81. Поняття суспільної свідомості, її структура.

Су­с­пі­ль­на сві­до­мість роз­ви­ва­єть­ся че­рез сві­до­мість окре­мих лю­дей, бу­ду­чи ли­ше від­но­с­но не­за­ле­ж­ною від остан­ньо­ї. Су­с­пі­ль­на сві­до­мість - це ві­до­бра­жен­ня су­с­пі­ль­но­го бут­тя, ви­ра­же­не в мо­ві, в на­у­ці і фі­ло­со­фії, в тво­рах ми­с­те­ц­т­ва, в по­лі­тич­ній, пра­во­вій і управ­лін­сь­кій іде­о­ло­гії, в ре­лі­гії і мі­фах, в на­род­ній му­д­ро­с­ті, в со­ці­а­ль­них но­р­мах і пе­ре­ко­нан­нях кла­сів, со­ці­а­ль­них груп, люд­с­т­ва в ці­ло­му. Су­с­пі­ль­на сві­до­мість має скла­д­ну стру­к­ту­ру і рі­з­ні рі­в­ні, по­чи­на­ю­чи від повся­к­ден­ної ма­со­вої сві­до­мо­с­ті і за­кін­чу­ю­чи ви­щи­ми фо­р­ма­ми те­о­ре­ти­ч­но­го ми­с­лен­ня. Су­с­пі­ль­на сві­до­мість як на­до­со­бо­вий фе­но­мен має скла­д­ну, ба­га­то­рі­в­не­ву стру­к­ту­ру. В лі­те­ра­ту­рі при­йн­я­то су­с­пі­ль­ну сві­до­мість по­ді­ля­ти умо­в­но у „ве­р­ти­ка­ль­но­му" ра­ку­р­сі на рі­в­ні, а в го­ри­зо­н­та­ль­но­му - на фо­р­ми. В су­с­пі­ль­ній сві­до­мо­с­ті ви­ді­ля­ють та­кі рі­в­ні: по­всяк­ден­но-­пра­к­ти­ч­ний і те­о­ре­ти­ч­ний. По­всяк­ден­но-­пра­к­ти­ч­ний рі­вень - це жит­тє­во-­пра­к­ти­ч­не, не­си­с­те­ма­ти­зо­ва­не і ра­зом з тим ці­лі­с­не жит­тє­ро­зу­мін­ня. Те­о­ре­ти­ч­на сві­до­мість - це склад ідей, які під­да­лись тво­р­чій об­ро­б­ці і ра­ці­о­на­ль­ній си­с­те­ма­ти­за­ції, або в кон­к­ре­т­них на­у­ках, або в ми­с­те­ц­т­ві, або в фі­ло­со­фії, в со­ці­а­ль­ній по­лі­ти­ці, ети­ч­них і ін­ших до­к­т­ри­нах.

По­лі­тич­на сві­до­мість є ві­до­бра­жен­ням ви­ро­б­ни­чо-­еко­но­мі­ч­них і су­с­пі­ль­них від­но­син со­ці­а­ль­них груп, про­ша­р­ків, кла­сів у їх су­ку­п­но­му від­но­шен­ні до дер­жа­в­ної вла­ди. Пра­во­ва сві­до­мість є та­кою фо­р­мою су­с­пі­ль­ної сві­до­мо­с­ті, в якій ви­ра­жа­єть­ся знан­ня і оці­н­ка при­йн­я­тих в да­но­му су­с­пі­ль­с­т­ві юри­ди­ч­них за­ко­нів, но­р­ма­ти­вів, со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­на ді­я­ль­ність су­б'єк­тів, пра­ва ін­ди­ві­да, під­при­єм­с­т­ва, тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, ор­га­ні­за­ції, чи­но­в­ни­ків і т.д. Мо­ра­ль­на сві­до­мість - ос­но­в­на цін­ні­с­на фо­р­ма су­с­пі­ль­ної сві­до­мо­с­ті, в якій ві­до­бра­же­но за­га­ль­но­прий­ня­ті но­р­ма­ти­ви і оці­н­ки люд­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті. В ес­те­ти­ч­ній сві­до­мо­с­ті пред­ста­в­ле­на чут­тє­ва ви­ра­з­ність вну­т­рі­ш­ньо­го жит­тя пред­ме­ту, що від­би­ла на со­бі про­цес опре­д­ме­чу­ван­ня люд­сь­кої сут­но­с­ті та оду­хо­т­во­рен­ня при­ро­д­но­го сві­ту, який сприй­ма­єть­ся і пе­ре­жи­ва­єть­ся лю­ди­ною як са­мо­стій­на жит­тє­ва цін­ність. Ре­лі­гій­на сві­до­мість є та­кою фо­р­мою су­с­пі­ль­ної сві­до­мо­с­ті, змі­с­том якої є пра­г­нен­ня лю­ди­ни і су­с­пі­ль­с­т­ва до без­по­се­ре­д­ньо­го зв'я­з­ку з Аб­со­лю­том, Бо­гом, бо­га­ми, суб­ста­н­ці­єю, го­ло­вною свя­ти­нею, пра­г­нен­ня до са­к­ра­ль­но­го. Ан­ти­под ре­лі­гій­ної сві­до­мо­с­ті - ате­ї­с­ти­ч­на сві­до­мість, змі­с­том якої є об­ґру­н­ту­ван­ня без­бож­жя та не­ві­ра у іс­ну­ван­ня над­при­ро­д­но­го, над­сві­то­вих сил, ви­щої іс­то­ти, Бо­га. На­у­ко­ва сві­до­мість - в її ос­но­ві ле­жить по­нят­тя, а та­кож опи­сан­ня і по­яс­нен­ня фе­но­ме­на на­у­ки, як фо­р­ми люд­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті. Фі­ло­соф­сь­ка сві­до­мість - спо­сіб по­бу­до­ви ка­р­тин сві­ту, які фі­к­су­ють по­ло­жен­ня лю­ди­ни в сві­ті, а та­кож спо­сіб про­бле­ма­ти­за­ції цих ка­р­тин, оде­р­жан­ня ін­стру­ме­н­тів по­яс­нен­ня люд­сь­ких пе­р­с­пе­к­тив.