5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів

Складові матеріальної картини місця події – апріорі, об’єкти-носії інформації про злочинну подію й особу злочинця, однак реалізація інформаційно-доказового потенціалу такої інформації найчастіше неможлива без відповідних експертних досліджень. Результати експертних досліджень сприяють плануванню, організації розслідування, встановленню всіх обставин, які підлягають доказуванню (ст. 64, 23 КПК України).

Основною метою проведення балістичної експертизи є дослідження вогнепальної зброї, що є елементом системи обставин, які підлягають установленню. Але експертна практика свідчить, що вогнепальна зброя – це водночас джерело важливої інформації про особу того, хто стріляв (навички стрільби, особливості його зору, професійні ознаки тощо), джерело інформації про механізм учинення злочину тощо. У процесі розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї, найчастіше виникає необхідність за допомогою відповідних експертних досліджень установити факт носіння і збереження вогнепальної зброї та боєприпасів.

Особливе значення для розслідування злочинів має вибухотехнічна експертиза. Проведення вибухотехнічного дослідження, об’єктами якого є вибухові пристрої, вибухові речовини та сліди їхнього застосування, спрямоване на встановлення факту і обставин вибуху, особливостей вибухового механізму, характеру вибухових речовин. На підставі зазначених даних можна дійти висновків щодо вибухотехнічних навичок злочинця, його професійних ознак, можливостей доступу до певних вибухових речовин і вибухових механізмів та ін.

Важливим моментом у оцінюванні висновку експерта з метою одержання інформації про особу злочинця є встановлення факту перевірки експертом протилежної версії.

Тема 7. Криміналістичне документознавство

План лекції

1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення.

2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами.

3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства.

4. Почеркознавча і авторознавча експертизи.

5. Техніко–криміналістична (технічна) експертиза документів.

1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення

Криміналістичне документознавство являє собою галузь криміналістичної техніки, в якій досліджуються закономірності природи письма (письмової мови та почерку), способи виготовлення документів, печаток і штампів, а також способи їх підробки, розробляються техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам.

У залежності від того, що є об’єктом дослідження – письмо (письмова мова, почерк) чи матеріал, засоби виготовлення документа, його реквізити, а також в залежності від питань, які при цьому вирішуються, криміналістичне документознавство поділяється на види.

1. Криміналістичне почеркознавство – підгалузь, що вивчає закономірності формування і розвитку почерку та розробляє техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами для встановлення обставин створення документа, його виконавця з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна почеркознавча експертиза.

2. Криміналістичне авторознавство – це підгалузь, яка базується на даних лінгвістики, в тому числі фразеології, граматики та інших галузей знань про письмову мову, на системі знань про умови і закономірності мовної поведінки людини та яка містить концептуальні засади встановлення автора тексту з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна авторознавча експертиза.

3. Техніко-криміналістичне дослідження документів – підгалузь, що вивчає закономірності виникнення інформації, пов’язаної зі способом виготовлення документів, внесенням у них змін, зникненням записів, використанням певних предметів і матеріалів для їх виготовлення, та розробляє на основі цих закономірностей техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами для встановлення вказаних обставин із метою розкриття, розслідування, попередження злочинів, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів (ТКЕД – ТЕД).

Завдання криміналістичного документознавства похідні від завдань криміналістики в цілому та криміналістичної техніки, зокрема. Загальне (головне) полягає в сприянні правоохоронним органам в їх діяльності з розкриття, розслідування і запобігання злочинам, установленні істини в кримінальних справах за допомогою сучасних техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів збирання і дослідження доказів, які розробляються цією галуззю. Спеціальні завдання: 1) подальше теоретичне вивчення закономірностей, що складають предмет цієї галузі, механізму скоєння злочинів із застосуванням документів, виникнення інформації про це, закономірностей роботи з документами; 2) удосконалення існуючих і розробка нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів збирання, дослідження документів і використання отриманих результатів для встановлення істини в справі.

Одним із основних у цій галузі є поняття документа. У широкому значенні в криміналістиці під документом розуміють будь-які матеріальні об’єкти (носії), в яких тим чи іншим способом зафіксовані відомості про певні факти й обставини, що мають значення для розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі.

Документи класифікуються за різними підставами.

1. за процесуальною природою: документи-речові докази, документи-письмові докази, документи-зразки для порівняльного дослідження.

2. за способом фіксації відомостей: письмові (найбільш поширені; графічні; фото-, кіно-, відео-, фонодокументи; машинні носії кодованої інформації для ЕОМ; спектрограми, осцилограми, отримані в перебігу фізичних досліджень;

3. за характером (джерелом) походження: офіційні; неофіційні (приватні).

4. за юридичною природою: справжні; підроблені.

Розрізняють підроблення двох видів. 1) інтелектуальне – внесення завідомо неправдивих відомостей до справжнього документа; 2) матеріальне – виготовлення повністю підробленого за формою і змістом документа (повне); внесення часткових змін до реквізитів та змісту справжнього документа способами, які залишають матеріальні сліди (часткове).