Класифікація державних органів

Будучи складовими частинами одного державного апарату, органи держави відрізняються між собою за рядом критеріїв.

1. За місцем у системі державного апарату:

   1. первинні — створюються безпосередньо народом (виборцями) шляхом волевиявлення (президент, парламент);

   2. вторинні — створюються первинними та їм підзвітні (уряд, суди).

2. За характером і змістом державної діяльності:

   1. органи законодавчої влади (парламент);

   2. органи виконавчої влади (уряд, президент);

   3. органи судової влади (система судів держави);

   4. контрольно-наглядові органи (прокуратура, інспекції, КРУ).

3. За способом утворення:

   1. Виборні (президент, парламент);

   2. Призначувані (Голова Верховного суду, Премєр-міністр);

   3. ті, що успадковуються (Король, граф, лорд).

4. За часом функціонування:

   1. Постійні (Уряд, Парламент);

   2. Тимчасові (слідча комісія, комітет Парламенту).

5. За складом:

   1. Одноособові (Президент, Омбудсмен);

   2. Колегіальні (Парламент, уряд, Конституційний суд).

6. За територією, на яку поширюються їхні повноваження:

   1. загальні (центральні) (міністерство, відомство, парламент…);

   2. місцеві (локальні) (місцева державна адміністрація, відділ, що входить до складу міністерства).

Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарату не мають юридичного характеру. Їх функції:

• організаційно-регламентуюча — розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.;

• організаційно-господарська — бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.;

• організаційно-ідеологічна — роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності.

Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників.

Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх взаємозв’язок

Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Принципи

• народовладдя;

• законності;

• гласності;

• колегіальності;

• поєднання місцевих і державних інтересів;

• виборності;

• правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

• підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

• державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

• судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Ради - представницькі органи місцевого самоврядування.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.