3. Тактика підготовки і провадження виїмки.

Проведення виїмки умовно можна поділити три етапи: підготовчий, робочий і заключний.

Під час підготовки до виїмки необхідно отримати точний опис групових та індивідуальних ознак предметів або документів, які підлягають вилученню, а також отримати необхідну інформацію про місце їх зберігання, бажано більш конкретну. Потім слідчий повинен скласти постанову про провадження виїмки.

Якщо виїмка буде проводитися в малолюдному місці, слід заздалегідь забезпечити присутність понятих. Для фіксації результатів виїмки потрібно передбачити можливість використання технічних засобів фото-і відеозйомки. Необхідно на цьому етапі вирішити питання про участь у виїмці необхідних спеціалістів. Якщо передбачається вилучити велику кількість предметів або документів, то слід подбати про транспорт і вантажника.

Робочий етап виїмки. Ефективність виїмки, як і обшуку, визначається насамперед її раптовістю. Це відноситься до всіх випадків виїмки. Вимога про видачу об’єкта має бути виражена у конкретній формі з пред’явленням постанови про виїмку. Якщо власник відмовився добровільно видати потрібний об’єкт, потрібно спробувати переконати його зробити це добровільно, пояснивши, що в іншому випадку вилучення буде примусовим.

Особливості виїмки документів:

1. з метою уникнення вилучення документів, що не відносяться до справи, виїмці може передувати ознайомлення слідчого з діловодством і бухгалтерською документацією відповідної установи.

2. для перегляду великої кількості матеріалу з метою виявлення документів, що підлягають виїмці, можуть бути залучені технічні помічники.

3. у випадку, якщо для огляду великої кількості документів потрібні спеціальні технічні засоби і значний час, документи, що вилучаються, можуть бути упаковані, опечатані і оглянуті пізніше, про що тоді складається самостійний протокол огляду.

4. при вилученні документів детально описуються їх стан та реквізити, а також перераховуються наявні закреслення, дописки і виправлення. Вказується кількість сторінок, перша і остання фраза тексту. При великій кількості вилучених документів складається їх опис, що додається до протоколу, а самі документи упаковуються і опечатуються.

Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції здійснюється з дотриманням умов, передбачених законом (ст. 187 КПК України).

На заключному етапі виїмки відбувається фіксація її перебігу та результатів.

4. Фіксація перебігу і результатів обшуку і виїмки.

Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил ст. 85 КПК України. В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або представникові ЖЕО. При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації (ст.ст. 188, 189 КПК України).

Протоколи обшуку та виїмки складаються з трьох частин: вступної, описової та заключної.

У вступній частині протоколу обшуку вказуються: місце і дата проведення обшуку; час його початку і закінчення; посада, прізвище, ініціали особи, яка склала протокол, а також інших учасників обшуку; прізвище, ім’я, по-батькові та домашня адреса понятих; посилання на статті КПК України, якими керувався слідчий; дата винесення постанови про проведення обшуку, ким вона винесена; адреса і характер об’єкту, де проводився обшук; роз’яснення особам, у яких проводиться обшук, понятим, представникам підприємства, установи чи організації їх права бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви з приводу цих дій, що підлягають занесенню до протоколу.

Описова частина протоколу починається з фіксації вимоги про добровільну видачу розшукуваних предметів, документів, грошей та інших цінностей. При видачі речей вони детально описуються, вказується місце їх зберігання. Якщо слідчий вважає, що всі об’єкти пошуку видані і подальше провадження обшуку зайве, це зазначається у протоколі, який підписується всіма учасниками слідчої дії, і обшук вважається закінченим. Якщо особа, у якої проводиться обшук, заявляє, що необхідних речей у нього немає, це також зазначається в протоколі.

У заключній частині протоколу наводиться: перелік вилучених предметів із зазначенням їх індивідуальних ознак; характер упаковки та опечатування вилучених предметів; перелік предметів, що мають значення для справи, але вилучення яких з яких-небудь технічних причин неможливо і які передаються на відповідальне зберігання власникові цього майна або його родичу, іншій особі; повідомлення учасників слідчої дії про застосування технічних засобів, умови і порядок їх використання та отримані результати (якщо це не вказувалося в описовій частині протоколу); заяви, скарги, претензії осіб, у яких проводився обшук, понятих, представників установи, підприємства чи організації з приводу дій слідчого під час обшуку; підписи учасників обшуку та присутніх, що засвідчують правильність протоколу.

Під час обшуку та виїмки як додаткові засоби фіксації можуть бути застосовані фото-, відео-, звукозапис. До протоколу обшуку та протоколу виїмки можуть додаватися схеми та плани.