1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності

Вимоги до товарів - об'єктів комерційної діяльності детально опи­суються і регламентуються такими документами:

• стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

• технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами товаровиробниками і мають тимчасовий характер;

• угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

• натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться в спе­ціальних законах, нормативних і піднормативних актах.

Вимоги, які висуваються до товарів у сфері комерційної діяльності, надзвичайно різноманітні і різнопланові.

На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якість - це властивості і ознаки, які характеризують здат­ність товару задовольнити потреби, відповідати призначен­ню і вимогам, які ставляться до товару.

Найбільш відома категорія властивостей - споживні, які пов'язі, головним чином, з можливістю задоволення особистих потреб.

Друга категорія - фізичні властивості. Вона характеризується можливістю товару задовольнити фізичні і фізико-хімічні вимоги у процесі експлуатації.

Хімічні властивості обумовлюють термін зберігання та експлуатації товару.

Біологічні властивості характеризують можливість товару протистояти бактеріям, мікроорганізмам у процесі зберігання або експлуатації.

В цілому "склад якості" і вимоги до неї можуть бути подані (рис. 1.5.4).

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифіката­ми. Крім того, на маркування наносяться відповідні символи, знаки, свід­чення того, що товар сертифікований і це гарантує безпеку його викорис­тання.

У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару виступає провідним фактором його конкурентосп­роможності. Саме на конкурентоспроможність товарів орієнтуються суб'єкти ринку.

Під конкурентоспроможністю товару слід зрозуміти спроможність товару, реально або потенційно задовольнити конкретні потреби краще, німе аналогічний товар, представ­лений на цьому ринку. По суті, конкурентоспроможність визначає спроможність товару витримати конкуренцію на ринку.

Конкурентоспроможність визначається такими складниками: якість товару; його ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару. Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основі параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації.

Серйозні вимоги висуває ринок до гарантій, термінів екс­плуатації, строків придатності товару. У більшості товарів продавець або виробник гарантують нормальну безперебійну роботу, надійне функ­ціонування, збереження або придатність товару протягом конкретного тер­міну, який називається гарантійним терміном. Розрізняють такі гарантійні терміни:

гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні властивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів відносять­ся продукти харчування, насамперед, які швидко псуються, деякі товари побутової хімії, батареї та інші. На етикетках таких товарів проставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

гарантійний термін збереження надається на сировинні матері­али, напівфабрикати, консервовану продукцію, хімічну продукцію. На ма­ркіруванні таких товарів вказується дата випуску і термін збереження;

гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обла­днання, приладів, товарів культурно-побутового характеру, транспортних засобів. Він визначається з дня продажу товару або пуску обладнання, про що робиться відмітка в технічному паспорті продавцем.

Всі гарантійні терміни мають силу за дотримання режимів, конди­цій, умов зберігання і експлуатації товару. У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних характеристик, але і до кількісних. Кіль­кість поставок товарів може бути обмежено:

у випадку дії порядку квотування стратегічних товарів, які екс­портуються, імпортуються або формують державний резерв;

• при закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визнача­ється стандартним «лотом», наприклад, юо бушелів зерна, 200 барелей нафти тощо;

• якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізнично­му, морському або річному транспорті;

• у випадку, коли обмежені потужності виробника, або можливос­ті покупця.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір, причому надзвичайно різноманітний: одиниці, кг, т, л, кв. м, м та інші. Багато това­рів надходять в торгівлю у двох вимірах - т і м; кг і л; пог. м і кв. м. Оди­ниця виміру товару визначається стандартами або контрактами.

Найбільш складно розібратися з імпортними товарами, оскільки одиниця їх виміру може належати до неметричних систем, які значно від­різняються від міжнародної системи одиниць (СІ).

Неметричні одиниці США та Англії	Значення у системі (СІ)	Неметричні одиниці США та Англії	Значення у системі (СІ)
Іовжина миля морська миля сухопутна ярд Фугп дюйм лінія калібр	1,852 км 1,609 км 911,4 мм 304,8 мм 25,4 мм 2,54 мм 254 мкм	IV Об'єм Барель Барель сухий Бушель (США) Галон Кварта Унція (США)	158,4 дмз 115,6 дмз 35,2 дмз 4,54 Дм3 1,1 ДМЗ 29,5 смз
II Площа акр	4046,8 м2	V Потужність Кінська сила	745,7 Вт
III Маса тона довг. тона коротк. центнер довг. центнер коротк. квартер фунт (торг) унція драхма	ІоІ6,5 кг 907,2 кг 50,8 кг 45,3 кг 12,7 КГ 0,453 кг 28,35 гр. 1,77 гр.	VI Температура Градус Фарен-гейта (Р°) градус Денкіна (К°) градус Кельвіна (К°) градус Цельсія (С°)	К°=(Р°+459,6)/І,8 С°=( Р°-32)/І,8 К°=К°/І,8 С°= К°/І,8-273,І5

Рис. 1.5.5. Неметрична система

Аналогічне становище з розмірами. Вітчизняний одяг, наприклад, має три розмірні ознаки - зріст (висота людини, см), розмір (обхват фігу­ри на рівні грудей, см) і повнота (обхват фігури на рівні талії, а для жінок на рівні бедер, см). Відповідно і цифрове позначення виглядає таким чи­ном: 158-88-70. Правда, на маркуванні залежно від виду одягу наносяться два параметри -- розмір і зріст або розмір і повнота. Розмір взуття визна-

чається довжиною стопи в міліметрах з інтервалами в о,5м, а позначається

на маркуванні в см - 24,5; ²5"> 25,5;'-3°>5-

Європейська система, а також системи США, Японії, Китаю суттєво відрізняються від вітчизняних. Співставлення розмірів різних систем на­ведені у табл. І.5.3.

Таблиця І.5.З.

Назва то­вару	Країни СНД	США	Англія	Європа	Японія, Китай
Костюми чоловічі та жіночі	42 44 46 48 50 52 54/56	8 10 12 14 16 18 20	10 12 14 16 18 20 22	36 38 40 42 44 46 48	5 3 М м М ь Ітьх
Трикотаж	42 44 46 48 50 52 54/56	46 48 51 54 56 54	46 48 51 54 56 59	36 38 40 42 44 48	5 5 М м м ь Ітьх
Взуття жіноче/ чоловіче	34 40 35 41 36 42 37 43 38 44 39 45 46	4 8-8,5 4,5 9 5-5,5 9,5-40 6 10,5 6,5-7 11-11,5 7,5 12 12,5-13	3 7-7,5 3.5 8 4-4.5 8,5-9 5 9 5.5-6 10-10,5 6.5 11 11,5-12	35 41 36 42 37 43 38 44 39 45 40 46 47	22.5 25.5 23 26 23.5 26.5 24 27 24.5 27.5 25 28 28.5

В останні роки комерційна практика висуває все більше жорсткі умови до кодування товарів, послуг, робіт. Вимоги до ко дування товарів обумовлені потребами інформації, обліку, комп'ютерне обробки інформації, а також системи управління на ринку товарів і послуг Код, як система умовних, скорочених позначень про характеристику това ру, повинен забезпечити:

• використання цифр, букв, символів, зручних для ручної і машинної обробки;

• відображення цільової інформації про товар і однозначне їх тлумачення;

• наявність резерву для нових аналогічних товарів.

В основі кодування лежить класифікація товарів. Відповідно до Класифікатора продукції (ЗКП) код товару складається з 10 цифр. За товарним класифікатором, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), код містить 9 цифр. Груповий класифікатор (форма 3-торг) позначає товарні групи від 1 до 93.

Наведені коди неспівставимі, тому загального значення вони не отримували. Загальновизнаним у сфері торгівлі став штрих-код. Цей код складається з вертикальних штрихів і прогалин різної ширини. Під штрихами розміщені 13 (або 8 для дрібних товарів) цифр.

Перші 2-3 цифри - код країни (префікс) присвоюється міжнарод­ною організацією з товарної нумерації Асоціацією ЕАН. Решта знаків -національною Торгово-промисловою палатою. Отже, за префіксом можна дізнатися про країну походження товару (табл. 1.5.4).

Країною походження товару вважається країна, де товар повністю вироблений, або підданий достатній переробці чи обробці. Повністю ви­роблені товари в конкретній країні вважаються мінеральна, рослина, тва­рина, інші види сировини і готова продукція. З них переробка або обробка товарів у даній країні вважаються достатньою, якщо вартість у них стано­вить не менше 50% загальної вартості.

Цифровий еквівалент коду ЕАМ-Із складається з:

• префікса (перші 2 або з цифри), що вказує на національну нумеруюючу організацію;

• реєстраційного номера підприємства (наступні 4~5 цифр);

• товарного коду, який присвоюється продукції з врахуван­ням вимог ЕАМ (8-І2 цифри);

• контрольної цифри

(остання тоиналпята)

00-99 20-29 30-37 380 383 385 400-440 460-469 47І 474 475 477 480 482 489 45-49 50 520 529 53І 535 539 54 560 569	США та Канада Резерв ЕАN Франція Болгарія Словенія Хорватія Німеччина Росія Тайвань Естонія Латвія Литва Філіппіни Україна Гонконг Японія Великобританія Греція Кіпр Македонія Мальта Ірландія Бельгія та Люксембург Португалія Ісландія	73 740-745 750 759 76 770 773 775 777 779 780 784 786 789 80-83 84 850 858 859 860	Швеція Гватемала Сальвадор Коста-Ріка Гондурас Нікарагуа Панама Мексика Венесуела Швейцарія Колумбія Уругвай Перу Болівія Аргентина Чилі Парагвай Еквадор Бразилія Італія Іспанія Куба Словаччина Чехія Югославія
57 590 594 599 600-601 611 619 64 690-691 70 729	Данія Польща Румунія Угорщина Південна Африка Марокко Туніс Фінляндія Китай Норвегія Ізраїль	869 87 880 885 888 899 90-91 93 94 955		Туреччина Голландія Південна Корея Таїланд Сінгапур Індонезія Австрія Австралія Нова Зеландія Малайзія

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

1. Як в умовах ринку визначається товар?

2. Як можна класифікувати об'єкти комерційної діяльності?

3. Які особливості мають товари широкого вжитку?

4- Що відноситься до продукції виробничого призначення?

5. Чим послуга суттєво відрізняється від матеріального товару?

6. Які види послуг найбільш поширені на ринку?

7- Які товари складають "особливу групу"?

8. Якими документами описуються і регламентуються вимоги ; об'єктів комерційної діяльності?

9. Які основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності?

.