2.10.2. Форми і ланковість товаропросування

На організацію процесу товаропросування суттєво впливають його форма і ланковість - невід'ємні характеристики цього процесу, за яки­ми можна описувати і аналізувати рівень раціональності і оптимальності існуючої або проектованої системи просування матеріальних благ. Форма і ланковість у товаропросуванні, як правило, тісно пов'язані, суть однієї з цих характеристик визначає зміст іншої. Так, відсутність проміжних ла­нок у процесі просування товарів дозволяє говорити про транзитну його

форму, а складська форма товаропросування свідчить про задіювання до­даткових ланок в процесі доведення товарів від виробництва до спожи­вання.

Процес товаропросування матеріальних благ від виробництва до роздрібної торговельної мережі здійснюється за допо­могою двох форм: транзитної і складської.

Транзитна форма товаропросування (транзит) передбачає доведення товарів до роздрібної торговельної мережі безпосе­редньо із підприємств-виробників без участі оптових посере­дників. Така форма має низку позитивних рис: скорочується сукупний час просування товарів; економляться кошти на зберігання, підсортуван­ня, вантаження-розвантаження на складах оптових посередників; змен­шуються витрати на доведення товарів; прискорюється товарооборотність; знижуються втрати товарів.

Транзит широко застосовується для просування товарів спроще­ного асортименту; таких, що не вимагають підсортування, доробки в складській мережі; товарів, що швидко псуються тощо. При цьому товаро­просування відбувається за схемою "виробниче (сільськогосподарське) підприємство - магазин". Як в економічному, так і в комерційному аспекті транзитна форма товаропросування порівняно із складською є комерційно доцільнішою і економічно вигіднішою. Однак, практика комер­ційної діяльності ґрунтується не тільки на засадах доцільності, але й необ­хідності, що і пояснює широке застосування складської форми просування товарів поряд із транзитною.

Складська форма товаропросування передбачає прохо­дження товарами на шляху від виробництва до споживання проміжних складських ланок. Вона застосовується для доведення у роздрібну мережу товарів складного асортименту; за потреби перетворен­ня вузько спеціалізованого виробничого асортименту у поглиблений і розширений торговельний; при доведенні до магазинів товарів сезонного попиту і споживання тощо.

Залежно від загальної кількості складів, через які перевалюється партія товару, розрізняють одно-, дво- і багатоланкову складські форми товаропросування. Кількість ланок за складської форми пря­мо залежить від виду товару, особливостей організації торгівлі і регіона­льних умов здійснення торговельної діяльності.

Участь у складській формі просування товарів однієї або бі­льше гуртово-складських ланок, в яких послідовно виконується низка од­нотипних комерційних та технологічних операцій, неминуче збільшує кін­цеву вартість товарів і уповільнює загальну швидкість товарообертання, що робить її в цілому менш ефективною, аніж транзит, для роздрібної тор­говельної мережі. У той же час просування товарів через склади є незамінним під час реалізації багатьох товарних груп продовольчих і не­продовольчих товарів, які вимагають підсортування, фасування, концент­рації реалізаційних запасів.

Основним питанням організації товаропросування є обґрунтований і правильний вибір його форми. Для досягнення раціонального товаро­просування необхідно постійно ретельно аналізувати дію всієї сукупності факторів, що впливають на рух товарів на шляху від виробництва до спо­живання. Основним критерієм вибору раціональної форми товаропросу­вання є порівняльний аналіз загального часу доставки товару з місця ви­робництва до місць споживання і сумарних витрат на таку доставку за обов'язкової умови - безперебійності постачання цих товарів в роздрібну торговельну мережу у достатньому асортименті за мінімального числа проміжних ланок.

Під ланковістю товаропросування розуміють загальну кількість комерційно-посередницьких ланок, через які проходить товар на шляху від матеріального виробництва до кінцевого споживання.

Ланками товаропросування є посередницькі і торговельні (гур­тові і роздрібні) підприємства і організації різних організаційно-правових форм і форм власності, що беруть участь у просуванні товарів від виробни­чих підприємств до кінцевих споживачів. До таких ланок відносяться ко­мерційні посередники різних видів, а також торговельні підприємства з гуртовим (дрібнооптовим) профілем спеціалізації.

У практиці комерційної діяльності розділяють торговельно-організаційну і складську ланковість. Торговельно-організа­ційна ланковість визначається за загальною кількістю посередницьких і гуртових формувань (організацій і підприємств, фізичних осіб), що беруть участь у просуванні матеріальних благ до споживачів. Складська ланко­вість є складовою попереднього показника і враховує сумарну кількість гуртово-складських ланок, через які проходить товар у процесі товаропро­сування.

Основними показниками, які дозволяють характеризувати ланко­вість товаропросування, є коефіцієнти ланковості. Коефіцієнт торгове-льно-оганізаційної ланковості розраховується як співвідношення ва­лового (сукупного) товарообороту всіх задіяних товаропровідних ланок до роздрібного товарообороту:

О

_пос + О _скл + О _роздр

О _роздр

К _лан то =

де К _лан то - коефіцієнт торговельно-організаційної ланковості;

О _пос - товарооборот комерційно-посередницьких формувань;

О _скл - складський товарооборот оптових підприємств;

О _роздр - роздрібний товарооборот торговельної мережі.

Коефіцієнт складської ланковості визначається за співвідно­шенням суми складського і роздрібного товарообороту до роздрібного обороту магазинів:

В такому вигляді коефіцієнти ланковості перетворюють­ся в коефіцієнти рівня оптимальності торговельно-організаційної (К_ролто) і рівня оптимальності складської (К_ролскл) ланковості. Арифметичне виключення з коефіцієнтів ланко­вості значення одиниці за економічним змістом є рівносильним виклю­ченню з розрахунків обороту магазинів. Таким чином, чим більше зна­чення коефіцієнтів рівня оптимальності ланковості товаро-просування буде наближуватися до нуля, тим більш оптима­льною є існуюча схема товаропросування в даному регіоні або в торговельній системі. Логічно, що за транзитної форми товаропро­сування значення коефіцієнтів дорівнює нулю, а схема товаропросування може вважатися найоптимальнішою.

Ланковість товаропросування суттєво впливає на загальну ефективність усього процесу доведення товарів від виробництва до споживання.

Ії вплив проявляється через зміну низки параметрів ефективності процесу товаропросування: швидкості доведення товарів до роздрібної торговельної мережі; показників товарооборотності; обсягів товарних запасів; рівня витрат обертання.

Закономірно, що під час проходження товаром кожної додаткової, особливо складської, ланки товаропросування навіть за умови застосуван­ня найсучаснішої високопродуктивної технології обробки і розподілу то­варів і документації загальна швидкість доведення товарів до то­рговельної мережі уповільнюється, що не відповідає інтересам як виро­бників, так і комерсантів. Збільшення ланковості просування товарів у бі­льшості випадків негативно позначається на динаміці показників това­рооборотності: оборотність в днях зростає на загальну кількість днів перебування товару в оптово-посередницьких, нероздрібних торговельних підприємствах; натомість, число оборотів протягом календарного проміж­ку часу зменшується.

Обсяги товарних запасів за необгрунтованого підвищення ланковості набувають нестабільного і непрогнозованого характеру, адже магазини для забезпечення безперебійності процесу продажу створюють додаткові, завищені запаси і перебирають на себе невла­стиві їм складські функції. У той же час оптові і посередницькі під­приємства відчувають проблеми із збутом раніше нагромаджених товарних запасів, що загалом приводить до уповільнення реалізації товарів. Така ситуація суттєво знижує ефективність процесу товаро­просування, бо веде до затоварення - утворення значних понадпла­нових запасів у всіх ланках просування товарів.

При збільшенні кількості ланок, які проходить товар на шляху до споживача помітно зростає рівень витрат обертання, пов'язаних із то-варопросуванням. Таке зростання відбувається об'єктивно, оскільки кожне наступне посередницьке чи гуртове підприємство несе видатки щодо під­готовки і проведення оборудок купівлі-продажу, видатки на здійснення технологічних та інших операцій. В міру зростання ланковості відбувається нагромадження і зростання суми і рівня загальних витрат обертання, що обумовлює погіршення комерційної привабливості товару, а, отже, зниження ефективності процесу товаропросування.

Скорочення ланковості товаропросування є надважливим соціальна-економічним завданням, яке виходить за межі сфери комерційної діяльності і має загальнонаціональне значення.

Мінімізація часу і затрат на доведення знову виготовлених товарів до споживачів не є локальним завданням вироб­ничників або комерсантів, в цьому кровно зацікавлені і споживачі, усі члени суспільства.

Проблема скорочення ланковості товаропросування в рин­кових умовах великою мірою вирішується об'єктивно під впливом лібе­ралізації умов господарювання, розширення соціальної бази підприємництва, посилення конкурентної боротьби у сфері обміну. Однак, для її ефективного вирішення необхідно постійно вжива­ти таких комерційно-організаційних заходів, як: обмеження монопо­льного становища окремих суб'єктів товарного ринку; збіль­шення частки прямих господарських зв'язків; впровадження сучасних технологій товаропросування з використанням, фі­рмової тари-обладнання; інтенсифікація комерційних зусиль працівників роздрібної мережі щодо вивчення потенційних джерел закупівлі товарів і можливих постачальників.