5. Добровільне страхування тварин, які належать сільгоспвиробникам та приватним особам

Страхування тварин охоплює добровільні види майнового страхування тварин на випадок знищення, загибелі або вимуше­ного забою в сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах, домашніх господарствах громадян.

Характер страхування спричинює низку обов'язкових вимог до укладання договорів.

Перш за все об'єктом страхування можуть бути здорові тва­рини (з певними віковими обмеженнями): велика рогата худоба; коні — віком від одного місяця; свині — від шести місяців; мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки — від одного року; ху­трові звірі: нутрії, кролі — із 45-денного віку; собаки — від шести місяців до десяти років; бджолосім'ї декоративні та екзотичні пта­хи і тварини; птиця яйценосних порід — віком від п'яти місяців; птиця бройлерних порід — віком від одного місяця.

Страховик не приймає на страхування тварин у місцевості, де встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання, за винятком тварин тих видів, які не схильні до хвороби, щодо якої введено такі обмеження; тварин, унаслідок обстеження яких на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитивну реакцію; тварин хворих, виснажених, а також тих, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування.

Власники тварин зобов'язані суворо дотримуватись установле­них у цій місцевості рекомендацій, щодо догляду за тваринами, їх годівлі та утримання, а також ужити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель. Тому до укладання договору страховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у цьому господарстві. Якщо в господарстві не дотримуються зазна­чених умов, договір страхування не укладається.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на три групи:

1. страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тва­рин внаслідок пожежі, вибуху, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, замерзання, утоплення, падіння в ущелину, попадання під транспортний засіб та інших травматичних ушко­джень, нападу диких звірів та бродячих собак;

2. страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищення тварин від хвороби чи внаслідок патологічних по­логів;

3. страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном від одного місяця до одного року. Підставою для укладення договору страхування є за­ява (опитувальник) встановленої форми, яка підписана страхуваль­ником. У заяві страхувальник повинен вказати, що ознайомлений із правилами страхування. На вимогу страховика подається довід­ка — опис майна, що страхується, із зазначенням балансової (дійс­ної) вартості і визначеної страхової суми щодо кожного об'єкта страхування, або інший документ, що підтверджує ринкову вар­тість тварини.

Якщо в господарстві є тварини різних видів (наприклад, велика рогата худоба, свині, кролі), за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид (скажімо, велика рогата худоба).

Тварини приймаються на страхування і перебувають під стра­ховим захистом тільки в місці, визначеному в договорі страхуван­ня. При зміні місцезнаходження застрахованих тварин страхуваль­ник повинен заздалегідь повідомити страховика.

Під час укладення договору страхування страхувальник пови­нен надати можливість страховику оглянути тварин та провести експертизу щодо оцінки ризику настання страхової події, а також усі необхідні відомості про тварин та всю інформацію про відомі йому наявні небезпеки щодо місця зберігання, відгодівлі, що мо­жуть призвести до настання страхового випадку

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, при­чому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вар­тості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та ві­кової групи страхова оцінка має бути однаковою. У договорі може бути передбачена франшиза як умовна, так і безумовна.

Страхова премія за умовами страхування визначається з ураху­ванням таких факторів:

• вид тварин;

• характеристика місцевості, на якій утримуються тварини, са­нітарно-епідеміологічний стан регіону, у межах якого перебувають тварини;

• вікові та інші індивідуальні властивості тварини;

• види та ступінь страхового ризику, умови утримання тварин, наявність охорони, протипожежної сигналізації;

• термін дії договору;

• наявність та розмір франшизи.

Розміри базових страхових тарифів, використовуваних страхо­вою компанією «Інком страх» при укладанні договорів страхування сільськогосподарських тварин, наведено в табл. 7.6.