Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК_ТДІП_Немішаєве.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
2.92 Mб
Скачать

Економічні, політичні, ідеологічні та психологічні передумови виникнення держави

У результаті суспільного поділу праці змінилося господарсь­ке життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим (патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за материнською лінією. На зміну групо­вому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами роду. З появою сім'ї почалося розкладання родової общини. Виникла селянська община.

Наявність надлишкового продукту дозволила зосередити де­яким сім'ям, їх главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів, стати власниками відокремлених ділянок землі і рабської сили, захопленої в результаті війн. Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства. Майнова нерівність (спо­чатку — міжродова, а згодом внутрішньородова) стала причи­ною розшарування суспільства і появи груп людей, які «спеціа­лізувалися» на виконанні загальносоціальних справ (адміністра­тори, контролери, скарбники та ін.).

Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідом­лювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (війсь­кове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом по­всякденного управління. З'являється племінна бюрократія (управ­лінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспіль­ством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.

Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.

Слід зважити на те, що родова організація поступово еволю­ціонувала в державу, проходячи певні перехідні стадії, однією з яких була «військова демократія» (органи самоврядування ще зберігаються, але вже нові додержавні структури в особі воєна­чальника і його дружини набирають сили).

Значення географічних, демографічних, антропологічних та інших чинників у процесі виникнення держави

Важливим фактором при виникненні держав є територіальність. Відновідно географічний чинник пояснєю більшість варіантів походження держави. Підтвердженням даного факту є наприклад створення Єгипетської держави і низки держав, що були утворені біля великих річок, оскільки наявність постійного зволоження для оброблюваних земель, транспортного зєднання слугували важливим фактором для розвитку. Також існує загальновідомий факт, що вказує на створення перших державі у вигляді міст. З цієї точки зору їх створення також відбувалось біля великих водних об’єктів: моря (грецькі міста-поліси), річки (Рим, Київ, Вавілон, Ніневія, Лондон). Географічний вплив був спричинений не лише наявністю води, а також наявністю родючого грунту, сприятливого клімату, геополітичного розташування (перетин торгових шляхів таких як «Із варяг у Греки», «Великого шовкового шляху»).

Дослідження демографів довели, що народжуваність (ключова характеристика у системі відтворення населення) знаходиться під впливом складного комплексу чинників. Частина з них (культурно-побутові та соціально-економічні, а значною мірою і психологічні) пов’язані з етнічним складом населення, етнокультурними особливостями окремих народів.

Етнографія – галузь гуманітарних наук, котра вивчає народи (етноси), їхнє походження, етнічну історію, традиційно-побутову культуру та характер міжетнічних відносин, базуючись переважно на даних польових досліджень8.

Демографія – наука про закономірності відтворення населення в суспільно-історичній обумовленості цього процесу. Об’єктом вивчення демографії є «народонаселення» як суспільно-історична категорія. Демографія вивчає закономірності та соціальну зумовленість народжуваності, смертності, шлюбності та переривання шлюбу, відтворення шлюбних пар і родин та відтворення населення в цілому як єдності цих процесів. Вона досліджує зміни статево-вікової, шлюбної та родинної структури населення, взаємозв’язок демографічних процесів і структур, а також закономірності зміни загальної чисельності населення і родин як результат взаємодії цих явищ. Демографія розробляє методи опису, аналізу і прогнозу демографічних процесів і демографічних структур на основі дослідження внутрішнього взаємозв’язку між процесами і структурами, а також впливу на них умов життя і суспільних відносин. Демографія виявляє як загальні закономірності демографічних процесів так і їх конкретні прояви в певних територіальних та часово-просторових умовах9.

На відміну від демографії, яка досліджує складові процесу відтворення народонаселення загалом , етнодемографія зосереджує свою увагу на аналізі традиційних систем життєзабезпечення властивих певним етнічним угрупуванням - при вивченні смертності; традицій шлюбу та родини, етнічних “норм” народжуваності, побутових умов сім’ї, міжнаціональних шлюбів та їхньої ролі у формуванні установок щодо народжуваності та форм родини – при дослідженні народжуваності; традицій осілості та ступеня рухливості етнічної групи в різних етнічних середовищах, етнокультурної адаптації переселенців, трансформації їхнього побуту, традицій, звичаїв та обрядів – при вивченні міграційних процесів.

Народ (етнос) як об’єкт етнічної демографії. Умовою появи та утвердження будь-якої науки виступає перш за все наявність власного об’єкту дослідження. У тому випадку, коли цей об’єкт є спільним для багатьох наук необхідне виділення таких його сторін, рис чи закономірностей, які б не вивчалися жодною іншою наукою, а були б специфічними.

Вище ми зупинялися на характеристиці категорії “населення” як об’єкті демографії, розуміючи його як сукупність людей у певних територіальних  (адміністративних чи державних) межах.