68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.

Великий український вчений, мислитель в галузі соціології, етнографії, літератури. Відіграв велику роль в духовній історії України. Світогляд його формувався під впливом Шевченка, соціалістів-утопістів, західних мислителів, але не марксистів. За­сіб до­ся­г­нен­ня сво­бо­ди і спра­ве­д­ли­во­с­ті по­ля­гає, за Дра­го­ма­но­вим, у по­ши­рен­ні про­сві­ти, по­сту­по­вій змі­ні со­ці­а­ль­них і по­лі­тич­них ін­сти­ту­цій. До по­лі­тич­них ре­во­лю­цій, бу­н­тів він ста­ви­в­ся не­га­ти­в­но. Та­кож не­га­ти­в­но він ста­ви­в­ся до ре­лі­гії; ре­лі­гія і на­у­ка, ві­ра і знан­ня для ньо­го є не­при­ми­рен­ни­ми про­ти­ле­ж­но­с­тя­ми. Дра­го­ма­нов ви­зна­вав єди­но на­дій­ним на­у­ко­вим спо­со­бом пі­знан­ня де­те­р­мі­нізм. Роз­ви­ва­ю­чи ідеї фра­н­цу­зь­ко­го те­о­ре­ти­ка ана­р­хі­з­му П'є­ра Жо­зе­фа Пру­до­на і ан­г­лій­сь­ких лі­бе­ра­лів, Дра­го­ма­нов об­ґру­н­ту­вав не­об­хід­ність ство­рен­ня ана­р­хі­ч­но­го ла­ду як су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­но­го іде­а­лу, "без­на­ча­ль­с­т­ва". "Без­на­ча­ль­с­т­во" - це кон­гло­ме­рат до­б­ро­ві­ль­них асо­ці­а­цій га­р­мо­ній­но роз­ви­ну­тих осо­би­с­то­с­тей, в яких еле­ме­н­ти при­му­су та іє­ра­р­хі­ч­но­го під­по­ряд­ку­ван­ня у су­с­пі­ль­но­му жит­ті вкрай об­ме­же­ні. На цьо­му іде­а­лі ґру­н­ту­єть­ся йо­го кон­це­п­ція гро­ма­дів­сь­ко­го со­ці­а­лі­з­му. Вона була протилежна ідеї Леніна про централізацію. Ленін називає його націоналістичним міщанином. Федералізм Драгоманова – не сепаратизм (відділення), він виступає за автономію кожного слов’янського народу, в тому числі України, але разом з тим у федерації. Видавав журнал “Громада”. Гро­ма­да є са­мо­стій­ною со­ці­а­ль­ною оди­ни­цею, у якій най­кра­щим чи­ном здій­с­ню­ють­ся зді­б­но­с­ті, по­тре­би, ін­те­ре­си ко­ж­но­го чле­на гро­ма­ди. Гро­ма­дів­сь­кий со­ці­а­лізм Дра­го­ма­но­ва, та­ким чи­ном, ба­зу­єть­ся на ви­знан­ні ін­ди­ві­да як ато­ма усіх со­ці­у­мів, фу­н­да­ме­н­том со­ці­а­ль­но­го і між­на­ро­д­но­го уст­ро­ю. Цей фу­н­да­мент скла­да­ють та­кож і гро­ма­ди як своє­рі­д­ні со­ці­а­ль­ні мо­ле­ку­ли, що ство­рю­ють ма­к­ро­ті­ло люд­с­т­ва. Метою свого життя вважав боротьбу за права і свободу людини. Його критикували і більшовики, і націоналісти. Був прихильником немарксистського соціалізму.

Творчість Драгоманова справила великий вплив на Франка, Українку, Павлика. Драгоманова вигнали за межі України. Доживав у Софії, де працював професором Софійського університету. Одна з вулиць Софії носить ім’я Драгоманова.

69. Світогляд Гоголя.

Вважав своїм найвидатнішим твором “Вибрані місця з листування з друзями”. Останні слова, які він написав: “Будьте не мертвими душами, а живими.” Суть свого життя вбачав у пізнанні душі людини. “Заглянь в душу людини – ось де людина, сам Бог вклав у мене здатність бачити і розуміти душу людини.” Бог у нього – творець всього прекрасного. Вважав, що суспільство поліпшиться тільки тоді, коли кожна людина почне з себе, а всяка суспільна революція не принесе нічого, крім лиха і горя. Всі були незадоволені Гоголем, особливо його твором “Мертві душі”, оскільки мертві душі – це душі живих людей. В творі немає жодного позитивного образу, зображені лише виродки у вигляді собакевичів і ноздрьових. Белінський часто накидається на Гоголя. Головним звинуваченням на адресу Гоголя було те, що він любить Україну і ненавидить Росію. Гоголь закликав, щоб у слов’ян була одна мова. Гоголя проголосили основоположником російської реалістичної літератури, без нього не було б ні Толстого, ні Достоєвського.