6. Страхування професійної відповідальності

Страхування професійної відповідальності об'єднує ви­ди страхування майнових інтересів різних категорій осіб, які при виконанні професійної діяльності можуть завдати матеріальних збитків третім особам.

Головна особливість страхування професійної відповідальності полягає в тому, що об'єктом страхування є майнові інтереси стра­хувальника, пов'язані з відповідальністю за шкоду, завдану третім особам унаслідок помилки або недогляду, скоєних при виконанні службових обов'язків. Ризик відповідальності за шкоду, завдану при виконанні службових обов'язків умисно, не покривається умо­вами страхування.

У зв'язку з цим суттєвим є встановлення факту й обставин ви­никнення майнової відповідальності страхувальника (застрахованої особи) за завдання шкоди третім особам, а також встановлення розміру завданих їм збитків.

На відміну від інших видів страхування, при страхуванні про­фесійної відповідальності настання страхового випадку залежить не від зовнішніх чинників (стихії, природних явищ, дії третіх осіб), а від кваліфікації особи, яка виконує професійну діяльність.

Кожен вид страхування професійної відповідальності має свої особливості. Так, для здійснення одних видів діяльності потрібна ліцензія (нотаріуси, охоронці, лікарі, оцінювачі нерухомості та ін.), при здійсненні інших — не потрібна. Це враховується при укла­данні договору страхування, але береться до уваги також і кваліфі­кація страхувальника, стаж роботи, регіон діяльності та ін.

Необхідність укладання договорів страхування професійної від­повідальності зумовлена тим, що, по-перше, ніхто не застрахований від помилок і недоглядів під час здійснення професійних обов'я­зків, а збитки, завдані такими помилками, підлягають обов'язко­вому відшкодуванню. Вони можуть бути величезними. Відомі ви­падки, коли неправильно зроблені нотаріусом виконавчі написи або помилки оцінювачів при оцінці нерухомості завдали їхнім клієнтам неабияких фінансових збитків. По-друге, фірми, які займаються оцінкою, наданням ріелторських послуг, лікарі, які мають приватну практику, нотаріуси та інші не мають резервних фондів або інших джерел, що дають змогу компенсувати завдану шкоду. Уклавши договір страхування професійної відповідальності, фірма має фі­нансові гарантії перед своїми клієнтами.

Розглянемо докладніше страхування професійної відповідаль­ності приватного нотаріуса.

Об'єктом страхування є професійна відповідальність приват­ного нотаріуса за шкоду, заподіяну фізичним або юридичним осо­бам при вчиненні нотаріальних дій, передбачених ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про нотаріат» (уведений в дію Постановою BP № 3426-XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, 1993, № 39, ст. 384).

Страховим ризиком є спричинення приватним нотаріусом прямих матеріальних збитків третім особам (юридичним чи фізич­

ним) унаслідок неналежного виконання ним своїх обов'язків або ненавмисні порушення при вчиненні нотаріальних дій.

Таким чином, страховик відповідає за матеріальні збитки особи, яка звернулася до приватного нотаріуса. При цьому причиною зби­тків визнається лише професійна помилка, брак досвіду при вчи­ненні нотаріальних дій у період чинності договору страхування.

Страхова сума визначається за домовленістю сторін, але її розмір не може бути меншим стократної мінімальної заробітної плати.

Страхові платежі визначаються за тарифами до страхової суми. Залежно від професійного стажу роботи страхувальника на посаді нотаріуса й ступеня ризику вони змінюються в межах від 2 до 15 %.

Нараховані страхові платежі можуть бути внесені готівкою при укладанні договору страхування або шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок страховика в банку одноразово чи в два терміни (протягом трьох місяців по 50 % від суми страхо­вого платежу).

При внесенні нарахованого страхового платежу одноразово страхувальнику надається знижка в розмірі до 15 % від суми стра­хового платежу.

Якщо приватний нотаріус безперервно відновлював страхуван­ня своєї відповідальності протягом одного, двох, трьох і більше ро­ків і не отримував при цьому страхового відшкодування, сума на­ступних страхових платежів зменшується відповідно на 5, 10 і 15 %.

Договір страхування укладається на підставі заяви страхуваль­ника та документів, які підтверджують його професійний стаж і по­свідчують право на заняття приватною нотаріальною діяльністю.

Страховим випадком є виникнення зобов'язань страхувальни­ка відшкодувати матеріальні збитки, завдані третій особі внаслідок виконання ним своїх службових обов'язків. Страхове відшкоду­вання поширюється лише на майнову відповідальність страхуваль­ника згідно з чинним цивільним законодавством і не поширюється на кримінальну та моральну відповідальність. Страхове відшкоду­вання не виплачується, якщо матеріальні витрати третій особі за­вдано страхувальником унаслідок передачі страхувальником права надання професійних послуг особам, які не мали на це законних підстав; при наданні страхувальником професійних послуг третім особам у стані наркотичного або алкогольного сп'яніння; при вста­новленні факту, що за цим ризиком страхувальник не мав підстав на надання професійних послуг.

За настання страхового випадку підставою для виплати страхового відшкодування є договір страхування відповідальності

приватного нотаріуса перед третіми особами; заява страхувальника в довільній формі на виплату страхового відшкодування; копії ма­теріалів справи і відповідних рішень компетентних органів, які ма­ють чинність (при розгляді справи судовими органами).

Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 72-х годин після отримання страховиком усіх документів.

Контрольні питання

1. Обґрунтуйте з економічного погляду потребу у страховому захисті майна підприємств.

2. Розкрийте джерела фінансового забезпечення майнових збитків підприємств.

3. Яке майно юридичних осіб покривається страхо­вим захистом, а яке не розглядається як об'єкт стра­хування і чому?

4. На випадок яких небезпек укладається договір страхування майна юридичних осіб? За якими подіями збитки не відшкодовуються?

5. Що таке страхова оцінка і як вона визначається для різних видів майна? Поясність сутність системи пропорційної відповідальності ?

6. Розкрийте зміст страхового тарифу та страхо­вої премії. Від чого залежить величина страхового та­рифу і порядок внесення страхових платежів для конк­ретного підприємства?

7. Розкрийте порядок укладення договору страху­вання підприємствами, набуття ним чинності й урегу­лювання питань щодо заподіяних збитків.

8. Розкрийте основну мету та умови добровільного страхування відповідальності суб'єкта підприємниць­кої діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції.

9. Розкрийте порядок урегулювання питань щодо збитків, заподіяних споживачам внаслідок реалізації продукції.

1. Розкрийте сутність страхування професійної відповідальності та умови страхування професійної відповідальності приватного нотаріуса.

I ТЕМА (7)¹

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ

1. Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільського­сподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприємст­вами всіх форм власності.

2. Обов'язкове страхування сільськогосподарських тварин.

3. Правила добровільного страхування майна сільськогос­подарських підприємств, орендарів, селянських (фермер­ських) господарств.

4. Добровільне страхування тварин, які належать сіль­госпвиробникам та приватним особам.

1. Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності

З набуттям Україною незалежності розпочалася складна трансформація командно-адміністративної економіки в ринкову, що вимагало докорінної зміни всіх господарських процесів. Відсу­тність системності та науково обґрунтованого підходу до економі­чних перетворень зумовили значні кризові явища в усіх галузях економіки, у тому числі й у сільському господарстві. Починаючи з 1990 року, страховий захист майна аграрних товаровиробників зна­чно послабився, зменшилося бюджетне фінансування [25]. Переду­мови аграрної реформи не збільшили попит на страхові послуги у сфері сільського господарства. Від 1996 року було запроваджено обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень сільськогосподарськими підприємствами державної форми власності. Але підприємства інших форм власно­сті теж вимагали страхового захисту в умовах невизначеності, пов'язаної з погодними умовами та іншими чинниками. З прийнят­

тям нової редакції Закону України «Про страхування» № 2745 обов'язковому страхуванню став підлягати не тільки врожай сіль­ськогосподарських культур та багаторічних насаджень сільгосппі­дприємств державної форми власності, але й врожай зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Порядок та умови здійснення такого виду страхування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року M 1000 «Про затвердження порядку та правил проведення обов'язкового страхування врожаю сільсько­господарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприєм­ствами всіх форм власності» [13].

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських куль­тур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (да­лі — обов'язкове страхування) проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприят­ливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту ін­тересів сільськогосподарських підприємств.

Деякі умови обов'язкового страхування врожаю в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

СУБ'ЄКТИ, ОБ'ЄКТ І СТРАХОВІ РИЗИКИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ВРОЖАЮ

Суб'єкти обов'язкового страхування

Об'єкт обов'язкового страхування

Страхові ризики

• страхувальники — дер­жавні сільськогосподар­ські підприємства щодо врожаю сільськогоспо­дарських культур і бага­торічних насаджень та сільськогосподарські під­приємства всіх форм вла­сності щодо врожаю зер­нових культур та цукрових буряків;

• страховики — юридич­ні особи-резиденти Украї­ни, які отримали в устано­вленому порядку ліцензію на проведення цього виду обов'язкового страхування

Майнові інтереси, що не суперечать законо- давству і пов'язані з неотриманням або не- доотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськи- ми підприємствами, зе- рнових культур і цук- рових буряків — сільськогосподарськи- ми підприємствами всіх форм власності

Град, пожежа, вимер­зання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне ра­птове знищення посівів карантинними шкідни­ками

Не підлягає обов'язковому страхуванню врожай природних сі­нокосів і пасовищ; сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво; сільськогосподарських культур, що висівалися по­над три роки і жодного разу підприємства не одержали врожаю; підпокривних та безпокривних багаторічних трав; посівів, та бага­торічних насаджень плодоносного віку, які не розміщені в зоні офіційного землевпорядкування.

Важливо. Страхова оцінка врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислю­ється шляхом множення середньої врожайності з 1 га за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 ц продук­ції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, із якої збиратиметься врожай.

Страхова оцінка врожаю багаторічних насаджень визнача­ється аналогічно з урахуванням площі, зайнятої під насадження в тому самому році, що й збирання врожаю. За умови чіткої пері­одичності плодоношення багаторічних насаджень середня вро­жайність визначається за показниками п'яти років, у яких плодо-

I

l ношення насаджень відповідає рокові страхування. У разі коли страхувальник протягом п'яти років вирощує культуру менше ніж три роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова І врожайність на поточний рік, але не вища ніж середня врожай­ність у районі за останній рік.

Страхова сума не може перевищувати 70 % розрахованої І страхової оцінки врожаю.

Максимальні розміри страхових тарифів наведено в табл. 7.2. Розмір страхового платежу визначається шляхом множення стра­хової суми на страховий тариф та відсоток страхового покриття.

Важливо. У разі безперервного страхування врожаю сільсько­господарських культур і багаторічних насаджень та неотриман­ня страхового відшкодування протягом двох років страхувальник має право на зменшення розміру страхового тарифу до 10 %.

Страховий платіж перераховується на розрахунковий рахунок страховика (або вноситься готівкою в його касу) у повному обсязі чи двома частинами. Платіж в повному обсязі чи першої частини в розмірі 50 % визначеної суми повинен бути внесений протягом по­годженого терміну з дати укладення договору обов'язкового стра­хування, другої — не пізніше ніж за три місяці після набрання чин­ності договору.