2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів

Основою організації закупівельної роботи є розробка маркетингової тактики її здійснення, тобто опе­ративне її планування.

Метою оперативного планування є правильна організація оптових закупівель і посилення особистої відповідальності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань.

Планують оптові закупівлі товарів у два етапи.

Вихідним етапом оперативного планування є визначення по­треби в оптових закупівлях товарів, тобто складання плану надходження товарів на підприємство. Він розробляється для кожної товарної групи на плановий період (рік, квартал). Розрахунок здійснюється за формулою:

Н = Р + З_к ~ З_п,

де Н - план надходження товарів;

Р - план реалізації товарів;

З_к - норматив запасів на кінець планового періоду;

З_п - очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформляються у вигляді табл. 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

План надходження товарів на підприємство

Найменування товарних груп	План товарообороту	Запаси на кінець	Запаси на початок	План надходження

Найбільш складним завданням під час розроблення плану надхо­дження товарів на підприємство є визначення плану продажу товарів. Основою для його визначення на підприємствах оптової торгівлі служать замовлення роздрібних підприємств та інших споживачів зони діяльності бази, укладені з ними договори на постачання товарів. На підприємствах роздрібної торгівлі - матеріали вивчення і прогнозування попиту населен­ня. Для прогнозування попиту населення найбільше використовуються такі методи прогнозування попиту:

• метод екстраполяції ряду динаміки; нормативний метод;

• прогнозування попиту з використанням коефіцієнта еластично­сті;

• метод економіко-математичного моделювання;

• метод експертних оцінок.

Екстраполяція - знаходження рівня ряду за його межами, в май­бутньому - здійснюється різними прийомами. Вибір методу екстраполя­ції динамічного ряду залежить від особливостей ряду.

Якщо ряд динаміки, що відображає реалізований попит, протягом відносно короткого періоду характеризується певною стабільністю, то про

Щоб за допомогою таких рівнянь описати розвиток ряду динаміку попиту, необхідно попит позначити у, а порядковий номер в ряду динамі­ки - І. Вибір рівняння, за допомогою якого можна описати ряд динаміки і прогнозувати його розвиток, слід начинати з графічного аналізу. Після визначення параметрів рівняння в нього підставляється порядковий номер прогнозного року і визначається прогноз попиту.

Слід зазначити, що прогнозування попиту методом екстраполяції виходить з припущення, що комплекс факторів, які формують попит на товари, в майбутньому змінюватися не буде, що буває вкрай рідко. Тому даний метод можна використовувати тільки короткострокових прогнозів.

Нормативний метод прогнозування попиту оснований на викори­станні фізіологічних норм споживання основних харчових продуктів, пер­спективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів, норм забезпеченості сімей товарами культурно-побутового призначення тощо (табл.2.3.2, 2.3.3).

Для використання перспективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів і фізіологічних норм споживання харчових про­дуктів для прогнозування попиту необхідно, насамперед, визначити, в якому році для прогнозованого товару буде досягнута ця норма. Розрахун­ки здійснюються шляхом інтерполяції - способом визначення показни­ків, відсутніх в динамічному ряду явищ, на основі встановленої взаємоза­лежності членів ряду.

Прогноз середньодушового споживання У_k на будь-який рік, що пе­редує року досягнення перспективної норми раціонального споживання, можна розрахувати за формулою:

У_k = У_Ф (У_n / У_Ф) ^k/ⁿ,

Де У_k - прогноз споживання товару на рік k;

У_ф -фактичне споживання товару в базисному році;

У_n - перспективна норма споживання товару;

k - кількість років, на які прогноз випереджає фактичні дані.

Еластичністю попиту називають його здатність змінюватися під впливом зміни доходів, ціни та інших економічних факторів Показником еластичності є відношення між відносною зміною попиту і відносною змі­ною фактора, що його формує (доходи, ціна тощо). Так, еластичність по­питу залежно від доходів може бути виражена рівнянням:

Е = (∆Y / ∆Х)(Х /Y) ,

де Е - коефіцієнт еластичності попиту від доходів;

∆Y - приріст попиту на душу населення;

∆Х - приріст доходів на душу населення;

Y - середньодушові розміри попиту;

X - середньодушові розміри доходу.

Коефіцієнт попиту від доходів показує, на скільки процентів змі­ниться попит за зміни доходу на 1%.

Наприклад. Доходи населення на душу в рік становили боо грн. і виросли до 640 грн., а про­даж швейних виробів з 28 до 30 грн. Тоді коефіцієнт еластичності попиту на швейні вироби від до­ходів буде становити

Е = (2 / 40)(600 / 28) = І.08

Якщо в плановому році доходи виростуть на з%, то попит на швейні вироби збільшиться на з * І,08 = 3,24 % і буде становити зо * 1,0324 = ЗО,97 (грн.)

Математичне моделювання процесів формування попиту являє собою описування цих процесів за допомогою математичних формул, рів­нянь та нерівностей. Ці формули, рівняння і нерівності повинні адекватно відображати реальні зв'язки, характерні для формування попиту. Звичай­но, математичні моделі не можуть відобразити усі складнощі формування попиту, однак вони можуть досить глибоко описати їх суть і служити більш надійним інструментом для прогнозування, ніж проста екстраполяція ди­намічних рядів.

Експертні оцінки як основа для прогнозування попиту використо­вуються переважно у довгострокових прогнозах або у відсутності достат­ньої надійної інформації. Якщо співставити і певним чином обробити від­повіді незалежних експертів на питання формування попиту в майбутньо­му, то можна отримати надійні прогнози.

На другому етапі складається план оптових закупівель това­рів. Якщо план надходження товарів покликаний визначити, які товари і в якій кількості треба закупити, то план закупівель має містити вказівки щодо джерел цих закупівель, строки їх здійснення та відповідальних за проведення закупівель. Даний план складається за формою табл.2.3.4.

Таблиця 2.3.4