2. Тактичні прийоми підготовчого, робочого етапів обшуку.

Вся робота по організації і проведенню обшуку поділяється на декілька етапів: підготовчий; робочий (власне обшук), заключний.

Підготовчий етап. Успіх обшуку багато в чому залежить від того, наскільки ретельно здійснена підготовка до його проведення. Слідчий повинен на цьому етапі вирішити ряд важливих питань.

1. Насамперед, потрібно визначити мету обшуку, тобто вирішити питання про те, які предмети, документи й інші об’єкти планується знайти у обшукуваної особи.

2. Потрібно зібрати дані про особу, що обшукується (анкетні дані, фах, спосіб життя, відносини в родині, із сусідами, інтереси і схильності).

3. Варто зібрати відомості про об’єкт обшуку..

4. Зібрати інші відомості, важливі для проведення обшуку (питання, що стосуються кількості учасників обшуку; необхідності запрошення спеціаліста; необхідності запрошення і кількості людей для охорони об’єкта обшуку; необхідності застосування під час проведення обшуку науково-технічних засобів і яких саме, тощо).

На підготовчому етапі важливу роль відіграє планування обшуку, яке повинне проводитися з урахуванням завдань майбутнього обшуку.

Серед тактичних принципів обшуку можна виділити наступні: раптовість; методичність; забезпечення безпеки осіб, що проводять обшук; використання криміналістичної техніки під час обшуку; участь спеціалістів у проведенні обшуку.

Робочий етап (власне обшук), який умовно поділяють на попередню, оглядову та детальну стадії.

Сутність попередньої стадії у тому, щоб раптово та безпечно прибути на місце обшуку. Після проникнення на місце обшуку слідчий повинен виконати низку невідкладних дій. Зокрема, необхідно ознайомити обшукуваного із постановою про проведення обшуку; доручити оперативним співробітникам швидко оглянути об’єкт з метою встановлення, хто ще знаходиться на об’єкті і припинення можливості кому-небудь приховатися або що-небудь приховати або знищити; організувати охорону всіх виходів з обшукуваного об’єкта тощо.

Слідчий на цій стадії повинен запропонувати добровільно видати об’єкт пошуку. Постає питання: чи слід проводити обшук, якщо обшукувана особа добровільно видала необхідні предмети? Це питання має вирішуватися індивідуально з урахуванням конкретної слідчої ситуації.

На оглядовій стадії обшуку слідчий: 1) з’ясовує у обшукуваного, які приміщення і сховища використовуються ним особисто і які членами його сім’ї або колегами, якщо обшук проводиться в службовому приміщенні; 2) уточнює, які ключі від сховищ є в обшукуваного і чи немає у нього ключів, приналежність яких він не пояснив; 3) здійснює обхід і огляд усіх приміщень або території, які підлягають обшуку, після чого висуває версії про найбільш ймовірні місця зберігання об’єктів пошуку, встановлює трудомісткість і приблизний час, який потрібно буде витратити на пошуки, черговість дослідження об’єктів; 4) уточнює питання щодо організації проведення обшуку: необхідність додаткового залучення технічних помічників та спеціалістів, а також доставки технічних засобів; розподіляє обов’язки з охорони, спостереження та пошуку між учасниками обшуку; встановлює перерви для відпочинку, прийому їжі; забезпечує безпеку обшукуючи осіб; створює належні умови для обшуку (достатнє освітлення, виділення спеціального місця для огляду вилучених предметів тощо); 5) вирішує, дослідження яких об’єктів доцільно провести особисто, а що слід доручити іншим співробітникам і кому саме; 6) уточнює, які корективи необхідно внести в раніше складений план обшуку; 7) намічає тактичні прийоми пошуків.

На детальній стадії обшуку відбувається послідовне обстеження приміщення, ділянки місцевості (тобто об’єкту обшуку) з використанням певних методів, які можна класифікувати на такі види.

1. За охопленням об’єкта, місця обшуку: суцільне обстеження; вибіркове (обстеження частин).

2. За напрямом руху:за годинниковою стрілкою; проти годинникової стрілки; по спіралі; зустрічне обстеження; паралельне обстеження.(для ділянок місцевості).

3. За характером дій осіб, які обшукують: без порушення цілісності обстановки, об’єктів; з порушенням цілісності обстановки, об’єктів.

На заключному етапі обшуку відбувається фіксація його перебігу та результатів.

Особливості обшуку у приміщеннях. Всі приміщення поділяються на службові, житлові і господарські споруди. Набагато складніше проводити обшук виробничого приміщення, наприклад, складу готової продукції, виробничого цеху. У цьому випадку пошук ускладнюється наявністю великої кількості об’єктів, зручних для влаштування схованок. У виробничих приміщеннях такого типу можливе маскування шуканих предметів заміною упаковки.

При організації пошуків у житловому приміщенні повинна бути встановлена певна послідовність обстеження об’єктів. Спочатку обстежують речі, які перебувають у меблях, – одяг, посуд, книги. Якщо посуд заповнений продуктами, то щупом або ложкою перевіряють, що знаходиться всередині. Всі речі необхідно складати поруч, а після ретельного обстеження скласти назад. Усі ящики з меблів необхідно розкрити і перевірити, чи немає схованки між стінками і дном.

Особливості обшуку особи. Якщо обшук особи проводиться на місці іншого обшуку (приміщення, транспортного засобу) або як складова частина затримання підозрюваного, його метою є виявлення і вилучення зброї і речових доказів.

Одяг затриманого промацують і вилучають зброю, гострі предмети, різні таблетки і ємкості з рідинами, сипучі речовини тощо. Вилучають також інші предмети, які мають відношення до справи, яка розслідується, щоб затриманий не викинув їх при конвоюванні.

1. Особливості обшуку транспортних засобів. Обшук транспортного засобу (легкового автомобіля) потрібно розпочинати з багажника. В багажнику насамперед дивляться на запасне колесо, сумку з інструментами, на днище. Далі обстежується салон (сидіння, чохли, приладова панель, рукавичний ящик (бардачок).