3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі

Перспективи розвитку роздрібної торгової мережі визначаються її наявністю, якісним станом, рівнем спеціалізації, застосуванням сучасних типів торгових підприємств і багато в чому залежать від рівномірності розміщення на території регіону. Тому аналіз стану торгової мережі і виявлення резервів більш ефективного її використання є початковим етапом планування і визна­чення перспектив подальшого її розвитку. Аналіз передбачає розрахунок кількісних і якісних характеристик і дозволяє дати об'єктивну характерис­тику роздрібній торговій мережі.

У процесі аналізу розраховуються такі основні показники: ступінь забезпеченості населення торговою мережею, середній розмір магазинів різноманітних типів, торгова площа, що припадає на Іооо чоловік насе­лення, яке обслуговується, коефіцієнт локалізації, рівень спеціалізації, се­редній радіус дії магазину, а також показники, що характеризують ефек­тивність використання діючих підприємств.

Ступінь забезпеченості населення торговою мережею характеризу­ють коефіцієнти щільності торгової мережі щодо населення і щодо те­риторії.

Коефіцієнт щільності населення (К_щн) розраховується на І000 меш­канців, що обслуговуються магазинами, за формулою:

К_щн=

_n х 1000

ЧН

де n - кількість магазинів, од.;

ЧН - чисельність населення, яке обслуговується , чол.

Він показує, скільки магазинів в середньому припадає на Іооо чо­ловік населення регіону.

К

К_щт=

оефіцієнт щільності території (Кщт) визначається в розрахунку на 1000 кв. км за формулою: n х 1000

S_теп

де S_теп. - площа території, що обслуговується магазинами, кв. км, і характеризує кількість магазинів, які здійснюють торговельну діяльність на території в І тис. кв. км. Порівнюючи ці показники, розраховані для рі­зних регіонів, можна виявити їх забезпеченість підприємствами стаціона­рної торгової мережі.

Для аналізу можуть використовувати і показники, зворотні до кое­фіцієнтів щільності:

• к

  К_НМ =

  ількість населення, яке обслуговується одним магазином (К_нм). Вона розраховується за формулою:

_ЧН __

n

і показує, скільки населення в середньому обслуговує один магазин.

Для прикладу: один середній магазин обслуговує:

в Сполучених Штатах Америки - І2О чол.; - в Японії - уо чол.;

у Великобританії - Ібо чол.;

у Німеччині - І8о чол.;

у країнах СНД - більше 500 чоловік.

• площа території, яку обслуговує в середньому один магазин (П_тм).

Вона розраховується за формулою:

S

П _ТМ =

_теп

n

і показує, яку територію обслуговує в середньому один магазин. Аналогічно можна розрахувати кількість населення, яка припадає на 1 кв. м торгової площі

м

(

)

агазинів ЧН

S_М

де S_М - загальна торговельна площа магазинів, кв.м.

Коефіцієнти щільності як і кількість населення та територія, що об­слуговується одним магазином, застосовуються для аналізу стану торгової мережі великих регіонів: країни, області, району. Проте вони не врахову­ють розмірів торгових підприємств, тому не повною мірою відображають забезпеченість населення торговою мережею.

Розрахунок потреби в торгових площах для системи споживчої коопе­рації грунтується на використанні нормативів торгової площі: так норматив на 2000 рік становить 285 кв. м., на 2005 рік - 310 кв. м. З урахуванням розхо­джень у рівні товарообороту на душу населення розробляються регіональні нормативи.

Ці нормативи, в свою чергу, диференціювалися для окремих поселень, центрів торгового обслуговування залежно від ролі в торговому обслугову­ванні населення районних, внутрішньо- і міжгосподарських центрів, рядових сіл і кількості населення, що обслуговується. Так, коефіцієнт диференціації для районних центрів становив 2,15-1,01, для кущових центрів - 1,25-0,9, для рядових сіл - 2,0-0,75.

Розраховані таким чином диференційовані нормативи торгової мере­жі для окремих типів населених пунктів використовуються під час визначен­ня потоварних нормативів торгової площі для кожної товарної групи. Напри­клад: за нормативу торгової площі на юоо чоловік населення, що обслугову­ється, в 285 кв. м, на непродовольчі товари передбачається 170 кв. м, на про­довольчі - ІІ5 кв. м. В тому числі на хліб і хлібобулочні вироби - 8,2 кв. м, мо­локо і молочні продукти - 4,1, вино-горілчані вироби - 14,1, бакалійні товари - І6,0 кв. м.

Більш об'єктивним є показник «Торгова площа на 1000 жителів». Він розраховується як відношення площі магазинів, що обслуговують кон­кретний регіон (село, місто, район, область, країну), до чисельності насе­лення, що обслуговується :

S

ТП =

_М х 1000

ЧН

де ТП - торгова площа на 1000 жителів, кв. м,

S_М - торгова площа магазинів, кв. м.

Розрахований таким чином показник порівнюється з нормативом і використовується для планування роздрібної торгової мережі на перспек­тиву.

Середній розмір магазину дозволяє під час проведення аналізу встановити залежність між торговою площею і товарооборотом на одне торгове підприємство і якісними показниками їхньої діяльності. Він роз­раховується на визначений період: рік, квартал, місяць. Середній розмір магазину за торговою площею (СР_ПЛ) розраховується за формулою:

S

СР_ПЛ =

_М

n

з

СРт =

а товарооборотом (СР_т)-

Т_м

n

де Т _м- товарооборот магазинів за період, що аналізується.

Рівень спеціалізації свідчить про ступінь поділу праці між торгови­ми підприємствами і характеризує розміщення асортименту товарів в ма­газинах різних типів. Порядок розрахунку рівня спеціалізації наведений у цій главі вище.

Для поглиблення економічного аналізу стану роздрібної торгове­льної мережі розраховують також показники, які характеризують ефекти­вність використання діючих магазинів. Це товарооборот, чисельність об­слуговуваного населення і прибуток в розрахунку на І кв. м торговельної площі, пропускна спроможність магазину, термін окупності капітальних вкладень, коефіцієнти установчої і демонстраційної площ, змінності і без­перервності роботи й інші.

Результати аналізу стану роздрібної торговельної мережі викорис­товуються для визначення заходів щодо удосконалення її структури, раці­онального розміщення на території, більш ефективного використання, підвищення рентабельності торгової діяльності.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

1. Що таке роздрібна торгова мережа?

2. Чим відрізняється магазин від пункту продажу товарів?

3. Які функції виконують роздрібні торговельні підприємства?

4. Які види роздрібної торговельної мережі покладені в основу кла­сифікації за особливостями обслуговування населення?

5. Чому дрібнороздрібна торговельна мережа відіграє допоміжну роль?

6. Які Ви знаєте види пересувної торговельної мережі?

7. У чому полягає специфіка посилкової торгівлі?

8. Чому необхідна спеціалізація магазинів?

9. Як поділяються магазини за асортиментними ознаками?

10. За якими ознаками створюються споживчі комплекси?

11. Для чого розраховують показники спеціалізації магазинів?

12. Чим визначається тип магазину?

13. Які основні і допоміжні типи магазинів функціонують в сільській і міській торгівлі?

14. Чим відрізняється "Універсам" від "Універмагу"?

15. Чому магазини ТПП наймасовіші в сільській торгівлі перехідного періоду?

16. І6. Які загальні вимоги до побудови торговельної мережі?

17. Чому система розміщення магазинів у сільській місцевості відріз­няється від системи розміщення магазинів в містах?

18. Які основні принципи покладено в розміщення роздрібної торго­вельної мережі в містах і селах?

19. Чим відрізняється концентричне розміщення торгової мережі від рівномірного і групового?

20. Які основні показники характеризують ефективність використання роздрібної торговельної мережі?