Шляхи формування правової культури67

Проблема роз­будови громадянського суспільства, демократи­чної правової держави є безпосередньо пов'язаною із розвитком правової свідомості і правової культури. Саме правова культура та правове виховання населення є со­ціальною гарантією дії верховенства правового закону в суспільстві.

Подолання де­формації правової свідомості та створення умов для підвищення рівня правової культури населен­ня, активної і свідомої участі громадян у здійснен­ні реформи є сьогодні першочерговим за­вданням суспільства і держави на шляху розбудови в Україні громадянського суспільства і правової держави.

Побудова правової держави без поліпшен­ня правової культури та підвищення рівня пра­восвідомості громадян України є неможливою. У цій справі, безумовно, відіграє надзвичайну роль правляча політична еліта, адже са­ме на прикладі її представників формується якоюсь мірою правосвідомість і правова куль­тура наших людей. Інфантильність їх правосвідомості є вкрай недопустимою. Тим більше, що від рішень політичних діячів залежать долі громадян, справи всього суспільства. 

На формування правової свідомості і правової культури впливає увесь процес правотворчості, процес реалі­зації та застосування правових норм державними органами України, стан законності і правопоряд­ку, розвиток правовідносин.

Головну увагу в процесі форму­вання правової свідомості і правової культури суспільства потрібно все ж таки зосередити на формуванні в кожної людині позитивно-правових знань та психологі­чних механізмів поваги до права у структурі правосвідомості, визначення (що потребує нау­кового поняття) теоретичної моделі та концеп­ції формування правової культури особи.

Тому в Україні має постійно зростати мотивація активного формування правової свідомості та правової куль­тури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо втілити в життя поставлену мету — збудувати громадянське суспільство. Окрім того,  Україна потребує створення протягом найближчого періоду загальної концепції формування правової свідомості і правової культури суспільства та прийнят­тя Державної програми формування правової культури громадян шляхом розвитку правової освіти і правового виховання населення.

Елементи поведінки правової культури

Показником правової культури особи є правова активність осо­би як вища форма правомірної поведінки, що припускає:

• наявність високого рівня правосвідомості;

• готовність до ініціативної правомірної діяльності в правовій сфері на основі шанобливого ставлення до права, переконаності в необхідності і справедливості правових норм, їх добровільного здійснення, досконалого знання права (внутрішній аспект);

• цілеспрямовану, ініціативну, позитивну соціальне корис­ну діяльність особи, що перевершує звичайні вимоги до можли­вої і належної поведінки, спрямовану на розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку (зовнішній аспект).

Правова активність — одна із змістовних характеристик осо­би. На відміну від держав з тоталітарним режимом, де бажаною є людина конформістської поведінки, а від активної намагають­ся позбутися, у державах з демократичним режимом потрібна особа активна, зацікавлена в реалізації правових норм і принци­пів у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Форми прояву правової активності різноманітні: сумлінна служ­бова діяльність, предметне обговорення законопроектів, участь у передвиборній боротьбі як довірена особа кандидата в депута­ти та ін. Правомірна активність особи досягається через схвалення і стимулювання суспільне корисних дій і припинення шкідливих. Правова активність може бути як епізодичною (дії громадянина по затриманню підозрюваного у вчиненні злочи­ну), так і постійною (виконання функцій народного засідателя).