Правова свідомість, правова культура та правове виховання План

1. Право, правова свідомість і духовне життя суспільства

   1. Структура правосвідомості

   2. Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)

   3. Джерела формування правосвідомості

2. Види правосвідомості

   1. Індивідуальна, групова, суспільна правосвідомість

   2. Професійна правосвідомість юриста

3. Правова культура: поняття і структура

   1. Правова культура суспільства

   2. Шляхи формування правової культури

   3. Елементи поведінки правової культури

   4. Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави

4. Правовий нігілізм та форми його проявлення

   1. Відомчо-адміністративний нігілізм на державному рівні

   2. Масовий (побутовий) нігілізм

5. Поняття, зміст і форми правового виховання

Право, правова свідомість і духовне життя суспільства

Правосвідомість – це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом.

Свідомість як система включає різні форми відображення суспільних відносин: політичні, правові, етичні, філософські, релігійні. Всі форми суспільної свідомості є взаємозалежними і справляють взаємний вплив одна на одну.

Структура правосвідомості

Правова ідеологія — це сукупність правових поглядів, заснованих на певному соціальному досвіді і наукових знаннях. Існування правової ідеології обумовлюється свідомим ставленням до права, а як систематизований обґрунтований вираз потреб населення, вона пов'язана з пізнанням правових цінностей, їх перетворенням у систему нормативного регулювання поведінки людей в суспільстві.

Правова психологія, як елемент правосвідомості відображає правові почуття, настрої, думки, навички і традиції, відіграє важливу роль у формуванні і реалізації права, може бути його стимулятором або гальмом.

Зв'язок правової ідеології і правової психології полягає у тому, що правова ідеологія збагачує правову психологію ціннісно-нормативними орієнтирами, а правова психологія є єдиним джерелом для формування правових норм, оскільки, на відміну від правової психології, є більш мобільною: швидко реагує на зміни, що відбуваються в юридичній практиці, відображаючись у почуттях, настроях та поглядах, які, в свою чергу, безпосередньо впливають на усвідомлення особою правових змін.

Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)

Функції правосвідомості — це основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому.

Основні функції правосвідомості:

1) когнітивна (пізнавальна, інформаційна) — припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм;

без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.

2) правостворююча (ціннісна, емоційна) — припускає ціннісне ставлення до законодавства, співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове, обов'язкове, необхідне.

3) регулююча (настановна) — припускає співвідношення поведінки людей з чинною в суспільстві системою правових розпоряджень; мотиви і настанови стосовно поведінки, врегульованої правом — відповідно до правових дозволень і заборон.