2.2. Страхування комерційних (товарних) кредитів

У процесі товарообігу доволі часто виникає ситуація, коли покупець з різних причин не може відразу розрахуватися з по­стачальником. У цьому випадку постає необхідність у відстрочці платежу — комерційному кредиті.

Довідково. Комерційний кредит — короткостроковий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари (виконані роботи чи надані послуги). Як правило, оформляється перека-I зним векселем.

За кордоном такий кредит називають також товарним, торговим або внутрішнім кредитом, адже, на відміну від експортних креди­тів, предметом яких є надання відстрочки платежу іноземним фір­мам, ідеться про кредити всередині країни.

Головною метою страхування кредиту внутрішньої торгівлі є відновлення у встановлений термін більшої частини діючого капі­талу, втраченого власником у випадку, коли клієнт, якому достав­лені товари або надані послуги в кредит, не може оплатити їх через свою неплатоспроможність.

Страхування товарних кредитів належить до делькредерної гру­пи кредитного страхування.

Страховим захистом покривається, як правило, весь товаро­обіг підприємства протягом року. Страхова сума встановлюється в межах його вартості.

Страхування товарного кредиту у світі як надійного засобу за­хисту власників капіталу від непередбачених безнадійних боргів та як засобу, що дозволяє уникнути цих утрат, зробивши завчасне по­передження, почало розвиватися в 1950-х роках. Крім захисту та своєчасного інформування, страхування кредиту дозволяє підтри­мувати дисципліну, здійснювати постійний контроль над кредитом і поліпшувати режим обігу фінансових засобів, а також вивільняти значні фінансові ресурси для керівників.

Страхування експортного товарного кредиту відбувається в такий спосіб. Страхова організація укладає з клієнтом спеціальний страховий договір і видає йому з дотриманням викладених вище умов страховий поліс. Не існує типової форми страхового поліса, оскільки він диференційований залежно від форми кредиту та низ­ки інших умов: кредитоспроможності і комерційної репутації кліє­нта; терміну, на який надано кредит; наявності спеціального забез­печення; розмірів і характеру ризику.

2.3. Страхування споживчих кредитів

Страхування споживчих кредитів здійснюється на випа­док неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банків­ські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто на позавироб-ничі потреби.

Довідково. Споживчий кредит — кредит, що надається ба­нком фізичній особі для придбання предметів особистого спожи­вання.

Насамперед, варто виокремити страхування споживчого креди­ту на придбання товарів тривалого використання. У даному випад­ку банк, надаючи кредит, вимагає страхування тих, хто одержує по­зичку. Часто під терміном «кредитне страхування» мають на увазі страхування на випадок смерті або втрати працездатності особою, яка оформила кредит. У випадку смерті застрахованого і непога-шення основної суми і (або) відсотків, заборгованість покривається за рахунок страхової суми.

Договори страхування укладають за умови поступового зни­ження страхової суми слідом за поступовим погашенням розміру боргу. Це дає можливість встановлювати відносно невисокі тариф­ні ставки, що можуть бути незмінними протягом усього терміну страхування, або зменшуватися разом зі страховою сумою.

У більшості випадків страхування майна, життя від нещасних випадків тощо є обов'язковою умовою при наданні кредиту фізич­ним особам та приватним фірмам. Страхування здійснюється за ра­хунок страхувальника шляхом списання страхових премій з його рахунку в банку. При цьому комерційний банк одержує від прове­дення подібного страхування додаткові прибутки у вигляді комісії.

На сьогоднійшній день пропонується новий страховий продукт, який забезпечує страховий захист юридичних осіб, що реалізують то­вар на умовах споживчого кредиту. По суті, це відновлення розстроч­ки, яка в радянські часи мала неабияку популярність серед покупців.

Кредит на придбання товару надається безпосередньо продав­цем (магазином) без участі банку.

Максимальний термін розстрочки — 12 місяців, але не довше гарантійного терміну обслуговування товару. Програма зручна для покупців ще й тим, що вони самі визначають початковий внесок, проте не менш як 30 % вартості товару. Заставою за цією техноло­гією є товар, що придбавається, та інше майно, достатнє для пога­шення заборгованості перед продавцем.

Одержувачем кредиту може стати будь-який громадянин Украї­ни, який подасть довідку з місця роботи про сукупний дохід за

останні шість місяців, має в паспорті відмітку про реєстрацію, а та­кож має домашній телефон. Для гарантування виконання зо­бов'язань страховик здійснює перевірку поданих документів, аналіз платоспроможності покупця, а також забезпечує супровід та насту­пний моніторинг прийнятих на страхування ризиків.

Розрахунки здійснюються в такий спосіб. Аванс покупець вно­сить у день підписання договору в касу продавця готівкою або за допомогою кредитної картки. Потім щомісяця у визначений строк покупець здійснює виплати платежів у розмірі, обумовленому в до­говорі купівлі-продажу.

За надання розстрочки платежу продавець стягує з покупця, як правило, до 5 % вартості товару. За банківською програмою за кре­дит треба сплатити до 15 %. Отже, отримання споживчого кредиту за посередництва банківської установи є дорожчим для покупця порівняно з кредитом, отриманим безпосередньо від продавця.