1. Поняття, цілі, значення взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами і установами, громадськістю та засобами масової інформації під час розслідування злочинів

Більшість криміналістів взаємодію слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації розуміють як спільну та взаємопогоджену їх діяльність, спрямовану на розкриття, розслідування і попередження злочинів (Р.С. Бєлкін, А.Г. Філіппов та інші). Сутність взаємодії полягає в узгодженій діяльності різних складових однієї чи декількох систем, зокрема в поєднанні діяльності слідчого та органів дізнання, підприємств, установ, громадськості й засобів масової інформації, спрямованій на досягнення загальної мети щодо розкриття та розслідування конкретного злочину.

В криміналістиці залежно від суб’єктів взаємодії можна виділити такі види взаємодії слідчого.

1. Взаємодія з органами дізнання – особливо виявляється в процесах співпраці з оперативно-розшуковими підрозділами (вона передбачена ст. 114 КПК України, а також випливає зі змісту Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про державну податкову службу»).

2. Взаємодія з державними установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності – це, передусім, взаємодія з державними органами, які контролюють і здійснюють нагляд (контрольне управління Міністерства фінансів – Закон України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» та ін.). Ідеться про різноманітні інспекції, що здійснюють нагляд за додержанням правил, тощо.

3. Взаємодія з громадськістю та з населенням відбувається на підставі Закону України «Про участь громадян в охороні державного порядку і кордону держави» від 22.08.2000 р.

Найважливішою умовою налагодження взаємодії повинен бути спільний інтерес кожного з суб’єктів взаємодії.

Мета взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації полягає в забезпеченні меншими витратами сил, засобів у якомога більш стислі терміни виконання завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.

Значення взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації є відповідним до з мети.

2. Принципи взаємодії

Взаємодія слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації відбувається за загальними та спеціальними принципами (або принципами взаємодії з різними суб¢єктами).

Загальними принципами взаємодії слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації вважаються такі.

1. Принцип законності означає, що взаємодія слідчого з органами дізнання, підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації відбувається суто в межах повноважень конкретного з названих суб’єктів, що базуються на вимогах закону; спільна діяльність не повинна суперечити положенням законодавчих актів.

2. Принцип доцільності (або економічності) означає, що взаємодія відбувається в тих кримінальних справах і в тих слідчих ситуаціях, які вимагають цієї взаємодії (тобто лише тоді, коли в цьому виникає потреба); неприпустимо відволікати інших осіб від виконання ними своїх прямих повноважень.

3. Забезпечення керівної і організаційної ролі слідчого у взаємодії полягає в тому, що взаємодія має відбуватися за керівної ролі слідчого; саме слідчий визначає необхідну форму, залучає учасників, визначає місце тощо.

4. Принцип плановості взаємодії зумовлений узгодженістю спільної діяльності слідчого, органів дізнання, підприємств, установ, громадськості та засобів масової інформації. він полягає в тому, що в плані розслідування повинна бути передбачена участь усіх задіяних підрозділів правоохоронних органів, цивільних осіб, визначені конкретні виконавці певного завдання розслідування та строки виконання. Також не можна залишати поза увагою внесення певних змін до плану відповідно до уточнення деталей взаємодії та змінення обставин справи.

5. Зумовленість тривалості взаємодії інтересами розслідування (або можливий принцип безперервності взаємодії) є дискусійним моментом у криміналістичній науці.

Спеціальні принципи взаємодії криміналістами виділяють залежно від суб¢єктів взаємодії зі слідчим. Найпоширеними з них є такі.

1. Принципи взаємодії слідчого з органами дізнання: а) конфіденційність джерел оперативно-розшукової інформації; б) самостійність органу дізнання при виборі в межах чинного законодавства засобів та методів оперативно-розшукової діяльності.

2. Принципи взаємодії слідчого з підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації: а) добровільність участі представників підприємств, установ, громадськості, засобів масової інформації; б) забезпечення безпеки громадян і представників підприємств, організацій; в) поєднання гласності розслідування із забезпеченням слідчої таємниці.