- •Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- •Предмет, зміст і завдання дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- •1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- •Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- •Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- •Структура комерційної діяльності
- •Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- •Функціональна структура торгівлі
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- •1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- •1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- •1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.5.2. Послуги і вимоги до них
- •1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- •2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- •2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.2.3. Види господарських договорів
- •2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- •2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- •2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •План надходження товарів на підприємство
- •План оптових закупівель товарів підприємством
- •2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •Критерії попереднього відбору постачальників
- •Критерії кінцевого вибору постачальника
- •2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- •2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- •2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- •2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- •2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- •2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- •2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- •2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- •2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- •2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- •2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- •2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- •2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- •2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- •2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- •2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- •2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- •2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- •2.9.3. Порядок ведення переговорів
- •2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- •2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- •2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- •2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- •2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- •2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- •2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- •2.12. Організація оптового продажу товарів
- •2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- •2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- •2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- •Замовлення
- •Графік доставки
- •2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- •2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- •2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- •Картка обліку виконання договору
- •2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- •2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- •2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- •2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- •Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- •Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- •3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- •3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- •3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- •3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- •3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- •Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- •Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- •3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- •3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- •Магазинні форми продажу товарів
- •Класифікація форм і методів продажу товарів
- •Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •Методи активізації продажу товарів
- •Позамагазинні форми продажу товарів
- •Організація дрібнороздрібної торгівлі
- •Торгівля на ярмарках та базарах
- •Посилкова торгівля
- •Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- •Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- •Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- •Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- •Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- •3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- •Особливі форми продажу товарів
- •3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- •3.6.2. Продаж товарів у кредит
- •3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- •3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- •3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- •Організація торгівлі на ринках
- •3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- •3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- •3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- •3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- •Система послуг у роздрібній торгівлі
- •3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- •3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- •3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- •3.8.4. Стандарти обслуговування
- •3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- •3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- •3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- •3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- •3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- •3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- •3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- •3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- •3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- •3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- •3.10.5. Професійна етика продавця
- •4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- •4.1. Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- •Система показників соціально-економічної ефективності
- •4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- •4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- •4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •Зони ризику
- •Методи аналізу ризиків
- •4.2.3. Зниження ризиків
- •Алфавітний словопокажчик
- •Література
3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
Основна частка підприємств ринків належить до продовольчих ринків, в загальному обороті яких основне місце займають продукти харчування та продовольство, або змішаних ринків, в яких поряд із реалізацією продовольства ринкові продавці збувають також непродовольчі товари і товари специфічного асортименту- тварини, худоба, паливо, фураж, ви-юби кустарних промислів.
Підприємство продовольчого ринку - це різновид підприємства ринку, яке функціонує на загальних засадах торгівлі на ринках і сперинку ціалізується на створенні умов для реалізації всіма категоріями продавців сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів.
Підприємство продовольчого ринку або продовольчий ринок7 в організаційно-правовому аспекті може бути самостійним господарським суб'єктом з правами юридичної особи або структурним підрозділом головного ринку, але від ступеня господарської самостійності коло функцій цього виду підприємств ринків не змінюється.
В організаційному плані продовольчий ринок має нескладну структурну побудову (рис.3.7.2). До дирекції ринку входять: директор, його заступник і головний (старший) бухгалтер. Вони очолюють роботу основних підрозділів ринку: господарської частини, бюро торговельних послуг і торгово-закупівельного підприємства. У штаті ринку працюють також такі економісти, бухгалтери, контролери, комірники, м'ясоруби, заготівельники, продавці, робітники, прибиральники. На продовольчих ринках повинні бути обладнані ветеринарні або харчові контрольні лабораторії із штатними лікарями.
Значно складнішою є організаційно-технологічна структура продовольчого ринку. Залежно від масштабів підприємства ринку і обсягів торгівлі на ньому вона може суттєво видозмінюватися, але в найбільш загальному вигляді може бути представлена в такому вигляді (рис.З.7.3). Вона складається як із власне ринкових: накритих капітальних ринкових споруд, павільйонів, майданчиків для ведення сезонної торгівлі, обслуговуючих підрозділів ринку і зон господарсько-інженерного забезпечення, так і залучених структурних елементів, що організаційно належать до інших обслуговуючих систем - торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування.
Наведена на рис.3.7.3. організаційно-технологічна схема побудови продовольчого ринку стосується тільки крупних ринкових комплексів і на практиці може зазнавати значних модифікацій. Так, продовольчі ринки, які тривалий час функціонують в містах із щільною забудовою можуть являти собою одно- чи двоповерхову типову споруду, біля якої неможливо обладнати додаткові майданчики. Разом з тим, більшість ринків сьогодні не мають накритої частини і ринкова реалізація відбувається на відкритих майданчиках через ринкові торгові місця за частково накритими і відкритими столами-прилавками і в павільйонах.
На продовольчих ринках усі категорії ринкових продавців реалізують продукти тваринництва і рослинництва, вирощені в особистих і колективних аграрних господарствах; продукти їх переробки; дикорослі плоди і ягоди, гриби; насіння, розсаду, посадковий матеріал; садові квіти; живу худобу, кролі, нутрії, домашніх тварин; декоративних птахів і акваріумних риб; тропічні фрукти і овочі (рис.3.7.4).
Асортимент сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, що можуть реалізовуватися на продовольчому ринку, змінюється залежно від типу підприємства, який визначається наявністю або відсутністю накритих споруд. У накритих капітальних ринках можуть продаватися усі групи товарів, дозволених до реалізації Правилами торгівлі на ринках (рис.3.7.4). Відкриті ринки і сезонні майданчики повинні бути поділені на окремі спеціалізовані зони, в межах яких дозволяється реалізація продовольства основних укрупнених груп ринкової реалізації. Адміністрація ринку повинна забезпечити спеціалізовані зони, майданчики і столи-прилавки (торгові ряди) наочними позначеннями щодо їх призначення, а торгові місця – номерами. Торгівля продовольством інших укрупнених груп ринкової реалізації не за призначенням не дозволяється.
Для реалізації продукції тваринного походження, що швидко псується на відкритих ринках, улаштовуються павільйони. Відповідно до вимог ветеринарно-санітарних правил продукція, що швидко і надто швидко псується (м'ясо, м'ясопродукти, бита птиця, молоко і моло-копродукти, яйця тощо), не може реалізовуватися на відкритому повітрі.
Продукція тваринного і рослинного походження в обов'язковому порядку перед реалізацією повинна проходити експертизу в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (харчовій контрольній станції) на ринку з отриманням відповідного документа, який засвідчує належну її якість.
На ринках і за його межами категорично забороняється продаж продовольчих товарів із землі, з імпровізованих столиків, з ящиків; неочищених і забруднених плодів і овочів. Забороняється реалізувати також певні види харчових продуктів домашнього приготування; продаж приватними особами хліба, хлібобулочних виробів, алкоголю, тютюнових виробів; дикорослі рослини, внесені до "Червоної книги", польові квіти і лікарські рослини; забруднені насінням шкідливих бур'янів зерно і крупи (рис.3.7.4).
Довезене на ринок продовольство реалізується продавцем власником або особою, яка його представляє, самостійно після отримання торгового місця, санітарного одягу і необхідного торговельного інвентарю. За наявності вільних торгових місць контролер ринку після звернення до нього знову прибулого продавця надає йому торгове місце у відповідній спеціалізованій зоні згідно з асортиментом привезеної продукції. За право користування торговим місцем продавець сплачує до каси ринку вартість ринкового збору і прокату торговельного інвентарю (підто-варників, ваг, лотків, ножів тощо) і санітарного одягу. Документом, що підтверджує сплату належних сум, є касовий чек, який продавець повинен зберігати до закінчення торгівлі (закінчення годин роботи ринку).
Наявний у ринкового продавця довезений товар зосереджується ним, як правило, в межах торгового місця. Якщо фізичний обсяг продукції, завезеної одним продавцем, є більшим пропускної здатності торгового місця, надлишковий запас товарів розташовується на відповідальне зберігання на складі підприємства ринку або ТЗП, за що справляється відповідна плата.
Позаринкова реалізація продовольчих продуктів і товарів може проводитися тільки на відведених поруч з ринком майданчиках для продажу товарів з транспортних засобів (автомобілів, автопричепів, мотоциклетних колясок, гужових візків), спеціально розмічених і пристосованих для безпеки покупців і пішоходів. На цих майданчиках забороняється рух транспортних засобів за наявності пішоходів, тому не можна одночасно використовувати їх під автомобільні стоянки.