- •Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- •Предмет, зміст і завдання дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- •1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- •Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- •Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- •Структура комерційної діяльності
- •Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- •Функціональна структура торгівлі
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- •1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- •1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- •1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.5.2. Послуги і вимоги до них
- •1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- •2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- •2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.2.3. Види господарських договорів
- •2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- •2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- •2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •План надходження товарів на підприємство
- •План оптових закупівель товарів підприємством
- •2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •Критерії попереднього відбору постачальників
- •Критерії кінцевого вибору постачальника
- •2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- •2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- •2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- •2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- •2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- •2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- •2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- •2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- •2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- •2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- •2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- •2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- •2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- •2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- •2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- •2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- •2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- •2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- •2.9.3. Порядок ведення переговорів
- •2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- •2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- •2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- •2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- •2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- •2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- •2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- •2.12. Організація оптового продажу товарів
- •2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- •2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- •2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- •Замовлення
- •Графік доставки
- •2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- •2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- •2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- •Картка обліку виконання договору
- •2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- •2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- •2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- •2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- •Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- •Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- •3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- •3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- •3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- •3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- •3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- •Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- •Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- •3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- •3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- •Магазинні форми продажу товарів
- •Класифікація форм і методів продажу товарів
- •Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •Методи активізації продажу товарів
- •Позамагазинні форми продажу товарів
- •Організація дрібнороздрібної торгівлі
- •Торгівля на ярмарках та базарах
- •Посилкова торгівля
- •Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- •Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- •Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- •Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- •Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- •3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- •Особливі форми продажу товарів
- •3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- •3.6.2. Продаж товарів у кредит
- •3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- •3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- •3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- •Організація торгівлі на ринках
- •3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- •3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- •3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- •3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- •Система послуг у роздрібній торгівлі
- •3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- •3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- •3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- •3.8.4. Стандарти обслуговування
- •3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- •3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- •3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- •3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- •3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- •3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- •3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- •3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- •3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- •3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- •3.10.5. Професійна етика продавця
- •4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- •4.1. Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- •Система показників соціально-економічної ефективності
- •4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- •4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- •4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •Зони ризику
- •Методи аналізу ризиків
- •4.2.3. Зниження ризиків
- •Алфавітний словопокажчик
- •Література
2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
ПРОЧИТАВШИ ЦЮ ГЛАВУ, ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
у чому полягає суть процесу товаропросування на товарному ринку; які основні поняття включає в себе товаропросування; - якими бувають форми товаропросування;
що розуміють під ланковістю товаропросування та яких заходів вживають для її скорочення;
за якими принципами здійснюється оптимізація просування матеріальних благ;
за допомогою яких методів проводиться оптимізація процесу товаропросування.
2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
Виготовлені в різних секторах виробництва матеріальні блага - товари проходять певний шлях із сфери виробництва через сферу обміну до кінцевого колективного або індивідуального споживача. Цей процес об'єктивно обумовлений дією низки передумов, що спричиняють рух товарів, їх просування на товарному ринку.
Вихідними передумовами виникнення і існування процесу товаропросування є:
необхідність продовження виробничого процесу за межами промислового чи сільськогосподарського підприемства-виробника;
існування певної територіальної відокремленості місць виробництва і місць споживання;
наявність часового розриву між моментом виготовлення і моментом споживання.
Необхідність продовження виробничого процесу обумовлюється тим, що цикл суспільного виробництва товару не завершується в момент його виготовлення в аграрних або промислових підприємствах, він продовжується аж до моменту переходу товару в стадію кінцевого споживання. Таким чином, процес товаропросування є невід'ємною складовою частиною циклу суспільного виробництва.
Територіальна відокремленість виробництва і споживання об'єктивно виникає під впливом природно-географічних і виробничих чинників: розташовують виробничі галузі з максимальним наближенням до сировинних родовищ і енергетичних баз, які часто є віддаленими від основних районів споживання. Відокремленість місць виробництва і споживання обумовлює необхідність транспортування готової продукції з пунктів концентрації промислових і сільськогосподарських підприємств до місць концентрації основних контингентів споживачів.
Територіальна відокремленість виробництва і споживання, технологічні особливості виробництва і специфіка споживання окремих товарів спричиняють виникнення часового розриву між моментом виготовлення і споживання матеріальних благ. Абсолютна більшість товарів широкого вжитку та матеріально-технічного призначення потребують допоміжних, додаткових організаційних і технологічних операцій на шляху їх доведення від виробника до споживача в процесі перетворення виробничої номенклатури у торговельний асортимент.
Товаропросування являє собою складний організаційно-технологічний процес доведення виготовлених товарів від підприємств-виробників до кінцевих споживачів силами і засобами торговельних підприємств, комерційно-посередницьких формувань та елементів ринкової інфраструктури.
Основними суб'єктами процесу товаропросування є: виробники матеріальних благ, торговельні підприємства, комерційні посередники і елементи інфраструктури товарного ринку.
Процес товаропросування розпочинається на підприємствах-виробниках - підприємствах різних галузей добувної, обробної та переробної промисловості, в аграрних господарствах усіх видів і форм власності - в момент передачі готового продукту торговельним або посередницьким підприємствам. До числа торговельних підприємств, що беруть участь у товаропросуванні, відносяться усі гуртові, гуртово-роздрібні (дріб-нооптові) і роздрібні (включаючи дрібно-роздрібні) торговельні підприємства усіх форм власності і різноманітного відомчого підпорядкування, виробничо-торговельної фірмової торгівлі тощо. Активну участь у товаропросуванні беруть також сучасні комерційно-посередницькі формування: торговельні доми, брокерські контори, збутово-постачальницькі та інші посередницькі фірми, що здійснюють агентські, дистриб'юторські, дилерські, комісійні, консигнаційні та інші функції. У процес товаропросування поряд із традиційними - транспортними, експедиційними, рекламно-виставковими поступово включаються нові елементи інфраструктури товарного ринку - біржі, аукціони, страхові фірми тощо.
Об'єктами процесу товаропросування є матеріальні блага. Серед них основне місце посідають товари широкого вжитку і матеріально-технічного призначення. У той же час специфічними об'єктами товаропросування є певна частіша послуг, що носять матеріальний характер - науково-технічних, інжинірингових, туристичних тощо.
Складність процесу просування товарів від виробництва до споживання полягає в поєднанні в ньому організаційного і технологічного аспектів. Організаційний аспект товаропросування передбачає проведення низки комерційних заходів, що стосуються поетапного передавання майнових прав на матеріальні блага від виробника - через посередника (за наявності такого) - до кінцевого споживача. Ці заходи включають: проведення переддоговірног роботи; укладення і виконання договорів і контрактів; контроль за повнотою і своєчасністю виконання сторонами договірних зобов'язань. Технологічний аспект процесу товаропросування визначають операції, що органічно продовжують процес виробництва у сфері обміну: завантаження-розвантаження, транспортування, зберігання, комплектування, сортування, фасування, формування торговельного асортименту, передпродажна підготовка товарів тощо.
Сукупність технологічних (виробничих) операцій, що внутрішньо притаманні процесу товаропросування матеріальних благ і які послідовно виконуються на всіх його етапах з метою доведення матеріальних благ від виробництва до споживачів, утворює єдиний технологічний ланцюг цього процесу.
Основною вимогою до технологічного ланцюга товаропросування є його максимальна раціоналізація. Раціональна організація такого ланцюга передбачає своєчасне і безперебійне доведення найширшого асортименту товарів високої якості і в достатній кількості у сферу споживання з максимальною оперативністю та мінімальними затратами коштів і праці.
Виконання завдання раціоналізації технологічного ланцюга товаропросування є можливим за умови застосування ефективних форм і методів товаропостачання і економічно обґрунтованих схем завезення товарів; підняття рівня роботи комерційних служб усіх учасників процесу товаропросування; уникнення нераціональних (зайвих) витрат під час переміщення матеріальних благ.
Загальна ефективність і ступінь раціональності технологічного ланцюгаа процесу товаропостачання формується під впливом системи факторів, їх можна об'єднати в такі групи: виробничі, транспортні, соціальні, торговельні, власне товарні та інші (рис. 2.10.1).
Виробничі фактори - розміщення, спеціалізація і сезонний характер виробництва значною мірою є визначальними для побудови всього технологічного ланцюга товаропросування матеріальних благ. Нерівномірне розміщення виробничих і сільськогосподарських підприємств на території країни, як і у світовому масштабі, викликає в залученні різноманітних видів транспорту, здійсненні дальніх перевезень, оплаті додаткових транспортних видатків і тим самим - спричиняє зниження оперативності доставки товарів і підвищення їх вартості. Нераціональна спеціалізація промислових та аграрних виробників веде до ускладнення асортименту товарів, необхідності залучення до процесу товаропросування додаткових посередницьких ланок, які займаються перетворенням виробничого асортименту в торговельний у власній складській мережі, регулюють частоту і формують оптимальні партії завезення товарів від вузькоспеціалізованих підприємств-
виробників. Чимала кількість товарів широкого вжитку має сезонний характер виробництва, породжений сезонністю виготовлення вихідної сировини або сезонністю придбання і споживання таких товарів, що у підсумку впливає на загальну організацію процесу товаропросування протягом календарного року.
До транспортних факторів слід віднести: стан шляхів сполучення в регіоні; види транспорту, що застосовується у процесі товаропросування; фактична наявність і технічний стан транспортних засобів -- ті фактори, які прямо впливають на раціональність і ефективність товаропросування матеріальних благ. Зокрема, стан шляхів сполучення, особливо автомобільних доріг є далеким від задовільного рівня, що ускладнює доставку товарів у віддалені села, хутори і важко доступні (гірські) населені пункти. Незадовільний стан транспортних шляхів нерідко спонукає до використання специфічного малоефективного транспорту (трактори, мотоцикли, гужові візки), в той час, коли найперспективнішими в сьогоднішніх умовах є сучасні швидкісні види транспорту, пристосовані для дальніх, середніх і місцевих перевезень. Сучасні вимоги до раціональної організації процесу товаропросування потребують також використання багатьох видів технічно справних транспортних засобів, спеціалізованих для перевезення окремих видів товарів на далекі і короткі відстані.
На організацію товаропросування впливають такі соціальні фактори, як: густота населення в регіоні обслуговування, щільність його розселення, джерела і рівень грошових доходів населення» Густота населення впливає на кількість торговельних підприємств в регіоні, насамперед роздрібних; чим вищою є густота населення, тим більше необхідно магазинів для його обслуговування. Щільність розселення мешканців безпосередньо впливає на доставку товарів, адже чим щільніше розміщується населення по території регіону, тим меншими є транспортні затрати, пов'язані із товаропросуванням. Особливо важливим є такий соціальний фактор, як джерела і рівень доходів населення, оскільки він обумовлює не тільки рівень інтенсивності торговельної діяльності, але й, відповідно, рівень інтенсивності та ефективності товаропросування в певному регіоні.
Процес товаропросування безпосередньо залежить від низки торговельних факторів: дислокації торговельних підприємств; їх розмірів; спеціалізації; стану матеріально-технічної бази; рівня організації товаропостачання та інших. Складена в регіоні дислокація роздрібних і гуртових торговельних підприємств з урахуванням поточних змін (вибуття, введення до ладу) в мережі торговельних закладів формує матеріальну основу для налагодження процесу товаропросування. На характер господарських зв'язків із товаровиробниками безпосередньо впливають розміри торговельного підприємства - невеликі за розмірами крамниці нездатні освоїти мінімальні партії відвантаження, що пропонуються крупними виробничими підприємствами. Спеціалізація торговельного підприємства орієнтує його до співпраці із промисловими і аграрними виробниками асортименту, відповід-
ного до профілю цього магазину або гуртівні. В процесі організації това-ропросування необхідно враховувати також помітне відставання сучасної матеріально-технічної бази торговельної мережі, недостатнє забезпечення багатьма елементами для здійснення технологічних операцій, що негативно позначається на безперебійності і своєчасності просування матеріальних благ. Рівень організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі тісно пов'язаний із процесом товаропросування. Він є його завершальною складовою частиною і багато в чому визначає ступінь оптимальності і раціональності товаропросування в цілому.
Не останню роль в організації процесу товаропросування відіграють власне товарні фактори: асортиментна структура товарів; їх фізико-хімічні властивості; характер транспортної та пакувальної тари. Асортиментна структура товарів впливає на зміст товаропросування - складний асортимент на шляху до крамниць зазнає перетворення в оптово-посередницьких підприємствах; товари простішого асортименту можуть доставлятися в магазини безпосередньо від товаровиробників. У процесі товаропросування товари із відмінними внутрішньопритаманними їм фізико-хімічними властивостями потребують різних підходів до зберігання і транспортування. Якщо товари з тривалими термінами придатності можуть певний час зберігатися до моменту реалізації у будь-якій ланці товаропросування, то товари, що швидко псуються, навпаки, повинні доставлятися в магазини максимально швидко. Пов'язаний із внутрішніми властивостями товару вид транспортної та пакувальної (споживчої) тари впливає на вибір транспортних засобів, маршрутів перевезення, характер проведення вантажно-розвантажувальних робіт, режим зберігання, що в цілому визначає загальну вартість затрат на організацію процесу товаропросування.
Загальний вплив на товаропросування здійснюють такі комерційні фактори, як структурні і динамічні зміни на ринку і рівень кваліфікації комерсантів. Сучасний товарний ринок характеризується постійними структурними і динамічними змінами як в попиті населення, так і в товарообороті і які, в свою чергу, видозмінюють структуру товаропросування, приводять до змін в асортименті матеріальних благ і в напрямах товарних потоків. Рівень кваліфікації комерсантів, зайнятих організацією товаропросування, визначає їх потенціал щодо аналізу і планування системи заходів, скерованих на оптимізацію товаропросування, пошуку додаткових резервів для його раціоналізації.