- •Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- •Предмет, зміст і завдання дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- •1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- •Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- •Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- •Структура комерційної діяльності
- •Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- •Функціональна структура торгівлі
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- •1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- •1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- •1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.5.2. Послуги і вимоги до них
- •1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- •2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- •2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.2.3. Види господарських договорів
- •2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- •2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- •2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •План надходження товарів на підприємство
- •План оптових закупівель товарів підприємством
- •2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •Критерії попереднього відбору постачальників
- •Критерії кінцевого вибору постачальника
- •2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- •2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- •2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- •2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- •2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- •2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- •2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- •2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- •2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- •2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- •2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- •2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- •2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- •2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- •2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- •2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- •2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- •2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- •2.9.3. Порядок ведення переговорів
- •2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- •2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- •2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- •2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- •2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- •2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- •2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- •2.12. Організація оптового продажу товарів
- •2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- •2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- •2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- •2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- •Замовлення
- •Графік доставки
- •2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- •2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- •2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- •Картка обліку виконання договору
- •2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- •2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- •2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- •2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- •Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- •Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- •3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- •3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- •3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- •3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- •3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- •Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- •Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- •3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- •3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- •Магазинні форми продажу товарів
- •Класифікація форм і методів продажу товарів
- •Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •Методи активізації продажу товарів
- •Позамагазинні форми продажу товарів
- •Організація дрібнороздрібної торгівлі
- •Торгівля на ярмарках та базарах
- •Посилкова торгівля
- •Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- •Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- •Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- •Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- •Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- •3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- •Особливі форми продажу товарів
- •3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- •3.6.2. Продаж товарів у кредит
- •3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- •3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- •3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- •Організація торгівлі на ринках
- •3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- •3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- •3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- •3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- •Система послуг у роздрібній торгівлі
- •3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- •3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- •3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- •3.8.4. Стандарти обслуговування
- •3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- •3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- •3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- •3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- •3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- •3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- •3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- •3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- •3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- •3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- •3.10.5. Професійна етика продавця
- •4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- •4.1. Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •Ефективність комерційної діяльності
- •4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- •Система показників соціально-економічної ефективності
- •4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- •4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- •4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •Зони ризику
- •Методи аналізу ризиків
- •4.2.3. Зниження ризиків
- •Алфавітний словопокажчик
- •Література
1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
ПРОЧИТАВШИ ЦЮ ГЛАВУ, ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
що на ринку товарів та послуг функціонує широке різноманіття суб'єктів комерційної діяльності;
яке місце займають фізичні і юридичні особи на ринку товарів та послуг;
у яких секторах ринку розташовані прості і складні організаційно-правові форми;
як взаємодіють різні види суб'єктів на ринку товарів та послуг;
яка динаміка розвитку суб'єктів ринку.
1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
Суб'єктами комерційної діяльності відповідно до чинного законодавства України можуть бути фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи - громадяни України або інших держав здійснюють комерційну діяльність за таких вимог:
вони повинні бути правоздатними та дієздатними;
не мати заборон або обмежень на заняття комерційною діяльністю у зв'язку зі своїм службовим становищем і з інших причин. Це стосується військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю та ін.;
бути зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.
Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець зі створенням юридичної особи і без створення юридичної особи. Як правило, підприємці не створюють юридичну особу, а виступають як приватні підприємці. У такому випадку для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує оплату за державну реєстрацію. Орган державної реєстрації вносить відповідні дані в Реєстр суб'єктів підприємницької діяльності і видає свідоцтво про державну реєстрацію, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.
Підприємець, який створює юридичну особу, подає установчі документи - статут, реєстраційну картку встановленого зразка, квитанцію про оплату реєстрації.
Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов'язання.
Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові і немайнові права. Господарюючий суб'єкт набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.
Багатоукладна економіка створює умови для організації юридичних осіб різноманітних організаційно-правових форм, які можна поділити на прості і складні.
До простих організаційно-правових форм можна віднести:
Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює комерційну діяльність. Залежно від форми власності підприємства можуть бути індивідуальні, сімейні, приватні, колективні, унітарні, дочірні, спільні. Торговельне підприємство може бути віднесено до категорії малих, якщо чисельність працюючих не перевищує 15 чоловік для роздрібних і до 25 чоловік для оптових підприємств.
Господарське товариство (або партнерське товариство) - це господарюючі суб'єкти, юридичні особи, створені на засадах угоди юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання майна, капіталу для здійснення комерційної діяльності. Кожний партнер є членом товариства і несе відповідальність у межах внесеного ним вкладу. Це не стосується командитних та товариств з додатковою відповідальністю. До господарських товариств, що діють на принципах партнерства, можна віднести: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство.
Акціонерне товариство - має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Засновниками і акціонерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи. Всі вони несуть майнову відповідальність у межах внесеного вкладу. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкриті (ВАТ) і закриті (ЗАТ). Якщо у ВАТ акції розповсюджуються шляхом вільної купівлі-продажу на біржах, то ЗАТ не мають права їх публічного продажу, а і розповсюджуються між засновниками.
Кооператив це автономна асоціація осіб, які добровільно об'єдналися з метою задоволення своїх економічних, соціальних і культурних потреб за допомогою підприємства, що перебуває у спільному7 володінні і управляється демократично. Членами кооперативу, як правило, виступають фізичні особи. Вони вносять обов'язкові внески, а за бажанням - і додаткові. Принцип "один член-пайовик - один голос" відрізняють кооперативи від інших організаційно-правових форм, де "голос" визначає розмір капіталу.
Підприємства, товариства, кооперативи мають право об'єднати свою комерційну діяльність у межах більш складних формувань: корпорацій, консорціумів, концернів. При цьому члени об'єднань зберігають юридичну самостійність. Більшість об'єднань діють на основі статуту. Вони визнані юридичними особами. У сфері комерційної діяльності функціонують такі об'єднання:
асоціація - це договірне об'єднання учасників з метою координації комерційної діяльності. Асоціація діє на основі Положення і не має права втручання у комерційну діяльність будь-якого учасника;
корпорація - також відноситься до договірного об'єднання. Але на відміну від асоціації її учасники делегують окремі повноваження
управлінню корпорацією для централізованого регулювання діяльності кожного учасника;
консорціум - створюється як тимчасове статутне формування для вирішення крупномасштабної проблеми. До консорціуму залучається промисловий, банківський і торговий капітал. Учасниками консорціуму виступають юридичні особи;
концерн - належить до жорстких об'єднань підприємств промисловості, торгівлі, транспорту, банків на основі повної фінансової залежності від головного підприємства і централізації ресурсів;
спілка кооперативів - це добровільне об'єднання споживчих товариств, виробничих, сервісних кооперативів у спілки за територіально-галузевим принципом. Для спілок характерно об'єднання кооперативів одного профілю. Спілки бувають районні, міжрайонні, обласні, всеукраїнські. Спілки керуються у своїй діяльності тим же кооперативним принципом, що і кооперативи.
У світовій практиці відомі також інші складні форми - трести, синдикати, холдингові компанії, фінансово-промислові групи, але у сфері комерційної діяльності в Україні вони зустрічаються дуже рідко.
Наведена класифікація організаційно-правових форм має суттєве значення для аналізу правового становища контрагентів на ринку товарів і послуг.
Юридичні особи, наприклад, виступають в цивільному і комерційному оборотах, як самостійні суб'єкти права. Що стосується філій, представництв, деяких видів господарських асоціацій, то вони цим статусом не володіють, оскільки не є юридичними особами. Такі юридичні особи, як товариства з додатковою відповідальністю та командитні товариства несуть майнову відповідальність у повному обсязі. Інші види - тільки в межах внесених їхніми учасниками вкладів.
Корпоративні структури мають можливість формувати фінансові ресурси за рахунок емісії акцій, облігацій. Відповідно більш стабільною в них є стратегія розвитку, конкурентна спроможність. У той же час такі організаційно-правові форми менш оперативні в динамічних ринкових ситуаціях.
Кооперативні форми соціальне справедливі, демократичні, але в комерційній сфері пріоритетними виступають інші цінності: доходи, прибутки, дивіденди, які не характерні для них, тому комерційна діяльність в кооперативах обмежена.
Отже, кожна організаційно-правова форма має свої плюси і мінуси, тому в практичній діяльності їх слід кваліфіковано використовувати для досягнення комерційного успіху і послаблення позицій конкурента.
Правове становище суб'єктів комерційної діяльності характеризує важливий, але тільки один аспект їх розвитку і функціонування. Другим не менш важливим аспектом може бути виявлений через їх аналіз за видами комерційної діяльності, тобто скрізь призму функціональної діяльності.
Суб'єкти комерційної діяльності за видами відрізняються залежно від змфсту комерційної діяльності, характеру комерційних операцій, сфери функціонування.
Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характерними є так суб'єкти:
магазин - це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізу товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характери наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень.
Магазин - це узагальнене поняття. Воно розповсюджується на більшість типів роздрібних підприємств торговельні центри, універмаги, спеціалізовані підприємства, дрібнооптові підприємства.
За своїм правовим статусом магазин може бути юридичною або неюридичною особою. Організаційно-правова форма магазину не обмежується, але найбільш розповсюдженими є підприємство, товариство обмеженою відповідальністю, філія і дочірнє підприємство.
Магазин займає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі. Всіх типів і видів магазинів нараховується 87 тис. од. їх частка в загальній кількості господарюючих суб'єктів цієї сфери становить 65%;
аптека - це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікув льних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміще ня і має торговельний зал для покупців, а також інші приміщення функі опального призначення. Як і магазини, аптеки можуть мати різний прав вий статус і правове положення;
підприємство громадського харчування - включає їдальні, кафе, закусочні, бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Всі вони займають окремі приміщення або споруди, які мають, як правило, зал, об'єднаний столиками та стільцями, а також виробничі та підсобні приміщення.
Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами. Кількість підприємств громадського харчування за останні ро стабілізувалася і зараз їх є близько 34-35 тис. од., що становить 25% загальної кількості суб'єктів у сфері роздрібної торгівлі;
підприємство побутового обслуговування -- включає стаціонарні центри, салони, майстерні, цехи, які займають окрему спорду або приміщення і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають послуги населенню, пов'язані з ремонтом предметів особистого споживання та домашнього вжитку. Інші види послуг, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності в Україні, не належать до сфери комерційного бізнесу.
Особливий інтерес у сфері роздрібної торгівлі являє такий суб''єкт як ринок. Ринок - це підприємство сфери торгівлі, яке виконує фуні надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів за вільними цінами. Основними продавцями на ринку є фізичні особи - підприємці і не підприємці, а купцями - населення.
Залежно від асортименту товарів ринки діляться на продовольчі, речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані.
За статусом ринки в Україні бувають формальні і неформальні (не-зареєстровані). Формальні ринки є юридичними особами.
Кількість ринків прискорено зростає - приблизно 200-250 од. на рік. Нині у сфері роздрібної торгівлі функціонує 2320 ринків. З них близько половини належать до споживчої кооперації.
У сфері оптової торгівлі типовими є такі суб'єкти:
Оптова база - майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на оптово-збутові, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, вихідні, перевалочні тощо.
Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази -акціонерне товариство або спільне підприємство (в системі споживчої кооперації).
Оптові бази не відіграють нині провідну роль на оптовому ринку товарів та послуг, їх частка в забезпеченні роздрібного товарообігу залишається надзвичайно низькою - 9-10%. При цьому слід підкреслити, що їх кількість за останні роки не зменшилася. Нині функціонує не менше 1450 оптових баз.
Товарні склади, склади-холодильники дрібнооптових фірм - це спеціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і формування асортименту товарів. Ця мережа значною мірою не легалізована. По суті, вона відіграє провідну роль в оптово-складському і транзитному обороті. Організаційно-правовий статус дрібнооптових фірм різноманітний, але переважають товариства з обмеженою відповідальністю.
Оптові продовольчі ринки являють собою структуризовані організаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація оптових партій сільськогосподарської продукції і продуктів їх переробки. За товарним профілем оптові продовольчі ринки можуть бути поділені на ринки худоби і м'яса та м'ясопродуктів; масла, жирів та молокопродуктів; овочів, плодів та продуктів їх переробки; зерна і хлібопродуктів; цукру і кондитерських виробів, технічних культур.
В територіальному плані ринки діляться на: сільські, міські, районні і міжрегіональні. Організаційно-правовою формою ринку, як правило, є акціонерне товариство або господарське товариство.
В Україні процес створення оптових продовольчих ринків тільки розпочався.
Оптово-роздрібні підприємства займають окрему споруду, до якої входять торговельні, складські та допоміжні приміщення. Таке підприємство багатофункціональне. Воно здійснює оптову і роздрібну торгівлю товарами легкої промисловості, культтоварами, меблями, будматеріалами. Характерним представником такого підприємства є магазин-склад з купівлі-продажу палива, будматеріалів, лісоматеріалів, габаритних товарів. В організаційно-правовому плані такі підприємства набувають форми господарського товариства або кооперативного підприємства.
У сфері комерційного посередництва господарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх коло прискорено розширюється, охоплюючи біржі, аукціони, дистриб'юторів, брокерські фірми, консигнаторів, лізингові компанії та інші.
Біржа - особливий вид організаційно оформленого і регулярно функціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40-45 видами біржових товарів або цінними паперами. Головне завдання біржі - створення умов для торговельно-посередницької діяльності. Біржі діляться на фондові, товарні і товарно-сировинні. Товарна спеціалізація бірж досить глибока. В цьому плані розрізняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінного металу, какао-кофе, нафти та інші.
В Україні функціонує 365 бірж, з них - лише 10-15% вузько-спеціалізовані. Біржовий оборот становить 6,0-6,5 млрд. грн. в рік, правда, переважають (2/3) валютні операції.
Основна частина вітчизняних бірж є акціонерними товариствами.
Брокерські фірми - це суб'єкт ринку, провідною функцією якого є зведення контрагентів. Біржові брокери виступають продавцями і покупцями. Але в обох випадках брокери виконують разове доручення і діють від імені і за рахунок замовника. Вони виконують лише фактичні, а не юридичні дії.
Аукціони - це спеціально організовані ринки, які періодично діють у загальновизнаних світових торговельних центрах. На аукціонах здійснюється привселюдний продаж аукціонних товарів за принципом: власником товару стає той, хто пропонує найвищу ціну.
В Україні аукціонний продаж практикується надзвичайно обмежено: нерухомість, худоба.
Дистриб'ютори - це суб'єкти оптового ринку (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які володіють винятковим правом купівлі-продажу товару конкретної фірми. Дистриб'ютори здійснюють угоди від свого імені і за свій рахунок. В Україні дистриб'ютори представляють товари та інтереси, головним чином зарубіжних фірм.
Агентські фірми виступають як незалежні суб'єкти на ринку товарів і послуг. Вони від імені і за рахунок замовника здійснюють посередництво під час укладання угод, або самі укладають угоди, виконуючи при цьому як фактичні, так і юридичні дії. Комерційні (торговельні) агенти співробітничають з принципалами на договірній основі.
Стопісти - це фірми в країні імпортера, які здійснюють експертно-імпортні операції на основі спеціального договору консигнаційного складу.
Фектори - торговельні посередники, які виконують від імені експортера операції: експортні, кредитні, страхові.
Лізингові фірми - це суб'єкт ринку, основна діяльність якого здавання в довгострокову оренду з викупом (фінансовий лізинг) машин, обладнання, транспортних засобів, комп'ютерної техніки. Лізингові фірми бувають універсальними і спеціалізованими.
Загальна класифікація суб'єктів комерційної діяльності наведена в табл. 1.4.1.
Ознаки |
Види, типи суб'єктів |
Юридичний статус |
Юридична особа. Неюридична особа Фізична особа-підприємець |
Організаційно-правова форма |
Прості: підприємства, товариства, кооперативи Складні: асоціації, спілки, корпорації, концерни, холдинги, транснаціональні компанії |
Форма власності |
Державна, колективна, приватна, змішана |
Призначення (функції)
|
У сфері роздрібної торгівлі: магазини, аптеки, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування населення |
У сфері оптової торгівлі: оптові бази, оптово-роздрібні підприємства, дистриб'ютори, оптові продовольчі ринки |
|
У сфері торговельного посередництва: біржі, аукціони, агентські фірми, консигнатори, брокерські контори, стопісти, фектори, лізингові компанії |
|
Правове становище |
Резиденти, нерезиденти |
Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суо єкти комерційної діяльності поділяються на види і типи, характерні для всіх трьох функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової і посередництва.
Суб'єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансформуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища.
В той же час лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб'єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб'ютори у системі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи, транснаціональні торговельні компанії та інші. В українській економіці ці формування тільки починають свій розвиток.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?
Які суб'єкти здійснюють комерційну діяльність?
Які вимоги ставляться до суб'єктів - фізичних осіб?
Які характерні особливості юридичних осіб?
Як класифікуються суб'єкти за ознакою-організаційно-правова форма?
Які характерні суб'єкти на оптовому ринку?
Які суб'єкти здійснюють торговельно-посередницьку діяльність?
Які суб'єкти комерційної діяльності функціонують у сфері роздрібної торгівлі?