Право, економіка, політика

«Колись економістів запитували: «Якщо ви такі розумні, то чому ви такі бідні?»

А тепер ми можемо запитати: «Виявилося, ви не такі вже розумні. Чому ж ви такі багаті?» Едгар Фідлер – Американский економіст

План

1. Право як відносно самостійне явище

2. Економіка як один із чинників, що впливають на формування права

   1. Правові форми економічних відносин

   2. Зворотний вплив права на економіку

3. Політика як сфера відносин між групами людей, класами, різними політичними силами щодо устрою і функціонування політичної влади

   1. Правова політика та принципи її здійснення

   2. Регулювання правом статусу суб’єктів політики та їх діяльність

   3. Вплив політики на право, його зміст, напрями правового регулювання

Право як відносно самостійне явище

Право «живе» в оточенні різних соціальних явищ, які впливають на нього, але й вони відчувають його вплив. До таких явищ належать економіка і політика.

Яким є співвідношення права і економіки ?

Економіка як один із чинників, що впливають на формування права

Економіка – одна зі сторін матеріального виробництва в широкому значенні цього поняття, друга сторона – соціальна сфера суспільства, що забезпечує існування і відтворення фізичного життя людини.

Взаємодія цих сторін матеріальних відносин є об'єктивною основою формування права.

Наприклад, власність є соціально-економічним явищем дійсності. І лише в поєднанні з юридичним елементом виникає право власності. Сама по собі належність комусь майна означає лише «прив'язку» суб'єкта власності до об'єкта, особи до речі. І лише юридичний зв'язок між ними переводить це соціально-економічне явище в правову площину. Лише за її наявності і можна говорити про право власності. Звідси випливає, що певним економічним відносинам відповідає правова форма, яка закріплює їх.

Економіка – це всі види діяльності людей, що дають їм змогу забезпечувати собі матеріальні умови життя. Вона створює каркас цивілізації, адже тримає на собі всі інші інститути життєдіяльності людського суспільства: державу, науку, охорону здоров'я тощо.

Рівні економіки:

Макроекономіка – наука, що вивчає функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання і т.п. Макроекономіка оперує такими поняттями як ВВП, ВНП, сукупний попит, сукупна пропозиція, платіжний баланс, ринки грошей, товарів і праці, використовуючи агреговані показники. Вперше термін використаний в 1933 році.

Мікроекономіка вивчае взаємодію окремих економічних суб'єктів та досліджуе механізм функціонування конкретних ринків.

Суб'єкти мікроекономіки:

• Домашнє господарство

• Фірма

• Держава

Мікроекономіка використовує такі загальнонаукові методи:

Синтез (від грец. συνθεσις — поєднання, з'єднання, складання) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.

Аналіз (від грец. αναλυσις — розклад, рос. анализ, англ. analysis, нім. Analyse) — розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін.

1. Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Протилежне — синтез.

2. Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки.

3. Синонім наукового дослідження взагалі.

Індукція — це процес судження, котрий досягає висновку що при наявному стані знань є напевно істинний, але не ґарантує його.

Дедукція (рос. дедукция, англ. deduction, нім. Deduktion f) — це процес виведення висновку що ґарантовано слідує, якщо вихідні припущення істині та вивід на їх підставі єчинним.

Наукова абстракція – полягає у відмові в процесі пізнання від зовнішніх, поверхневих, неістотних сторін явища і виокремленні найбільш глибокої суті предмета.

Анало́гія — (грец. αναλογια — відповідність) — подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями.

Аналогія права — специфічний прийом розв'язання держ. органами і службовими особами юридичних питань, не врегульованих нормами права, тобто при наявності т з. прогалини у праві.

Моделювання (рос. моделирование, англ. modelling, simulation, нім. Modellieren n, Modellierung f, Simulation f) –

1) Метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).