4. Особливості тактики окремих слідчих дій

Тактика провадження слідчих дій під час розслідування справи про вбивство визначається з урахуванням загальних рекомендацій, що містяться в цьому підручнику.

Найважливішою та невідкладною слідчою дією є огляд місця події і огляд трупа, які часто об’єднують.

Особливості огляду місця події по справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орієнтує слідчого на пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядь і засобів скоєння злочину. Так, слідами застосування вогнепальної зброї можуть бути гільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, а також сліди крові, сліди боротьби, мікросліди й сліди нашарування. Аналіз таких слідів дозволить дійти висновку про вид зброї, з якої було зроблено постріл; при дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову належність тканини одягу злочинця.

У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події необхідно вилучити посуд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки, пляшки з ліками), виділення потерпілого.

При удавленні зашморгом чи повішенні особливу увагу слід зосередити на матеріалі зашморгу, його формі, способі в’язання, бо це часто пов’язано з фаховими навичками особи, яка скоїла злочин, і вказує на певне коло осіб, які можуть бути причетними до події.

Суттєве значення має допит свідків - очевидців злочину або тих, хто першим виявив труп. Вони можуть повідомити прикмети злочинця, які запам'яталися, і відомості про обставини події, обстановку місця події, про зміни, що відбулися в ній тощо. У свідків з’ясовують, що їм відомо про злочин, про особу злочинця, потерпілого, якщо вони знайомі, то які їхні взаємини, звідки злочинець прибув, куди і за допомогою чого зник, що залишив і що забрав. Також слідчий з’ясовує, чи є ще свідки злочинної події (тактику допиту свідків детально викладено у темі 12).

Призначення судово-медичної експертизи трупа є обов’язковим для встановлення причин смерті (ст. 76 КПК України). Під час розслідування вбивств СМЕ вирішує питання про причину, час настання смерті, які тілесні пошкодження нанесені і чим, встановлюється поза потерпілого у момент спричинення йому тілесних пошкоджень, встановлюється, чи моментально наступила смерть або потерпілий міг ще здійснювати які-небудь дії, визначаються сліди боротьби, самооборони, чи є сліди, що свідчать про зґвалтування, чи належать частини тіла одній людині, який спосіб розчленовування трупа і чи є навики у злочинця по розчленовуванню тощо.

При розслідуванні вбивств однією із важливих слідчих дій є обшук, метою якого є виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі обшуку слідчий повинен бути орієнтований на пошук: одягу і взуття злочинця, що були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяння смерті; цінностей і предметів, що належали потерпілому; зброї і боєприпасів; листування, фотознімків та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і потерпілим; слідів крові.