади криміналістичної габітології, її значення для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Поняття, елементи, ознаки зовнішнього вигляду людини, їх класифікація, властивості та ідентифікаційне значення
- •3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини, способи її одержання
- •4. Загальна характеристика криміналістичних методів, засобів і прийомів фіксації ознак зовнішнього вигляду людини
- •5. Криміналістична фотопортретна експертиза
- •Тема 9. Криміналістичний облік
- •2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
- •3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
- •Розділ III. КримінАлістична тактика тема 10. Загальні положення КриміналістичнОї тактикИ
- •1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики
- •2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
- •3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
- •4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики
- •Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій, планування розслідування
- •1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності
- •Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
- •Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування
- •Техніка планування. Форми планів
- •Тема 12. Тактика допиту
- •Поняття, види, завдання допиту, значення показань для розкриття і розслідування злочину
- •Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях).
- •Особливості тактики допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітньої особи.
- •Поняття, завдання очної ставки, її тактика.
- •Тема 13. Тактика пред’явлення для впізнання
- •1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
- •3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів
- •Тактичні прийоми на робочому етапі спрямовані на забезпечення додержання процесуального порядку проведення пред’явлення для впізнання, його результативності й доказового значення.
- •4. Заключний етап пред’явлення для впізнання
- •Тема 14. Тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття і завдання обшуку та виїмки, значення їх результатів для розкриття і розслідування злочинів, види та функції обшуку
- •2. Тактичні прийоми підготовчого, робочого етапів обшуку.
- •3. Тактика підготовки і провадження виїмки.
- •4. Фіксація перебігу і результатів обшуку і виїмки.
- •Тема 15. Тактика огляду і освідування
- •1. Поняття, завдання, види та принципи (загальні тактичні положення) огляду
- •2. Тактика огляду місця події
- •3. Тактика огляду трупа
- •4. Особливості тактики огляду предметів, документів (речових доказів)
- •5. Тактика освідування
- •6. Фіксація ходу і результатів огляду й освідування
- •Тема 16. Тактика відтворення обстановки та обставин події
- •1. Поняття, сутність, цілі відтворення обстановки і обставин події, значення результатів для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Сутність відтворення обстановки і обставин події у формі перевірки показань на місці й тактика його підготовчого та робочого етапів
- •3. Сутність та види відтворення обстановки і обставин події у формі слідчого експерименту, тактика його підготовчого та робочого етапів
- •4. Заключний етап відтворення обстановки і обставин події
- •Тема 17. Тактика використання спеціальних знань
- •1. Поняття, сутність, мета і форми використання спеціальних знань у судочинстві; їх значення
- •2. Поняття, сутність, види судової експертизи; поняття експерта, судово-експертні установи в Україні
- •3. Тактика призначення експертизи
- •4. Оцінка висновку експерта і використання отриманих даних в кримінальному та інших видах судочинства
- •Тема 18. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •1. Поняття, цілі, значення взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації під час розслідування злочинів
- •2. Принципи взаємодії
- •3. Організаційні форми і тактичні прийоми взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації
- •Розділ IV. Криміналістична методика тема 19. Загальні положення криміналістичної методики
- •1. Поняття криміналістичної методики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики, значення для практики розкриття й розслідування злочинів
- •2. Сутність та класифікація окремих криміналістичних методик
- •3. Структура окремих криміналістичних методик
- •3.1. Криміналістична характеристика
- •3.2. Обставини, що підлягають установленню, доказуванню в розглядуваній категорії злочинів
- •3.3. Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування
- •3.4. Наступний етап розслідування
- •3.5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •3.6. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів
- •Тема 20. Методика розслідування вбивства
- •1. Криміналістична характеристика вбивства, її елементи та значення для розслідування вбивства
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивство. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування вбивства
- •3. Типові слідчі ситуації і версії початкового та наступного етапів розслідування вбивств
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій
- •Тема 21. Методика розслідування крадіжки
- •1. Криміналістична характеристика крадіжки
- •2. Особливості порушення кримінальних справ про крадіжки. Обставини, які підлягають встановленню
- •3. Типові слідчі ситуації та версії початкового та наступного етапів розслідування крадіжки
- •4. Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні крадіжки
- •Тема 22. Методика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •1. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Тема 23. Методика розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •1. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки виробництва
- •2. Обставини, що підлягають установленню під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •3. Типові дослідчі ситуації та програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етапів
- •5. Особливості тактики окремих слідчих дій під час розслідування злочинів проти безпеки виробництва
- •Тема 24. Методика розслідування злочинів, що полягають у незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •1.Криміналістична характеристика злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •2.Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •3.Типові дослідчі ситуації і програми перевірки заяв (повідомлень) про злочин на стадії порушення кримінальної справи
- •4. Типові слідчі ситуації і програми розслідування початкового та наступного етапів.
- •5.Особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, що полягають в незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів
- •Видавничий центр економіко-правового факультету, 83050, Донецьк,
3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
Писемність – найбільш універсальна і давня форма закріплення і передачі інформації.
Письмо – це засіб фіксації думки людини за допомогою мови і спеціально створеної системи умовних позначень (письмових знаків, літер, правил їх сполучення).
У письмі виділяють смислову (письмова мова) та графічну сторону (почерк). Письмова мова – це відображення інтелектуальних, а почерк – динамічних навичок людини.
Почерк – система рухів, які використовуються під час виконання знаків, літер, зафіксованих у рукописі.
Одним із напрямів у дослідженні рукописних текстів є встановлення виконавця, тобто особи, яка безпосередньо написала літери при фіксації змісту тексту. В основі встановлення виконавця рукописного тексту лежать ознаки почерку.
Під впливом волі, анатомічних особливостей людини, зовнішнього середовища та інших суб’єктивних та об’єктивних чинників у почерку з’являється багато особливостей, сукупність яких стає індивідуальною. У почерках різних осіб можуть зустрічатися окремі однакові ознаки, але їх сукупність у кожної людини своя. У цьому проявляється така властивість почерку як індивідуальність.
У результаті систематичних вправ у пишучого утворюються певні навички, формується система вироблених рухів, що дозволяє виконувати письмо швидко, скорописом, не контролюючи безпосереднє виконання кожного елемента літери. Надалі почерк у людини стає налагодженою системою вироблених умовно-рефлекторних зв’язків – так званий динамічний стереотип. Тепер у особи, яка пише, на перший план виступає тільки смислова сторона письма, а сам почерк переходить у категорію свідомо не контрольованої дії, в автоматизм рухів. У цьому проявляється така властивість почерку як стійкість. Але ця стійкість є відносною, оскільки у почерку конкретної особи під впливом різних обставин можуть відбуватися зміни.
Ознаки почерку – це особливості письмо-рухових навичок, які відобразилися у рукопису за допомогою системи рухів. Ознаки почерку бувають загальними та окремими.
Загальні ознаки почерку (характеризують почерк в цілому як систему рухів і мають, як правило, групове значення):
Характеризують просторову орієнтацію рухів: розміщення окремих самостійних фрагментів документа стосовно основного тексту; розмір інтервалів між словами та рядками; наявність або відсутність полів; абзацні виступи; розташування та форма рядків тощо.
Характеризують ступінь та характер сформованості письмово-рухових навичок: виробленість почерку (маловироблений, середньовироблений, високовироблений почерк); складність почерку виражається у спрощенні або ускладненні письмових знаків і їх зв’язків у порівнянні з прийнятими нормами (типовими прописами).
Характеризують структуру рухів за їх траєкторією: нахил, який залежить від розміщення вертикальних осей письмових знаків щодо лінії рядка (прямий, правонахильний і лівонахильний почерк); розмір літер (великий, середній та малий); зв’язність почерку (мала зв’язаність, середня та велика); розгін почерку; інтенсивність натисків почерку; переважна форма і напрям рухів.
Окремі ознаки почерку – характеризують індивідуальні особливості рухів під час виконання письмових знаків конкретною особою. Під час дослідження окремих ознак почерку слід звертати увагу на відхилення рухів при виконанні елементів письмових знаків від загальноприйнятих норм прописів. Ідентифікаційна значимість певної ознаки почерку буде тим вища, чим менше вона буде зустрічатися у почерках різних осіб.
Письмова мова – сукупність певних засобів, що застосовує особа для викладу змісту документа.
У криміналістиці ознаки письмової мови поділяють на декілька груп:
1) Лексичні ознаки – сукупність мовних засобів особи, яка пише, та особливості їх використання для висловлення своїх думок: характеристика мови – словниковий запас, який може бути невеликим, середнім, великим і дуже великим; наявність у мові діалектизмів, неологізмів, архаїзмів, жаргонних слів, професіоналізмів, слів-паразитів.
2) Граматичні ознаки – сукупність звичних для особи способів побудови речень, а також стійкі порушення письмової мови, властиві конкретній людині (орфографічні, пунктуаційні, синтаксичні помилки).
3) Стилістичні ознаки – своєрідність засобів письмової мови певної людини. Стиль характеризує притаманні певному авторові особливості способу мислення, добору слів, архітектоніку викладення думок.
4) Окремі звички письмової мови: ознаки навичок використання символів, скорочень, виправлень, вставок; ознаки акцентування.