2. Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско

Права та обов'язки сторін, які визначаються договором, мають загальноприйнятий характер з урахуванням особливостей предмета страхування та страхових ризиків. Зупинимось докладні­ше на діях страхувальника при настанні страхового випадку.

Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити компетентні ор­гани. Не проводити ніяких ремонтних робіт з пошкодженим транспо­ртним засобом без попереднього його огляду представником страхо­вика, крім тих, які зумовлені необхідністю продовження безпечного руху. Для здійснення ремонту страхувальник повинен отримати письмову згоду страховика. Протягом 24-х годин, не враховуючи ви­хідні та святкові дні, після настання страхового випадку чи надхо­дження інформації про нього, письмово повідомити страховика. Здій­снити всі можливі заходи для врятування транспортного засобу, усунення причин, які сприяють виникненню додаткових збитків, а також забезпечити право на регресний позов до винної сторони.

Крім того, страхувальник повинен надати страховикові можли­вість провести огляд і обстеження пошкодженого застрахованого транспортного засобу для визначення причин та розмірів збитків. Надати необхідні документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків і документи, що підтверджу­ють оплату витрат з рятування транспортного засобу. За згодою сторін (або за вимогою однієї зі сторін) після настання страхового випадку розмір збитку може бути встановлений експертами. Екс­пертиза може також проводитися для встановлення фактичних причин настання страхового випадку та визначення законності отримання страхового відшкодування страхувальником. Експерти­за проводиться за рахунок сторони, що вимагала її проведення.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, виключаючи втрачену вигоду, витрати на оре­нду чи наймання транспортного засобу, моральну шкоду тощо.

Розмір збитку визначається:

1. при повному або конструктивному знищенні автотранспорт­ного засобу — у розмірі його дійсної вартості з договором страху­вання за вирахуванням вартості вузлів, деталей та устаткування, що придатні для подальшого використання або реалізації;

2. при пошкодженні автотранспортного засобу чи додаткового обладнання — у розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з кошторисом-розрахунком, який складено експертом страховика та погоджено зі страхувальником.

Витрати на відновлення включають:

1. витрати на матеріали і запасні частини, що необхідні для ре­монту, за цінами на дату страхового випадку за вирахуванням зно­су частин, вузлів, агрегатів та деталей, які замінюються в процесі відновлення (ремонту);

2. витрати на оплату ремонтних робіт за тарифами на дату на­стання страхового випадку.

Не зараховують до суми збитку вартість ремонту та технічного обслуговування автотранспортного засобу, що не викликані настан­ням страхового випадку; вартість робіт, що пов'язані з переоблад­нанням автотранспортного засобу, ремонтом або заміною окремих його частин, деталей і приладдя внаслідок їхнього зносу, технічного браку, поломки тощо; вартість заміни замість ремонту тих чи інших вузлів та агрегатів через відсутність у ремонтних підприємствах не­обхідних запасних частин і деталей для ремонту цих вузлів та агре­гатів; втрати експлуатаційних якостей, товарної вартості автотранс­портного засобу; суми, які перевищують ціни на запасні частини до автотранспортних засобів, запропоновані страховиком та/або спеціа­лізованою сервісною станцією, якщо страхувальник відмовився від таких послуг і придбає запасні частини за вищими цінами.

Відшкодування збитків здійснюється за вирахуванням амортизацій­ного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей та приладдя.

При визначенні суми страхового відшкодування враховуються страхова сума, різниця між страховою сумою і зазначеною у заяві на страхування вартістю автотранспортного засобу та франшиза.

Якщо майно було прийнято на страхування у зазначеній частці (%) від повної його вартості, то страховик здійснює виплату стра­хового відшкодування за системою пропорційної відповідальності. Остаточний розмір страхового відшкодування визначається за ви­рахуванням франшизи.

Документи, які необхідно подати для отримання страхового відшкодування:

1. заява про виплату страхового відшкодування;

2. договір страхування;

3. страховий акт;

4. довідка дорожньо-патрульної служби про ДТП із зазначен­ням прізвища особи (осіб), яка постраждали при цьому та особи (осіб), яка винна в скоєнні ДТП та витяг із протоколу про обстави­ни ДТП (рішення);

5. необхідна кількість фотокарток пошкодженого транспортно­го засобу (їх надання є обов'язковим, коли страховий випадок і ре­монт автотранспортного засобу відбулися за межами України);

6. довідка сейсмологічної служби про стихійне лихо;

7. довідка слідчих органів про викрадення;

8. документ, що засвідчує правонаступництво особи, яка зверну­лася за страховим відшкодуванням (у разі смерті страхувальника);

9. свідоцтво про смерть (завірену копію) у разі смерті страхува­льника;

10) акт товарознавчої експертизи про розмір збитків чи рахунок сервісного центру про розмір необхідних затрат на відновлення.

У разі необхідності перелік може бути доповнений іншими до­кументами. Вибір сервісної станції страхувальник повинен узгоди­ти зі страховиком, в іншому випадку страховик має право перегля­нути розмір страхового відшкодування.

Страхове відшкодування виплачується протягом трьох робочих днів після прийняття страховиком відповідного рішення. Днем виплати вва­жається день списання коштів з розрахункового рахунку страховика.

Договір страхування, за яким виплачено страхове відшкодуван­ня, зберігає силу до закінчення терміну страхування. При цьому страхова сума складає різницю між початковою страховою сумою і виплаченим страховим відшкодуванням.

Договір, за яким страхове відшкодування виплачено в розмірі страхової суми, припиняє свою дію.