5. Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів

Одне із основних питань техніко-криміналістичного дослідження документів – вивчення способів матеріального підроблення документів, ознак, що вказують на них, розробка відповідних засобів, прийомів і методів для встановлення зазначених обставин.

Слід відзначити, що нині застосовуються різноманітні технологічні, поліграфічні, хімічні та інші методи захисту документів від підроблення.

Способи матеріального підроблення документів:

1. Способи повної підробки документів (бланків та їх реквізитів):

1.1. Типографський (або поліграфічний) (за допомогою друкарських верстатів).

1.2. Друк за допомогою гумових шрифтів.

1.3. Фотомеханічний (фотографічний).

1.4. Копіювання з використанням різних копірів (засоби малої поліграфії, світлокопіювання, електрографія).

1.5. Виготовлення за допомогою комп’ютерної техніки.

1.6. Малювання всіх реквізитів документа з наслідуванням друкарського шрифту (нині зустрічається порівняно рідко).

2. Способи підроблення частин документів:

2.1. Способи підроблення відбитків печаток і штампів: малювання відбитку безпосередньо на документі; копіювання справжнього відбитку на документ; нанесення відбитків за допомогою плоских кліше; нанесення відбитків за допомогою саморобних рельєфних кліше.

2.2. Способи технічного підроблення підпису: копіювання з використанням копіювального паперу, інших матеріалів, що мають копіювальні властивості; перемальовування на просвіт; відтворення рельєфних штрихів підпису з наступним обведенням їх; копіювання справжнього підпису на проміжне кліше і відтворення на документі (вологе копіювання).

2.3. Способи зміни змісту документів: підчищання; травлення; змивання; дописка; додрукування; заміна сторінок документа; заміна фотокарток у документах.

Друкарські машини характеризуються загальними та окремими ознаками, що використовуються для пошуку, а в подальшому для ідентифікації друкарської машини під час експертного дослідження.

Загальні ознаки зумовлені конструкцією та технологією виробництва друкарської машини і шрифту. До них належать:

1) крок головного механізму або крок рядком – відстань, на яку переміщується каретки при натисканні на одну клавішу або педаль. Коливається в межах між 2,4 – 3,0 мм;

2) міжрядковий інтервал – відстань, що вимірюється між вершинами однієї й тієї літери у двох рядках (одинарний, полуторний, подвійний, потрійний);

3) марка (тип) шрифту – це конфігурація і розмір знаків (висота великих і рядкових, ширина двоштрихових і трьоштрихових знаків). За висотою шрифт дрібний – до 2,1 мм, середній – до 2,25 мм і великий – понад 2,25 мм;

4) тип клавіатури – кількість знаків та їх розміщення на панелі клавіатури (84, 88, 92 знаки). Він визначається за наявності відбитків усіх знаків; за всіх обставин звертається увага на знаки, які може містити лише найповніша клавіатура, а в інших типах і моделях вони відсутні (ъ, ё).

Окремі ознаки – особливості друкуючого механізму і шрифту, обумовлені конструкцією і дефектами заводського та експлуатаційного походження. Наприклад, окремі ознаки шрифту: викривлення штрихів, брак засічок знаків, нерівномірність друкування, деформація знаків, недрукування окремих елементів знаків, викривлення овальних елементів шрифту, наявність кутастості, зламів прямих ліній, повторне відтворення відбитків тощо.

Види технічної експертизи документів:

1. Експертиза реквізитів документів, головними завданнями якої є:

• встановлення фактів і способів внесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту;

• виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл;

• встановлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами;

• визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються;

• встановлення цілого за частинами документа;

• встановлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки;

• ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

2. Експертиза друкарських форм

• встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках;

• встановлення належності літер певному комплекту шрифту;

• встановлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного на друкарській машині;

• встановлення типу, системи, марки, моделі копіювально-розмножувальної техніки (електрофотографічні апарати, факси) та ідентифікація засобів копіювально-розмножувальної техніки за їх відбитками;

• встановлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа;

• встановлення типу та ідентифікація комп'ютерної техніки за виготовленим за їх допомогою документом.

3. Експертиза матеріалів документів, якою встановлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини та ін.), а також їх спільна (різна) родова (групова) належність; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Для розв’язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп’ютерної техніки, надається ця техніка в комплекті (системний блок комп’ютера, інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального пристрою, з’єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До направлення комп’ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в рамках комплексної комп’ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів при наявності електронного оригіналу документа (файлу). Вилучення комп’ютерної техніки, її огляд має проводитися за участю спеціаліста у галузі комп’ютерно-технічних досліджень.

Документи, висновки експертів використовуються як докази, за їх допомогою встановлюються обставини, які підлягають доказуванню у справі.