2. Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності

Для укладання договору страхування страхувальник по­дає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страхо­виком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Заява повинна містити виражений характер волевияв­лення страхувальника до укладення договору. У ній необхідно за­значити всі суттєві особливості ризику, який передбачається стра­хувати. Подану заяву страховик може прийняти або відхилити залежно від змісту інформації, наведеної в ній.

При укладанні договору страхування страховик має право за­просити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) та ін­ші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ри­зику.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим сві­доцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового догово­ру і містить усі його істотні умови.

Довідково. Страховий поліс — документ встановленого зразка, що видається страховиком страхувальникові, посвідчує укладений договір страхування та містить основні його умови (рис. 2.1).

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного

страхуван-

сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписа­ними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що ви­ражає намір укласти договір страхування, такий договір може бу­ти укладений шляхом надіслання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страху­вальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов ня [4].

Найменування суб'єктів договору страхування

Визначення інтересу страхування

Перелік страхових випадків

Страховий поліс

Розмір страхової суми

Розмір страхової премії

Початок та кінець страхування

Строк виплати страхового відшкодування та відповідальність страховика за порушення строку

Рис. 2.1. Принципова структура страхового полісу

Важливо. Договір страхування укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору страху­вання такий договір є нікчемним [3].

Страхувальник має право укласти зі страховиком договір на ко­ристь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхо­ву виплату в разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право під час укладення договору страху­вання призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до на­стання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Довідково. Вигодонабувач — фізична або юридична особа, що визначена в договорі страхування як одержувач страхового відшкодування у випадку настання страхової події [36].

Договір страхування належить до реальних договорів. Ця обста­вина пояснюється тим, що він набуде чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не вста­новлено договором. За безготівкової форми розрахунку договір на­буває чинності з нуля годин доби, у яку страховий платіж (або перша його частина) надійшов на рахунок компанії. За розрахунку готів­кою — з нуля годин доби, у яку сплачено страховий платіж (або йо­го першу частину). Під час відновлення договору до закінчення строку попереднього договору — з моменту закінчення його дії.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страхування, мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відпо­відно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок ва­лютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавст­ва України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка визначена договором, якщо інше не передбачено законодавством України.

Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових ве­личинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виконання цих зобов'язань.

Таким чином, договір страхування є юридичним фактом, із яким норми права пов'язують виникнення страхових правовідносин. Крім того, він виступає регулятором поведінки сторін у цих правовідноси­нах, який безпосередньо визначає права та обов'язки його учасників.