2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання

Усю діяльність із проведення пред’явлення для впізнання поділяють на три етапи: підготовчий, робочий (власне пред’явлення для впізнання) та заключний (оцінка та фіксація результатів слідчої дії).

На підготовчому етапі пред’явлення для впізнання слідчому необхідно виконати такі дії: 1) визначити мету цієї слідчої дії; 2) провести попередній допит впізнавача; 3) ухвалити рішення щодо проведення пред’явлення для пізнання; 4) здійснити психологічну підготовку особи, яка впізнає; 5) провести підбір об’єктів, серед яких пред’являтиметься об’єкт впізнання; 6) обрати час та місце пред’явлення для впізнання, запросити осіб, які повинні брати участь у проведенні цієї слідчої дії; 7) підготувати для фіксації результатів необхідні науково-технічні засоби та визначитися з іншими учасниками пред’явлення для впізнання (поняті, спеціалісти, представники та ін.); 8) забезпечити через оперативні можливості органу дізнання отримання прогнозуючої інформації про можливу поведінку зацікавлених осіб (оперативно-розшуковий аспект); 9) спланувати перебіг слідчої дії, можливо скласти план її проведення.

Попередній допит впізнавача, відбувається для встановлення: а) обставин, за яких вона спостерігала об’єкт, який підлягає впізнанню; б) особливостей впізнавала, від яких залежить повнота і якість сприйняття об’єкта, а також здатність точно розповісти про обставини події (дефекти органів почуття, психіки тощо); в) ознак такого об’єкта. Якщо особу вже було допитано, але такого роду інформація не була нею надана, може бути проведено додатковий допит.

Ухвалити рішення щодо проведення пред’явлення для пізнання. Розглянемо детальніше умови, за яких слідчий приймає рішення про пред’явлення для впізнання:

а) якщо під час слідства встановлений факт спостереження допитуваним об’єкта, що підлягає ідентифікації;

б) якщо є обґрунтоване припущення про можливість впізнання допитуваним об’єкта, що стосується й реальності впізнання із урахуванням тривалості та умов сприйняття об’єкта, особових якостей впізнаючої особи (зору, слуху тощо), часу, який минув після первинного сприйняття;

в) якщо особа після первинного спостереження об’єкта не отримала про нього додаткових відомостей (наприклад, розшукувану особу затримали в присутності того, хто його раніше спостерігав, або іншим чином виділили як підозрюваного, а також під час оперативного впізнавання);

г) якщо стосовно об’єкта, що пред’являється, немає відомостей, що роблять очевидним установлення його тотожності (наприклад, номер на телевізорі й відповідний сертифікат у власника, де цей номер зазначений);

д) якщо об’єкт, що пред’являється, має індивідуальні ознаки (наприклад, нові предмети серійного виробництва зазвичай не повинні пред’являтися для впізнання, виняток становлять випадки, коли слідчого цікавить визначення партії товару).

Підбір об’єктів, серед яких пред’являтиметься той, що підлягає впізнанню – один із відповідальних заходів підготовчого етапу, при цьому необхідно дотримуватися певних тактичних рекомендацій: загальна кількість об’єктів, які пред’являють для впізнання, за винятком об’єкта, що пред’являється, – не менше трьох, за винятком трупа, унікальних речей (наприклад антикваріату), що пред’являються в однині; підібрані об’єкти мають бути схожими чи однорідними з тим, який підлягає впізнанню; за наявності декількох об’єктів упізнання вони пред’являються окремо в різних групах схожих предметів.

Слідчий також приймає заходи для підготовки науково-технічних засобів для фіксації результатів пред’явлення для впізнання та визначення учасників цієї слідчої дії.