Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні

	На початок 1990 р.		На початок 2000 р.
Форми торгівлі	Частка у кількості підприємств, %	Частка у товарообо­роті, %	Частка у кількості підприємств, %	Частка у товарообороті, %
Державна	50,2	72,7	15,5	9, 5
Колективна	49,8	27,3	80,7	78
Приватна	-	-	3,8	12
Всього	100	100	100	100

Значні перспективи в Україні відкриваються ще для однієї форми торгівлі, заснованої на власності іноземних фірм. Прямі іноземні інвестиції у внутрішню торгівлю становлять близько 600 млн. дол. США, або І7,5%. У цьому плані торгівля поступається лише харчовій промисловості, де частка інвестицій досягає 21%.

Серед об'єктів торгівлі з іноземним капіталом переважають роздрібні підприємства, здебільшого, відомих зарубіжних фірм. Таких підприємств нараховується близько 600 од.

Привабливість інвестицій в торгівлю пояснюється тим, що:

• окупність інвестицій у сфері обігу й оборотність коштів висока;

• місткість ринку в Україні значна;

• механізм репатріації прибутку для іноземців спрощений.

Підсумовуючи характеристику соціальних форм торгівлі можна констатувати, що вони відповідають багатоукладності економіки, але перехідний період оптимальності їх пропорцій ще не досягнуто.

1.3.4. Організаційна структура торгівлі

Організаційна структура торговельної сфери, що складається в перехідний період, адекватна ринково-орієнтованій економіці. По-перше, зникло таке поняття як «вища інстанція». По-друге, уніфікація організацінних форм у цій сфері поступово змінюється на різноманітність структур.

Провідною ланкою організаційної структури виступає низове, базове підприємство: магазин, аптека, кафе, майстерня побутового обслуговування. Отже, структура середнього роздрібного торговельного підприємства у найбільш загальному вигляді може бути подана таким чином:

Серйозним недоліком організаційних структур більшості вітчизня­них роздрібних підприємств є надмірна раціональність. У їх складі відсутні такі необхідні в умовах ринку підрозділи: управління персоналом, марке­тингова служба, відділ технологій.

В оптовій торгівлі структура підприємств має свою специфіку. Низова оптова ланка торгівлі (оптова торгова база) в організаційно-структурному плані більш досконала, ніж у роздрібній торгівлі. Тут підрозділи побудовані за напрямами діяльності та товарними гру­пами (рис.1.3.3).

Роздрібні, оптові, посередницькі підприємства у сфері торгівлі, як правило, мають статус юридичної особи. Вони самостійні в організаційно­му, економічному і юридичному плані. Однак в умовах ринкових відносин і конкурентного середовища підприємства намагаються об'єднатися на доб­ровільних засадах в асоціації, об'єднання. Мета об'єднання - зниження витрат; посилення конкурентних позицій, запобігання ризику розорення і банкрутства.

Процес об'єднання характерний для однотипних роздрібних під­приємств: «Товари повсякденного попиту», «Продтовари», «Гастрономи», «Овочі, фрукти», «Універсами», «Одяг», «Госптовари», «Універмаги». Ін­тегратором в об'єднаннях і асоціаціях, як правило, виступає оптова торго­вельна база. Отже, такі об'єднання за своїми функціями є оптово-роздрібними (рис. 1.3.4.).

Асоціація представляє інтереси своїх членів і захищає їх, надає їм комерційні, маркетингові, фінансові, транспортні, консультативні послуги, створює сприятливі умови для комерційної діяльності, забезпечує реалізацію загальної стратегії учасників асоціації на ринку товарів та послуг.

Аналогічно до асоціацій, на засадах горизонтальної кооперації побудовані відомчі системи торгівлі, наприклад, Укоопспілки. Об'єднання тут мають багатоступеневий характер (рис. 1.3.5.).

Організаційні відносини в об'єднаннях горизонтального типу будуються на статутних та договірних засадах. При цьому організаційн стійкість кожного учасника зберігається. Водночас об'єднання набуває ознак і рис системи - гнучкої і демократичної.

Більш жорсткою системою торгівлі вважається об'єднання вертикальне. Такі об'єднання характерні для концернів, корпорацій. Потужність корпорації, концерни, фірми органічно поєднують виробничу та торговельну діяльність. Ця форма торгівлі має назву фірмової. Структурно фірмова торгівля може бути подана таким чином (рис. 1.3.6.).

У структурі фірмової торгівлі спостерігається висока централізація функцій, капіталу, повноважень. Відповідно торгівля розвивається і функ­ціонує без достатньої самостійності. Більшість фірмових магазинів за сво­їм статусом є дочірніми підприємствами або філіями виробничих фірм і компаній.

Узагальнюючи організаційно-структурні побудови різних форм і систем торгівлі, можна констатувати що:

• організація торгівлі носить переважно функціонально-товарний характер;

• по суті відсутня централізація управління, функцій, ресурсів, що забезпечує організаційну самостійність торговельних суб'єктів;

• організаційні відносини регламентуються і регулюються стату­тами, положеннями, угодами, добровільно прийнятими і визнаними учас­никами об'єднання;

• організаційні структури не уніфіковані, а відрізняються різно­манітністю.

Тепер важливо проаналізувати загальну організаційно-управлінську структуру торгівлі, побудовану за адміністративно-територіальними та функціональними принципами (рис. І-3-7)-

По-суті, чотири провідні компоненти утворюють макроструктуру торгівлі: організований сектор торгівлі, система торгівлі Укоопспілки, фірмова торгівля і система соціальне орієнтованої торгівлі. Крім того, реа­льно існує так званий неорганізований ринок, тобто тіньовий. Організова­ний сектор внутрішньої торгівлі займає провідне місце в кількості підпри­ємств і в товарообороті. Його частка складає відповідно 65% і 80%. Що стосується чисельності зайнятих працівників, то цей сектор переважає не лише в галузі торгівлі, але й серед більшості галузей народного господарс­тва.

Кооперативна торгівля Укоопспілки відрізняється вертикальною побудовою і керованістю, її об'єкти, які налічують близько зо тис. роздріб­них та оптових підприємств, розташовані переважно в сільській місцевос­ті. Частка в товарообороті кооперативної торгівлі не перевищує 10%.

Фірмова торгівля вітчизняних і зарубіжних фірм зосереджена, правило, у великих містах. Ця форма торгівлі нині прогресує. Але світої досвід показує, що можливості фірмової торгівлі обмежені, тому її п спективи проблематичні, особливо у таких видах, як торгівля товара легкої промисловості і продтоварами.

Сектор соціальне орієнтованої торгівлі покликаний забезпечити торговельним обслуговуванням спеціальні контингенти споживачів: студентів, військовиків, робітників, працівників режимних установ. Відповідно й мережа таких підприємств не є загальнодоступною. Вона розміщена на підприємствах, в установах, у військових частинах. В умовах кризи цей сектор повинен розширитися, але реально він прискорено звужуєтьс, і причина цього - нестача коштів на отримання соціально орієнтованих об'єктів торгівлі.

Управлінський аспект у сфері торгівлі складний. Якщо на макрорівні і в масштабах області розвиток і функціонування торгівлі координується і якось управляється, то на низовому рівні, де розташована основна маса підприємств, по суті торгівля не керована. По-перше, більшість міст і райцентрів не мають спеціального координаційного органу торгівлі і, по-друге, там де існує, він надзвичайно обмежений у повноваженнях.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

1. У чому полягає суть та зміст торгівлі?

2. Які провідні функції торгівлі?

3. Як виглядає функціональна структурна модель торгівлі ?

4. Що собою представляють соціальні форми торгівлі?

5. У чому особливості організаційної побудови торгівлі?