2. Зміст страхового захисту майнових інтересів кредиторів

Зміст страхового захисту майнових інтересів кредитрів розкриємо на прикладі розгляду страхування фінансових кредитів, страхування товарних кредитів, страхування споживчих кредитів, страхування кредитів, виданих під заставу.

2.1. Страхування фінансових кредитів

Страхувальником може бути банк, кредитна спілка чи інша небанківська кредитно-фінансова установа.

Довідково. Фінансовий кредит — кредит, за яким кошти передаються небанківською фінансово-кредитною установою в позичку юридичній особі або фізичній особі для цільового викорис­тання на певний термін та під процент.

Страховому захисту піддягають майнові інтереси кредитора, пов'язані з матеріальними збитками, завданими внаслідок невиконан­ня (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, пе­редбачених кредитним договором між позичальником і кредитором.

Страховиком покривається ризик неповернення кредитів, пов'я­заний з невиконанням (неналежним виконанням) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором.

Страховим випадком є збитки страхувальника в результаті не­виконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов'я­зків, передбачених кредитним договором, а саме: неповернення (або часткове повернення) позичальником кредиту у встановлені кредитним договором терміни та/або невиплата ним у повному об­сязі у встановлені терміни процентів, невиконання інших обов'я­зків передбачених кредитним договором.

Страховий тариф при страхуванні кредиту визначається з урахуванням характеру кредиту, діяльності позичальника, мети ви­користання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника, які можуть стати забезпе­ченням прав регресних вимог страховика в разі настання страхово­го випадку та інших суттєвих факторів у кожному конкретному ви­падку.

Страхова оцінка визначається із суми кредиту та відсотків за користування ним, які наведено в кредитному договорі.

Межа відповідальності страховика становить від 50 до 100 % суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених договором кредитування.

Важливо. Таким чином страхова сума буде визначатись як добуток страхової оцінки і обсягу відповідальності страховика, установленого договором страхування.

Під час укладання договору страхування страхова компанія ви­значає ступінь ризику, кредитоспроможність та фінансову стабіль­ність позичальника.

Інформаційним забезпеченням визначення ступеня страхового ризику є:

1. копія свідоцтва про реєстрацію страхувальника;

2. копія статуту;

3. баланс підприємства (форма 1), звіт про фінансові результати (форма 2); звіт про рух грошових коштів на останню звітну дату (форма № 3);

4. копія кредитного договору;

5. техніко-економічне обґрунтування заходів, що кредитуються;

6. довідка про залишки коштів на розрахунковому рахунку по­зичальника;

7. договори, контракти, рахунки, накладні, що характеризують планове використання кредитних коштів;

8. договори купівлі-продажу або інші документи, які є підста­вою для надання кредиту;

6. контракт на постачання та реалізацію продукції;

10. графік погашення кредиту;

11. документ, що засвідчує зобов'язання за заставою;

10. акт аудиторської перевірки фінансового стану страхуваль­ника.

Для визначення кредитоспроможності та фінансової ста­більності позичальника страхова компанія вивчає копію свідоц­тва про реєстрацію позичальника; баланс і звіт про фінансові ре­зультати, декларацію про прибуток позичальника (юридичної особи) на останню звітну дату; розшифровки кредиторської та де­біторської заборгованості на останню звітну дату; опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна, яке є власністю пози­чальника і яке може бути використане для забезпечення права ре-гресних вимог страховика в разі настання страхового випадку, пе­редбаченого договором страхування, та виплати страховиком суми страхового відшкодування; інші документи, зазначені в до­говорі страхування.

У разі пролонгації страхувальником кредитного договору від­повідальність страховика на термін пролонгації настає після укладення додаткової угоди до діючого договору страхування. Страховий платіж вираховується так, як при укладанні діючого договору.

Урегулювання питань щодо заподіяних збитків відбувається в порядку, визначеному договором страхування. Для отримання страхового відшкодування страхувальник надає страховику письмову заяву на виплату страхового відшкодування; офіційні документи, що підтверджують неповернення кредиту і/або від­сотків з кредиту; оригінал договору страхування (страхового свідоцтва); акт несплати позичальником кредиту та/або відсотків з нього страхувальнику; нотаріально завірену копію або оригі­нал кредитного договору; акти аудиторських перевірок фінансо­вого стану позичальника після факту несплати кредиту та/або відсотків з нього страхувальнику; довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку позичальника; копію рішення суду, яке стосується цього страхового випадку; інші документи, за­значені в договорі страхування.