- •Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- •Предмет, зміст і завдання дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- •1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- •Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- •Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- •Структура комерційної діяльності
- •Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- •Функціональна структура торгівлі
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- •1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- •1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- •1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.5.2. Послуги і вимоги до них
- •1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- •2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- •2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.2.3. Види господарських договорів
- •2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- •2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- •2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •План надходження товарів на підприємство
- •План оптових закупівель товарів підприємством
- •2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •Критерії попереднього відбору постачальників
- •Критерії кінцевого вибору постачальника
- •2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- •2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- •2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- •2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- •2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- •2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- •2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- •2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- •2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- •2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- •2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- •2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- •2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- •2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- •2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- •2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- •2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- •2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- •2.9.3. Порядок ведення переговорів
- •2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- •2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- •2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- •2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- •2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- •2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- •2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- •2.12. Організація оптового продажу товарів
- •2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- •2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- •2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- •Замовлення
- •Графік доставки
- •2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- •2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- •2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- •Картка обліку виконання договору
- •2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- •2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- •2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- •2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- •Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- •Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- •3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- •3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- •3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- •3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- •3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- •Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- •Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- •3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- •3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- •Магазинні форми продажу товарів
- •Класифікація форм і методів продажу товарів
- •Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •Методи активізації продажу товарів
- •Позамагазинні форми продажу товарів
- •Організація дрібнороздрібної торгівлі
- •Торгівля на ярмарках та базарах
- •Посилкова торгівля
- •Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- •Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- •Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- •Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- •Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- •3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- •Особливі форми продажу товарів
- •3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- •3.6.2. Продаж товарів у кредит
- •3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- •3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- •3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- •Організація торгівлі на ринках
- •3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- •3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- •3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- •3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- •Система послуг у роздрібній торгівлі
- •3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- •3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- •3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- •3.8.4. Стандарти обслуговування
- •3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- •3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- •3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- •3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- •3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- •3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- •3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- •3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- •3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- •3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- •3.10.5. Професійна етика продавця
- •4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- •4.1. Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- •Система показників соціально-економічної ефективності
- •4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- •4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- •4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •Зони ризику
- •Методи аналізу ризиків
- •4.2.3. Зниження ризиків
- •Алфавітний словопокажчик
- •Література
2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
Виставковий стенд, як візитна картка комерційного підприємства, є місцем комерційних переговорів і укладання угод і повинен за розмірами та обстановкою відповідати представленим товарам. З погляду технічного виконання стенд повинен бути бездоганним і відповідати конкретним стандартам. На першому плані стоїть завдання презентації товарів-експонатів, орієнтованої на клієнта. Виставковий стенд повинен бути приємним для зору та слуху, викликати позитивні емоції відвідувача.
Виставковий стенд повинен справляти враження, але не показне; здаватися скромним, але не виглядати бідно/ скупо; бути інтригуючим, але не нав'язливим; здаватися строгим, але не відштовхувати; ставати шоу, але не балаганом.
Будь-який стенд - чи великий, чи маленький, поділяється на три функціональні зони.
Розміри необхідного для експонатів місця залежать від числа та розмірів представлених товарів, а також від мети участі у виставці чи ярмарку. До презентаційної площі належать в цілому всі поверхні для викладки товарів-експонатів, інформаційних табло, відеоапаратури для демонстрації та проведення заходів.
Залежно від виду товарів та від типу переговорів можуть бути влаштовані куточки для сидіння, закриті кабіни та просторі приміщення. Зрозуміло, що престижні місця потребують значної площі та капіталовкладень. Для індивідуального спілкування служать, крім названих, інформаційна служба стенду, бар та столики для приймання гостей.
До підсобних приміщень відносять кухню, склад, місце для проспектів, гардероб, технічні підсобки, приміщення для персоналу, сервісної служби (бюро) тощо. Із врахуванням інших функцій стенду може виникнути необхідність в організації додаткових приміщень та служб, наприклад, гардеробу для співробітників, сейфів, камер зберігання, кімнат для переодягання, відпочинку, сервісного бюро (довідки щодо руху транспорту, житла, поштові послуги тощо).
На тих заходах, де клієнта орієнтують на товар, пояснюють та демонструють технічні і, відповідно, якісні переваги всіх представлених то-варів-експонатів. Співвідношення між презентаційною площею та площами, відведеними для переговорів, повинно становити від 60% до 40%.
На ярмарках і виставках, де перевага надається інформації, головне навантаження покладається на різні засоби інформації (доповіді, мульти-медіа презентації, показ діапозитивів, відеоперегляди тощо). Така форма презентації вибирається у тому випадку, коли досягнення підприємства не можуть бути повною мірою представлені через експонати. Співвідношення площ повинно бути таким: площа, необхідна для інформаційних засобів -40%, площа під кабіни - 60%.
На заходах, де в центрі є консультації, головним є індивідуальне спілкування. Достатньо інформований клієнт використовує візит на виставку для професійної розмови зі спеціалістами. Тому тут переважають куточки для сидіння та кабіни для переговорів. Причому більша частина повинна бути відведена під площі для переговорів, менша - під кабіни.
На змішаних заходах, які являють собою комбінації вищевказаних типів, різні функціональні площі повинні бути узгоджені між собою, щоб кожна частина упізнавалася з функціонального, просторового та рекламного розгляду. Співвідношення у використанні власне виставкових площ і площ для кабін повинно бути приблизно рівним.
Для будь-якого стенду важливим є те, що його пропорції повинні бути гармонійними.
Типи стендів відрізняються віддаленістю від сусідніх стендів і тим, як вони відкриті стосовно до проходів. Варіант стенду в ряді - найдешевший з погляду орендної плати, за всі інші типи треба доплачувати.
Стенд в ряді відкритий з боку тільки одного проходу Він буває розміщеним в ряді з іншими стендами. Оглядати його можна лише з зони проходів. Залежно від розмірів відкритої частини фасаду розрізняють вузькі та глибокі, чи, відповідно, широкі та менш глибокі стенди в ряду.
Кутовий стенд буває розміщеним в кінці ряду, він відкритий на два боки - на прохід і на поперечний прохід. Його задня стінка межує із задньою стінкою іншого кутового стенду і з одним із боків сусіднього стенду в ряду. За рахунок двох оглядових сторін при тому ж розмірі займаної площі кутовий стенд є більш ефективним, ніж стенд в ряду, плата за кутовий стенд вища.
Головний стенд в кінці ряду буває відкритим на з сторони. Він якісно переважає два розглянутих вище типи стендів, тому що в разі правильного використання він виглядає досить презентабельно і ніби запрошує зайти.
Блок-стенд (чи ізольований стенд) - найдорожчий з названих видів, оточений зі всіх боків проходами для відвідувачів і приваблює за рахунок того, що розміщений окремо від інших. Він відмінно виконує рекламні та презентаційні функції. Блок-стенд значно складніший з погляду оформлення, що відбивається на обсязі витрат на його монтаж та обладнання.
Стенд на відкритій ділянці призначений для дуже габаритних видів товарів (будівельні машини в дії, елементи будівель тощо). Фірма-експонент повинна потурбуватися про те, щоб під відкритим небом були криті місця для переговорів.
Під час планування павільйонів (площі під стенди та проходи) організатор виставки враховує технічну інфраструктуру, очікуване число відвідувачів (ширина проходів) та можливості кругового обходу (екскурсії для відвідувачів).
На комерційних фірмах, що вперше беруть участь у виставці, постає насамперед питання про оренду стенду. За наявності досвіду чи планів подальшої участі у ярмарках і виставках доцільним є лізинг чи купівля стенду. Організатор ярмарку пропонує в оренду збірні (системні) стенди різних розмірів і з основним обладнанням, яке можна поповнити за рахунок меблів, взятих напрокат, чи власного обладнання. В плату за оренду збірного стенду включена вартість монтажу та демонтажу.
Купівля монтажних стендів призводить до додаткових витрат -складування, транспортування, забезпечення монтажної бригади тощо.
Лізинг будівельного матеріалу для стенду може мати переваги перед купівлею з фінансово-технічного та податкового погляду.
Зараз в міжнародній практиці виставок і ярмарків переважно використовуються багаторазові стенди.
Застосування блочно-модульних конструкцій зовсім не виключає різноманітності та індивідуального, творчого підходу до оформлення стенду.
Суттєві переваги збірної конструкції полягають у такому:
вигідні за ціною, заздалегідь виготовлені, точно припасовані деталі;
пристосовані до транспортування та складування;
незначне число персоналу для складання та розбирання;
висока надійність деталей;
багатофункціональність та пристосовуваність.
Поєднання збірної та конвенціональної конструкцій стенду теж дуже поширене і допускає індивідуальне оформлення стенду з доволі значними відхиленнями.
Відомі три конструкції стенду: відкритий стенд, в якому немає зовнішніх поверхонь, що робили б огляд стенду неможливим, такий стенд проглядається наскрізь, всі виставлені предмети зразу видно; напіввідкри-тий стенд, відвідувачі якого не можуть бачити безпосередньо внутрішню частину стенду (цей спосіб монтажу застосовується найчастіше); закритий стенд, який складається тільки з видимих зовнішніх поверхонь (можливо з вітринами). Для огляду експозиції, демонстрації, переговорів потрібно ввійти всередину.
Оформлення стенду повинно бути виконане так, щоб надати йому характерний для фірми і неповторний зовнішній вигляд, основним є презентація товарів. Розміщення та освітлення предметів повинне бути оптимальним. Не товарна маса, а демонстрація кращого - основна мета учасника ярмарку. Головне показати очевидну користь цього товару для споживача.
Для презентації товарів експонатів спочатку потрібно вияснити такі питання:
Чи достатньо привабливий їх зовнішній вигляд експонатів (дизайн, колір, пакування)
Чи може зорове враження від товару-експонату бути підсиленим за рахунок кольорового чи світлового ефекту?
Чи можуть товари бути у відкритому доступі, чи потрібно підстрахувати деякі елементи від неправомірних дій (пошкодження, крадіжка тощо)?
Наскільки близько до реальної практики можуть бути показані експонати і скільки для цього потрібно місця?
Які засоби інформації можуть бути використані (текстові табло, дисплеї)?
Як можна продемонструвати послуги?
Як можна довести споживачеві корисність товару?
Меблі та інвентар для виставкової та виділеної для переговорів частин стенду повинні підходити одне до одного за формою, кольором та якістю. Це стосується:
стендів для інформаційних матеріалів;
столів зі стільцями - для бесіди;
стійки бару з високими табуретами. Невеликий бар має ту перевагу, що тут можна коротко поговорити (з обслуговуванням), не займаючи приміщення для переговорів;
шаф та вітрин.
Крім наочної презентації товару, клієнт розраховує на короткі пояснення з приводу експонатів. Саме такому безпосередньому просторовому розміщенню інформації стосовно експонату відповідає поняття детального розпізнавання. Таким чином, детальне розпізнавання складником як інформації, так і презентації. Тут використовуються такі засоби (частково поєднані між собою):
короткі технічні характеристики (текст);
графічні зображення;
фотографії, діапозитиви (статика/динаміка);
кінопроекція;
перегляди мультимедіа.
Одним із ключових критеріїв успіху на ярмарку та виставці є персонал. Чим ретельніше підібраний персонал, тим більше шансів на високі показники продажу та налагодження нових контактів. Цілеспрямований підбір та інтенсивне навчання співробітників стенду так само важливі, як і ефективна презентація товарів.
Для участі у виставці співробітників враховуються такі їх професійні та особисті якості:
теоретичні і практичні професійні знання; комунікабельність;
- впевнена поведінка та кмітливість; добре поставлена мова;
вміння пристосовуватися до обставин;
знання іноземних мов;
досвід роботи на виставках;
здатність переносити навантаження (добре здоров'я);
любов до подорожей.
До персоналу стенду, сформованому залежно від величини підприємства, належать:
представник підприємства (член правління, виконавчий директор);
керівництво стенду (відповідає за його роботу);
технічний персонал (консультації, демонстрація товарів);
референти по країнах (переговори про експорт);
перекладач;
відповідальний за роботу з пресою;
довідково-інформаційна служба стенду;
обслуговуючий персонал (бюро, приймання гостей, сервіс, охорона, прибирання).
На виставці про підприємство судять, як про єдине ціле. Кожен член виставкової команди повинен бути готовий до того, щоб показати себе найкращим чином. Персонал стенду, який правильно підготовлений, у найбільшій мірі сприяє безперебійному та успішному ходу виставки. Персонал потрібно інформувати про:
- власне пропонування товарів та послуг;
- ціни та умови ціноутворення;
- конкуренцію та пропозиції конкурентів;
- цільову групу;
- склад відвідувачів виставки;
- важливих клієнтів та зацікавлених покупців;
- письмовий облік контактів з покупцями;
- правила та розпорядок роботи стенду;
- значення виставки для всієї галузі;
- місце та територію виставки.
Часто в комерсантів буває мало практичного досвіду у спілкуванні з відвідувачами. Тому виставкова команда повинна готуватися та тренуватися для виконання свого завдання, особливо для ведення переговорів, аргументації та техніки опитування. Для цього перед виставкою існують семінари, друковані видання, навчальні відеоматеріали тощо. Основним повинно бути вивчення законів психології.
Комерсанти, що беруть участь у роботі стенду на ярмарку чи виставці, повинні знати:
як пробудити інтерес відвідувача?
як і коли потрібно до нього звернутися (приблизні формулювання)?
як дізнатися та зафіксувати його прізвище та адресу (опитування відвідувачів).
як вести себе з випадковими відвідувачами неспеціалістами на спеціалізованих виставках?
Таким чином, можна демонструвати відвідувачам виставки готовність піти на контакт. Виставки - це живі та динамічні заходи, де втрачений шанс повернути вже неможливо. А це означає втрату потенційного клієнта-споживача.
Потрібно приділяти велику увагу і одягу, і зовнішньому вигляду, і манері поведінки. Єдина форма одягу для персоналу стенду полегшує пошуки співробітників. Потрібні досить великі таблички з прізвищем.
Після того, як відвідувач зайшов до стенду, йому потрібно дати час все оглянути. Співробітник стенду повинен спостерігати, чим відвідувач зацікавиться. При цьому потрібно визначити, коли до нього вперше звернутися. Після привітання співробітник називається і починає роз'яснення стенду, який зацікавив відвідувача. До знайомих відвідувачів потрібно звертатися зразу і називати їх за прізвищем.
Розмову потрібно вести без всякої нав'язливості. Вміння вислухати співрозмовника - рідкісний дар. За допомогою цілеспрямованих питань потрібно вияснити позицію, мотиви, критику та претензії, мету застосування товару, вимоги до якості, а також можливість найшвидшого укладання угоди. Після визначення рівня професійної компетентності і права на прийняття рішень всередині підприємства можна вийти на певний рівень взаєморозуміння. На претензії та виказані сумніви потрібно реагувати чуйно і зразу ж пропонувати можливі конкретні шляхи їх вирішення.
На завершення розмови потрібно в міру можливості домовитися про подальші контакти - наприклад, про час наступної зустрічі чи про пересилання конкретних товарів чи технічних деталей.
Під час остаточного заповнення листка обліку відвідувачів потрібно записати всі побажання клієнта, інакше в круговороті виставки окремі моменти швидко забудуться.
Керівник стенду відповідає за узгодженість роботи стенду. Керівник повинен володіти особливим чуттям і цілою низкою якостей для стосунків з людьми найрізноманітніших темпераментів:
досвід роботи на торгових ярмарках та виставках;
бажання та здатність приймати рішення;
високу якість мотивації та керівництва;
організаторський та імпровізаторський талант;
усвідомлення відповідальності;
пристойний зовнішній вигляд;
впевнена манера поводитися;
добре поставлена мова;
готовність до розмов та переговорів;
основи знань в галузі техніки і торгівлі; добра пам'ять на обличчя.
Керівник стенду повинен своєчасно, до початку виставки впевнитися у тому, що весь стенд змонтовано за планом і все функціонує бездоганно. Ввечері напередодні відкриття виставки потрібно віддати інструкції персоналу з роз'ясненням порядку роботи стенду:
знайомство колективу (додатково задіяного персоналу);
інформація про виставку;
інформація про мету виставки;
заходи та особливі події під час виставки;
коментарі до важливих документів;
роз'яснення з приводу обліку відвідувачів;
вказівки з обслуговування клієнтів;
доручення відповідальному за пресу;
розподіл обов'язків згідно з робочим планом;
кодекс поведінки.
На щоденних нарадах (зранку та ввечері) співробітники отримують інформацію про успіхи виставки та про особливості наступного дня (важливі відвідувачі чи заходи). Помічені недоліки в роботі потрібно також обговорити та негайно ліквідувати.
Для ефективності наступної обробки інформації та для конкретного підтвердження успіху на виставці необхідно вести облік контактів з відвідувачами. Спеціально заготовлені для цього бланки скорочують затрати часу: співробітник може швидко їх заповнити. Тільки точність при заповненні облікового листка гарантує бездоганне виконання заявок. Досвід показує, що анкета - надзвичайно цінний робочий матеріал.
Але крім того, потрібно визначити, які саме бесіди заслуговують запису. Вважається, що обліковий листок підлягає заповненню тільки тоді, коли відвідувач висловив серйозне зацікавлення товаром.
Крім обслуговування самого стенду, його співробітники можуть також займатися вивченням ринку. Обхід виставки допомагає підвищенню кваліфікації співробітників стенду.
Безпосередньо після закінчення виставки зі співробітниками стенду повинна бути проведена завершальна бесіда. Поки спогади ще свіжі, можна врахувати деякі особливості загального характеру, щоб використати цей досвід на наступних виставках. В письмовому звіті можуть бути надані рекомендації для наступних презентацій товару.
Участь у виставці чи ярмарку, якщо угода не укладена, можна вважати лише початком інтенсивних ділових контактів, тому що (і це стосується багатьох галузей) з клієнтом доведеться зустрітися ще шість-вісім разів, поки угода, нарешті, буде укладеною.
Цілеспрямована обробка даних про виставку, що закінчилася, сприяє досягненню заданої раніше мети укладання угоди купівлі-продажу товару. Тому з самого початку повинно бути визначено, в які терміни і яким шляхом передбачається закріплювати налагоджені на виставці чи ярмарку зв'язки.
Основою для подальшої роботи з відвідувачами, а також для контролювання результатів є системна обробка зафіксованих на спеціальних бланках даних про контакти на минулій виставці.
Допоможе у цьому централізована обробка даних компаніями-організаторами. Централізовано обробляти листки обліку відвідувачів можна з різних поглядів. Дуже небагато експонентів знають, скільки відвідувачів було на виставці і до яких категорій вони належали. Для цього використовують власноручно добуті комерційними фірмами-учасниками: звіти, записи розмов тощо.
ЧИ ЗНАЄТЕ ТЕПЕР ВИ?
1. Які основні ознаки ярмарку та виставки?
2. Основні види ярмарок та виставок?
3. Який порядок підготовки до участі в ярмарках?
4. Основні функції дирекції ярмарку?
5. Які типи стендів можуть використовуватись на ярмарках?
6. Порядок презентації товарів на ярмарку.
Який порядок підбиття підсумків роботи ярмарків?