1. Сутність договору страхування

Договір — це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення правовідносин між приватними особами і організацією та між організаціями. Пра­вовідносини — це суспільні відносини, урегульовані нормами пра­ва, учасники яких мають відповідні суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Цивільний кодекс передбачає різні типи договорів.

На страховому ринку правові відносини між зацікавленими сто­ронами (суб'єктами страхування) встановлюються шляхом укла­дення договору страхування.

Важливо. Договір страхування є письмовою угодою між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійс­нити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначе­ній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати по­слугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати стра­хові платежі у визначені строки та виконувати інші умови дого­вору страхування [4].

У главі 67 «Страхування» Цивільного кодексу України (стаття 979 «Договір страхування») законодавець констатує, що за догово­ром страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі на­

стання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачува­ти страхові платежі та виконувати інші умови договору [3].

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтере­си, які не суперечать закону і пов'язані з:

1. життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпечен­ням (особисте страхування);

2. володінням, користуванням і розпоряджанням майном (май­нове страхування);

3. відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страху­вання відповідальності).

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані ве­сти персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхуван­ня життя в порядку та на умовах, визначених Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг (докладніше про це див.: Про затвердження Положення про порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого і індивідуального обліку договорів страхування життя: Розпорядження Державної комісії з регулю­вання ринків фінансових послуг № 3197 від 24.12.2004 р. // www.rada gov.ua)

Договори страхування укладаються відповідно до правил стра­хування, у яких викладено повний комплекс умов, що становлять зміст договору.

Важливо. Правила страхування — сукупність умов страху­вання, що розробляються страховиком для кожного виду страху­вання окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страху­вання [4].

Правила страхування повинні містити: перелік об'єктів страху­вання; порядок визначення страхових сум та (або) розмірів страхо­вих виплат; страхові ризики; виключення зі страхових випадків і об­меження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов'язки сторін; дії страхувальника в разі настання страхового випадку; перелік до­кументів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийн­яття рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхової ви­плати; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування ін­

шими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методи­ку їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

Якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєст­рації до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута угода за всіма істотними умовами.

Важливо. Істотними умовами договору страхування є пред­мет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір стра­хового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства [3].